Теми статей
Обрати теми

Забезпечення на оплату відпусток

Вороная Наталія, експерт з кадрових і податкових питань, Савченко Олена, налоговый эксперт, Ушакова Лілія, експерт з кадрових і податкових питань, Чернишова Наталія, експерт з кадрових і податкових питань
Часто на підприємствах складається ситуація, коли працівники йдуть у відпустки не рівномірно протягом року, а масово в окремі періоди (найчастіше — влітку). У зв’язку із цим відпускні витрати протягом року розподіляються нерівномірно. Щоб уникнути такого перекосу у витратах, нацстандарти вимагають створювати резерв на оплату відпусток. Щоправда, цей обов’язок стосується не всіх. Детальніше про нюанси створення, використання й обліку резерву відпусток поговоримо в цьому розділі спецвипуску.

Часто на підприємствах складається ситуація, коли працівники йдуть у відпустки не рівномірно протягом року, а масово в окремі періоди (найчастіше — влітку). У зв’язку із цим відпускні витрати протягом року розподіляються нерівномірно. Щоб уникнути такого перекосу у витратах, нацстандарти вимагають створювати резерв на оплату відпусток. Щоправда, цей обов’язок стосується не всіх. Детальніше про нюанси створення, використання й обліку резерву відпусток поговоримо в цьому розділі спецвипуску.

5.1. Резерв відпусток: основні моменти

Відразу зазначимо, що обов’язок створювати резерв відпусток не стосується роботодавців-підприємців. Адже вони не ведуть бухоблік, тому бухоблікові стандарти для них не указ. А ось у більшості юросіб такий обов’язок виникає. Для них — наша подальша розмова.

Спершу давайте розберемося, навіщо створювати цей резерв.

У процесі здійснення трудових функцій працівники щомісячно заробляють певну кількість днів оплачуваної відпустки. Відповідно в підприємства виникає зобов’язання перед працівниками за будь-яких обставин у майбутньому оплатити їх (нарахувати відпускні) або виплатити компенсацію за невикористану відпустку у разі звільнення*. Утім, відсутня визначеність у моменті виконання зобов’язання з виплати відпускних (відпустка може бути перенесена, працівник може звільнитися). Та й величина зобов’язання не може бути точно визначена (середній заробіток, виходячи з якого розраховують відпускні, може змінюватися). Мета створення резерву відпусток — показати, що на звітну дату в підприємства є зобов’язання перед працівниками з оплати невикористаних днів відпустки, що накопичилися, а також зі сплати ЄСВ із сум таких відпускних.

* Про виплату компенсації див. у розділі 4.

Це з одного боку. З іншого — відпускний резерв потрібен для того, щоб рівномірно розподілити витрати на оплату відпусток працівників між періодами протягом звітного року (див. лист Мінфіну від 10.11.2006 р. № 31-34000-207-10/23936). Адже, як ми вже зазначили вище, багато працівників, якщо можна, вважають за краще йти у відпустку саме в літній сезон. Це, у свою чергу, веде до завищення бухвитрат (зростання собівартості продукції/робіт/послуг) у період масових відпусток. Резерв відпусток, що створюється, не дозволяє цього допустити. Завдяки йому «відпускний» вантаж розподіляється між іншими періодами звітного року.

Інший приклад — працівники не використали відпустку (всю або її частину), яку заробили за звітний рік. Відповідно дні такої відпустки (її частина) перекочовують на наступні роки або ж невикористані дні відпустки в наступному компенсують при звільненні таких трудоголіків. При цьому якщо роботодавцем було проігноровано нарахування резерву під такі невикористані відпустки, то при подальшому нарахуванні відпускних за минулі періоди (або їх компенсації) вся сума одномоментно ляже на витрати поточного звітного періоду. Тобто, по суті, до поточного періоду потраплять «неприкаяні» минулорічні витрати. У результаті в одному звітному періоді витрати будуть занижені, в іншому, навпаки, — завищені. А ось коли резерв відпусток був створений раніше, то вся сума відпускних у бухобліку буде списана за його рахунок. За таких обставин відпускні потраплять до складу витрат того звітного періоду, до якого вони належать.

Причому зауважте: від волі роботодавця тут мало що залежить. Навіть якщо описані нами вище заковики його не турбують, створити резерв відпусток він усе одно зобов’язаний. На цьому наполягають норми відразу двох нормативних документів: п. 13 НП(С)БО 11 і п. 7 НП(С)БО 26. Той факт, що в загальному випадку створення резерву — саме обов’язок, а не право підприємства, не раз підкреслював Мінфін (див. листи від 20.08.2009 р. № 31-34000-20-5/22614 і від 09.06.2006 р. № 31-34000-20-25/12321).

Але все-таки є «виняткові» роботодавці, яким законодавство дає право не розраховувати резерв відпусток. До них належать (п. 7 розд. І НП(С)БО 25):

мікропідприємства, тобто підприємства, показники яких на дату складання річної фінзвітності за рік, що передує звітному, відповідають принаймні двом з таких критеріїв (ч. 2 ст. 2 Закону № 996):

1) балансова вартість активів — до 350 тис. євро*;

* За середньорічним курсом НБУ (див. www.bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls).

2) чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 700 тис. євро*;

3) середня кількість працівників — до 10 осіб;

— підприємства, які ведуть спрощений бухоблік доходів і витрат згідно з податковим законодавством. Наразі такими є платники єдиного податку групи 3 (п. 44.2 ПКУ);

непідприємницькі товариства.

Зверніть увагу: НП(С)БО 25 говорить саме про право згаданих підприємств відмовитися від розрахунку резервів. Але

якщо з якихось причин такий суб’єкт господарювання бажає створювати забезпечення на оплату відпусток, то робити це він може без проблем

Головне — не забути зазначити своє рішення в наказі про облікову політику.

Якщо з огляду на закон або за власним бажанням ви таки нараховуєте резерв відпусток, вам важливо знати, в яких випадках і під які саме відпустки його створюють. Розібратися із цим допоможе п. 13 НП(С)БО 11. Так, ця норма наказує створювати забезпечення при виникненні внаслідок минулих подій зобов’язання, погашення якого, ймовірно, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди, якщо його оцінка може бути визначена розрахунковим шляхом.

З урахуванням цих обмежень наведемо в табл. 5.1 відпустки, на оплату яких створюють / не створюють відпускний резерв.

Таблиця 5.1. Коли створюють / не створюють відпускний резерв

Резерв створюють на оплату відпусток:

Резерв не створюють на оплату відпусток*:

— основної щорічної;

— додаткової за роботу із шкідливими і важкими умовами праці;

— додаткової за особливий характер праці;

— інших щорічних додаткових, передбачених законодавством;

— працівникам, що мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи

— додаткової навчальної;

— творчої;

— для підготовки й участі у змаганнях;

— у зв’язку з вагітністю та пологами;

— у зв’язку з усиновленням дитини

* Розрахувати суму зобов’язань підприємства на оплату відпусток, перелічених у цій графі, неможливо, оскільки зазвичай не можна спрогнозувати ймовірність їх надання.

Як бачите, резервувати слід тільки ті зобов’язання:

— виникнення яких можна передбачити;

— суму яких можна визначити розрахунковим шляхом.

При цьому передбачити необхідність надання працівникам творчої відпустки або відпустки для підготовки й участі у змаганнях дуже складно. Те саме стосується оплати навчальних відпусток, яка, нагадаємо, залежить від успішності. А ось відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами взагалі оплачує не підприємство, а Фонд соціального страхування.

5.2. Розрахунок резерву та його використання

Суму резерву відпусток розраховують щомісячно. Порядок розрахунку регламентований абзацом другим п. 13 НП(С)БО 11 та Інструкцією № 291. Так, для визначення суми резерву необхідно фактично нараховану працівникам заробітну плату за місяць помножити на коефіцієнт резервування з урахуванням відповідної суми відрахувань на ЄСВ. У вигляді формули цей розрахунок виглядає так:

РВ = ЗП х Кр х КЄСВ,

де РВ — сума щомісячних відрахувань на створення резерву відпусток, грн;

ЗП — сума фактично нарахованої заробітної плати за місяць (без урахування відпускних і компенсації за невикористану відпустку), грн;

Кр — коефіцієнт резервування;

КЄСВ — коефіцієнт, що збільшує резерв відпусток на суму ЄСВ.

Тут же виникає запитання: а як розрахувати наведені у формулі коефіцієнти? Розповідаємо!

Коефіцієнт резервування (Кр) визначають як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці:

Кр = Вп : ФОПп,

де Вп — річна планова сума витрат на оплату відпусток, грн;

ФОПп — загальний плановий фонд оплати праці (без урахування відпускних і компенсації за невикористану відпустку)*, грн. Його величину визначають з урахуванням усіх виплат, що належать до фонду оплати праці, тобто основної та додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних і компенсаційних виплат (див. Інструкцію № 5).

* У цьому випадку ми рекомендуємо для розрахунку суми резерву показники ЗП і ФОПп брати без урахування відпускних і компенсації за невикористану відпустку. Водночас можливий і інший варіант розрахунку: коли обидва показники беруть з урахуванням витрат на оплату відпусток. Головне — забезпечити порівнянність цих двох показників.

Майте на увазі: якщо протягом року передбачається підвищення заробітної плати, то таке підвищення необхідно враховувати при визначенні планових показників витрат на оплату відпусток (Вп) і фонду оплати праці (ФОПп).

Що стосується коефіцієнта, який збільшує резерв відпусток на суму ЄСВ (КЄСВ), то його розраховують у зв’язку з тим, що законодавець зобов’язує резервувати не лише суму відпускних, але й суму ЄСВ, що припадає на них. Для розрахунку цього показника використовуйте таку формулу:

КЄСВ = 1 + СЄСВ : 100,

де СЄСВ — ставка ЄСВ, що діє в поточному році. Нагадаємо: на сьогодні загальна ставка ЄСВ становить 22 %, а спеціальна пільгова ставка для осіб з інвалідністю, які працюють на звичайних підприємствах і в підприємців, — 8,41 %. Тому якщо у вас працюють особи, для яких діють пільгові ставки ЄСВ, то коефіцієнт КЄСВ (а відповідно, й суму резерву відпусток) для них доведеться розраховувати окремо (див. приклад 5.1).

Зверніть увагу: за ситуації, коли місячна сума нарахованої зарплати окремих працівників перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ** (у 2021 році: з 1 січня — 90000 грн, з 1 грудня — 97500 грн), коефіцієнт, що збільшує резерв відпусток на суму нарахувань ЄСВ, застосовують до такої максимальної бази. Адже із суми перевищення ЄСВ не сплачують. Відповідно немає підстав формувати резерв на суму ЄСВ із зарплати працівників, яку не обкладають таким внеском. Таким чином, до зарплати в межах максимальної величини застосовують обидва коефіцієнти (КЄСВ і Кр), а до суми перевищення — тільки коефіцієнт резервування (Кр).

** 15 розмірів МЗП, установленої законом (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

Зауважте! Головна мета створення резерву відпусток — рівномірно розподілити відпускні витрати протягом усього року. Тому створювати резерв на початку року відразу на всю суму відпускних (з урахуванням нарахованого ЄСВ), які ви плануєте виплачувати протягом усього року, і відносити його на витрати одним махом у жодному разі не можна! Таким чином ви завищите собівартість продукції (робіт, послуг) або інші поточні витрати. А це призведе до викривлення фінрезультату і, як наслідок, розміру оподатковуваного прибутку (особливо це критично для підприємств — квартальних платників податку на прибуток).

Водночас обидва коефіцієнти (Кр і КЄСВ) розраховують один раз на весь майбутній рік. Щоправда, у деяких випадках може виникнути необхідність їх перерахувати. Це відбувається, якщо протягом року на підприємстві переглядають планові показники загальної річної суми на оплату відпусток чи загального фонду оплати праці або якщо законодавці змінюють ставку ЄСВ.

Як передбачено п. 16 НП(С)БО 11,

нарахований резерв використовують для відшкодування тільки тих витрат, для покриття яких його було створено

Тобто за рахунок резерву відпусток нараховують:

— оплату щорічних (основної та додаткових) відпусток, а також додаткових відпусток на дітей;

— компенсацію за невикористану відпустку;

— ЄСВ на суми зазначених вище відпускних і компенсацій.

5.3. Інвентаризація резерву

Пам’ятайте: створений резерв не є недоторканною величиною. Якраз навпаки: на кожну дату балансу (тобто станом на кінець звітного кварталу (року)) підприємство зобов’язане переглядати й у разі потреби коригувати (зменшувати або збільшувати) нараховану суму резерву. Цього вимагає п. 17 НП(С)БО 11.

Крім того, про необхідність перегляду, інакше кажучи, інвентаризації суми нарахованого резерву говорить також п.п. 8.2 розд. ІІІ Положення № 879. Але тут уже згадується про одноразову інвентаризацію станом на кінець звітного року. Та й визначати залишок забезпечення ця норма велить виходячи з кількості днів не використаної працівниками підприємства щорічної відпустки і середньоденної оплати їх праці.

У зв’язку із цим часто виникає запитання:

чи обов’язково щоквартально перераховувати резерв відпусток за формулою, наведеною в Положенні № 879

На наш погляд, переглядати резерв відпусток потрібно щоквартально. Проте такий перегляд резерву не завжди вимагає його перерахунку.

Необхідність обов’язкового перерахунку за підсумками кварталу виникне тільки в тому випадку, якщо з’ясувалося, що протягом звітного кварталу змінилися показники, які використовуються при нарахуванні резерву. Наприклад, у зв’язку з істотною зміною чисельності працівників відбувається перегляд річної планової суми витрат на оплату відпусток і загального річного планового фонду оплати праці або змінилася ставка ЄСВ. При цьому для квартального перегляду суми резерву достатньо використовувати правила з НП(С)БО 11.

А ось формулу перерахунку з п.п. 8.2 розд. ІІІ Положення № 879 доцільно використовувати тільки за підсумками року, про що прямо сказано в цьому підпункті.

Проте якщо у вас є час і бажання, то інвентаризувати резерв з таким трудомістким перерахунком можете раз на квартал (на кожну дату балансу).

А тепер давайте розберемося, як правильно визначити суму резерву на кінець року.

Нагадаємо, що п.п. 8.2 розд. ІІІ Положення № 879 вимагає залишок забезпечення на оплату відпусток (включаючи ЄСВ із цих сум) станом на кінець звітного року визначати розрахунковим шляхом виходячи з кількості днів не використаної працівниками підприємства щорічної відпустки і середньоденної оплати праці цих працівників. Причому середньоденну оплату праці розраховують так само, як і для обчислення суми відпускних, тобто згідно з Порядком № 100 (див. розділ 2).

Таким чином, для визначення залишку суми резерву відпусток за кожним працівником застосовуйте таку формулу:

РВзал = З : (К - Св - Ч) х Двідп х КЄСВ,

де РВзал — залишок суми резерву відпусток, грн;

З — заробіток за розрахунковий період, грн;

К — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді. Розрахунковим періодом, нагадаємо, є останні 12 календарних місяців перед наданням відпустки або менший фактично відпрацьований період (з 1-го до 1-го числа), якщо співробітник пропрацював менше року (див. табл. 2.1 на с.45);

Св — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період;

Ч — час, протягом якого працівник не працював у розрахунковому періоді згідно з чинним законодавством і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково;

Двідп — кількість невикористаних днів відпустки;

КЄСВ — коефіцієнт, що збільшує резерв відпусток на суму нарахованого ЄСВ (про нього ми говорили раніше).

Якщо після розрахунку показника РВзал щодо всіх працівників виявляється, що залишок створеного раніше резерву менше, потрібно провести його донарахування. Інакше (якщо залишок резерву перевищує розрахований показник РВзал) доведеться зменшувати раніше нараховану суму резерву.

5.4. Резерв відпусток в обліку та звітності

Бухгалтерський облік

У бухобліку суму створеного резерву на оплату відпусток визнають витратами (абзац сьомий п. 12 НП(С)БО 11). Детальніше їх «облікова» доля розкривається в листі Мінфіну від 24.05.2007 р. № 31-34000-10-10/10654. У ньому говориться, що відповідно до НП(С)БО 16 витрати, пов’язані із забезпеченням оплат відпусток, відображають у складі витрат операційної діяльності залежно від того, від фонду оплати праці якої групи працівників їх нараховують.

Таким чином, нарахування резерву показують кореспонденцією: Дт 23, 91, 92, 93, 94 (залежно від функцій працівників) — Кт 471.

Зверніть увагу: на виконання цієї вимоги

резерв на оплату відпусток доведеться розраховувати окремо для кожної категорії працівників (виробничого, адміністративного, збутового персоналу тощо)

Важливо! Використовувати резерв можна тільки в межах нарахованої суми. Тобто дебетового залишку за субрахунком 471 бути не повинно. Тому суми відпускних і нарахованого на них ЄСВ, для яких не вистачило резерву, відносять безпосередньо до витрат звітного періоду залежно від того, в яких підрозділах працюють працівники.

Таким чином, при використанні резерву (тобто при нарахуванні відпускних, компенсації за невикористану відпустку, а також ЄСВ від цих сум) роблять проводки:

— Дт 471 — Кт 661 — на суму нарахованих відпускних або компенсації за невикористану відпустку в межах резерву;

— Дт 471 — Кт 651 — на суму нарахованого на відпускні або компенсацію ЄСВ у межах резерву;

— Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 661, 651 — на суму відпускних/компенсації та нарахованого ЄСВ, якщо суми резерву не вистачило.

Як ми говорили вище, підприємства зобов’язані переглядати накопичену суму резерву на кожну дату балансу. При цьому в разі потреби нараховану суму коригують таким чином:

— у бік збільшення — проводкою: Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 471;

— у бік зменшення — сторнувальною проводкою (методом «червоне сторно»): Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 471 або прямою кореспонденцією (Дт 471 — Кт 719).

У фінансовій звітності залишок резерву на дату балансу потрапить до рядка 1660 «Поточні забезпечення» форми № 1 (до рядка 1595 форм № 1-м і № 1-мс*). Крім того, інформацію про суму резерву на початок і кінець року, про нараховану та використану протягом року суму резерву, а також про його коригування наводять у розд. VІI «Забезпечення і резерви» Приміток до річної фінансової звітності.

Розглянемо бухоблік резерву відпусток на прикладі.

Приклад 5.1. Чисельність працівників торговельного підприємства — 10 осіб (у тому числі 2 особи з інвалідністю).

Плановий фонд оплати праці персоналу (без сум відпускних і компенсації за невикористану відпустку) на 2021 рік становить 1188000 грн. Планова сума відпускних на 2021 рік — 95040 грн.

Заробітна плата працівників за квітень 2021 року (без урахування відпускних і компенсації за невикористану відпустку) нарахована в сумі 99000 грн, у тому числі:

адмінперсоналу — 38500 грн;

працівникам служби збуту — 60500 грн, у тому числі особам з інвалідністю — 15950 грн.

У цьому ж місяці одному працівнику служби збуту нараховані відпускні в сумі 6820 грн (сума ЄСВ — 1500,40 грн).

Розрахуємо коефіцієнт резервування (Кр):

95040 грн : 1188000 грн = 0,08.

Коефіцієнт, що коригує резерв відпусток на суму ЄСВ (КЄСВ), становить:

— для працівників — осіб з інвалідністю:

1 + 8,41 % : 100 % = 1,0841;

— для інших працівників:

1 + 22 % : 100 % = 1,22.

Суму резерву відпусток розраховуємо так:

— для працівників служби збуту — осіб з інвалідністю:

15950 грн х 0,08 х 1,0841 = 1383,31 грн;

— для інших працівників служби збуту:

(60500 грн - 15950 грн) х 0,08 х 1,22 = 4348,08 грн;

— для адмінперсоналу:

38500 грн х 0,08 х 1,22 = 3757,60 грн.

У бухгалтерському обліку підприємства нарахування і використання резерву потрібно відобразити так (див. табл. 5.2):

Таблиця 5.2. Нарахування і використання відпускного резерву

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

Дт

Кт

1

Нараховано резерв відпусток для адмінперсоналу

92

471

3757,60

2

Нараховано резерв відпусток для працівників служби збуту (1383,31 грн + 4348,08 грн)

93

471

5731,39

3

Нараховано відпускні працівнику служби збуту

471*

661

6820

4

Нараховано ЄСВ на суму відпускних

471*

651

1500,40

5

Утримано ПДФО із суми відпускних (6820 грн х 18 % : 100 %)

661

641/ПДФО

1227,60

6

Утримано ВЗ із суми відпускних (6820 грн х 1,5 % : 100 %)

661

642/ВЗ

102,30

* За умовами прикладу, раніше нарахованої суми резерву достатньо для покриття витрат на оплату відпустки. У протилежному разі суму відпускних працівника відділу збуту і ЄСВ, для яких резерву не вистачило, потрібно показати проводкою: Дт 93 — Кт 661, 651.

Податковий облік

Одразу обрадуємо високодохідників і малодохідників-добровольців: жодних податковоприбуткових різниць ані при створенні, ані при використанні, ані при коригуванні резерву відпусток не буде. А це означає, що всім підприємствам, незалежно від їх дохідності, при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток необхідно орієнтуватися виключно на бухгалтерський фінрезультат.

Той факт, що «відпускні» резерви не враховують при розрахунку податкових коригувань, підтверджують і податківці в листах ДФСУ від 25.02.2019 р. № 717/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і від 14.05.2019 р. № 2135/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Виняток становлять тільки відпускні та компенсації за невикористану відпустку (разом із сумою ЄСВ на них), нараховані за рахунок «старих» резервів, створених до 01.01.2015 р. Нагадаємо: до зазначеної дати податківці не дозволяли збільшувати податкові витрати на суму резервів на оплату відпусток. У свою чергу, нарахування відпускних і компенсації за рахунок сформованих резервів не зменшує бухгалтерського фінрезультату, а отже, й оподатковуваного прибутку.

Щоб такі суми не пройшли повз податковий облік, п. 24 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ дозволяє включити до складу витрат витрати на оплату відпусток працівникам, які відшкодовані після 01.01.2015 р. за рахунок резервів, сформованих до цієї дати за правилами НП(С)БО або МСФЗ (якщо такі витрати не були враховані при визначенні об’єкта оподаткування до 01.01.2015 р.).

Для цих «перехідних» сум у додатку РІ до декларації передбачено рядок 4.2.11.

Зверніть увагу: право зменшити фінрезультат на підставі п. 24 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ мають навіть ті малодохідні підприємства, які прийняли рішення не розраховувати податковоприбуткові різниці, передбачені розд. ІІІ ПКУ. Хоча, безумовно, ймовірність того, що до теперішнього часу резерв відпусток, сформований до 01.01.2015 р., не був використаний, дуже мала.

висновки

  • Нарахування резерву відпусток обов’язкове для всіх підприємств, крім мікропідприємств, єдиноподатників групи 3 і непідприємницьких товариств.
  • Нарахований резерв використовують для відшкодування тільки тих витрат, для покриття яких його було створено.
  • На кожну дату балансу підприємство зобов’язане переглядати й у разі потреби коригувати (зменшувати або збільшувати) нараховану суму резерву.
  • У бухобліку суму створеного резерву на оплату відпусток визнають витратами операційної діяльності залежно від того, від фонду оплати праці якої групи працівників його нараховують.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі