У загальному випадку, якщо договір укладено з філією і вона ж є фактичним споживачем послуг, то й приймати такі роботи повинна така філія, що діє від імені головного підприємства (тобто акт виконаних робіт оформляється на філію).
Що стосується складання ПН, то вона складається на філію тільки при виконанні одночасно двох умов:
(1) філії делеговано право складання ПН (присвоєний окремий цифровий номер) і
(2) фактичним одержувачем послуг є філія (первинні документи оформлені на філію).
А тепер пояснимо відповідь.
Одразу визначимося: йтиметься про філію — відокремлений підрозділ, інформація про який внесена до ЄДР (у відомостях про головне підприємство). Адже будь-який структурний підрозділ юрособи не має права виступати від її імені у відносинах з іншими особами, зокрема, не може самостійно вчиняти правочини. Водночас підкреслимо:
скільки б не було в підприємства відокремлених підрозділів, усі вони — частини однієї-єдиної юридичної особи — головного підприємства (ГП)
При цьому п. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV дозволяє юридичній особі виділяти на окремий баланс філії, представництва та інші свої відокремлені підрозділи, але з подальшим включенням їх показників до фінансової звітності ГП. Тобто «скільки мотузочці не витися, а кінець усе одно буде…» у фінзвітності ГП.
А ось від того, виділяється філія на окремий баланс чи ні, залежить порядок ведення бухгалтерського обліку ГП (у тому числі його філій).
Первинні документи. Як відомо, у бухгалтерському обліку всі господарські операції відображаються на підставі первинних документів. Якщо філія веде окремий баланс, то всі господарські операції, які фактично здійснюються філією, повинні відображатися в балансі філії. Тож усі первинні документи, що підтверджують такі госпоперації, повинні оформлятися від імені й на ім’я філії.
Водночас відсутність окремого балансу у філії зовсім не означає, що вона не здійснює госпоперацій. Це всього лише говорить про те, що облік таких операцій здійснюється ГП. Для цього ГП зазвичай вводить додаткові субрахунки, на яких відображається інформація про операції, що проводяться філією. Тобто для ідентифікації операції в бухобліку всі первинні документи повинні також оформлятися від імені та на ім’я філії.
Таким чином, вирішальну роль у відповіді на запитання — на кого оформляти первинні документи — відіграє факт того, кому постачаються послуги за договором. Причому не має значення, хто за ці послуги платить — ГП чи філія. Отже, все впирається в умови договору постачання.
Якщо договір на надання послуг оформлений із філією, яка виступає від імені ГП, то філія і є одержувачем таких послуг. Очевидно, що всі первинні документи в такому разі повинні оформлятися на філію (зокрема, акт виконаних робіт). Тобто, якщо іншого в договорі не сказано, то за замовчуванням правочин вчиняється між сторонами договору (постачальником і філією, яка діє від імені ГП). Тож у постачальника немає жодних підстав складати первинні документи на ГП.
Що стосується складання ПН, то тут своя історія.
ПДВ-облік. Як відомо, філія не підлягає окремій ПДВ-реєстрації і не є самостійним платником ПДВ. Платником ПДВ виступає ГП, яке веде ПДВ-облік, складає, подає ПДВ-звітність і відповідає за сплату ПДВ (п. 180.1 ПКУ).
Водночас ГП може делегувати філії тільки право складання ПН, якщо така філія (п. 1 Порядку № 1307*):
* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.
— самостійно здійснює постачання товарів/послуг та
— здійснює розрахунки з постачальниками/споживачами.
При цьому для ПН-делегування важливо, щоб
право філії здійснювати постачання і проведення розрахунків були закріплені в положенні про філію
Крім того, для делегування філії прав зі складання і реєстрації ПН юрособі необхідно пройти певну процедуру. Зокрема, ГП присвоює філії окремий числовий номер і письмово повідомляє про це контролюючий орган за своїм місцем реєстрації як платника ПДВ (п. 1 Порядку № 1307). У такому разі саме філія при здійсненні господарських операцій складає ПН/РК у порядку, передбаченому пп. 1 і 7 Порядку № 1307.
Водночас при придбанні товарів/послуг філією, яка виступає стороною в договорі від імені ГП, постачальник таких товарів/послуг також повинен дотримуватися вимог складання «філійної» ПН.
Таким чином, якщо філії делеговано право виписування ПН, то для визначення порядку заповнення ПН постачальником товарів/послуг вирішальне значення має, хто є стороною договору (одержувачем послуги) — філія чи ГП
У разі постачання товарів/послуг філії платника податків при складанні ПН у графі «Отримувач (покупець)» спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, і через кому — найменування такої філії (структурного підрозділу), яка (який) фактично є від імені ГП (покупця) стороною договору.
При цьому в такій ПН, окрім податкового номера платника податку, додатково зазначається числовий номер такої філії, а в рядках «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» і «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» вказуються дані ГП — платника податку (п.п. «г» п. 201.1 ПКУ, пп. 1 і 7 Порядку № 1307; 101.16 БЗ). Інші реквізити ПН заповнюються без будь-яких особливостей.
І ще: оскільки ПН повинна складатися відповідно до первинних документів, то і ПН, і первинні документи мають бути оформлені в повному тандемі. Тобто, якщо за умовами договору послугу отримує безпосередньо філія, то незалежно від того, хто здійснює оплату за договором, слід і первинні документи складати на філію, що діє від імені ГП, і податкову накладну виписати в порядку, описаному вище, згідно з пп. 1 і 7 Порядку № 1307.
Утім, якщо все зробити так, як просить ваш замовник, і оформити всі документи на ГП, вважаємо, для вас, як постачальника послуг, жодних податкових ризиків не виникне. Оскільки інформація і в первинці, й у ПН збігається, визнати, що ПН не складена, контролери не мають права.
Стосовно замовника, вважаємо, теж претензій до його права на ПК бути не повинно. Адже формально вимоги до складання ПН виконані і, по суті, ніщо ідентифікувати здійснену операцію не заважає (п. 201.1 ПКУ). Але водночас податківці цілком можуть зачепитися за неналежного одержувача послуг у первинних документах та ПН і, відповідно, зарубати ПК у головного підприємства.
