Інші зупинені/незупинені строки

Основи призупинення

Призупинення строків на час ВС, що встановлено п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. стосується всіх строків, які визначені:

— податковим законодавством;

— іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому варто пам’ятати, що контролюючими органами відповідно до п.п. 41.1.1 ПКУ вважають не тільки податківці, а й митні органи.

Отже, з цього випливає, що на час ВС призупиняються не тільки податкові строки, а і строки визначення іншим законодавством. Водночас таке призупинення стосується не всіх без винятку строків визначених іншим законодавством, а тільки тих дотримання яких контролюють фіскали та митники.

Щоб було зрозуміліше які неподаткові строки призупинені на час ВС, а які ні далі коротко пробіжимося по цих строках.

Валютний контроль

Імпорт-експорт. Якщо говорити про строки розрахунки в ЗЕД, то щоб визначити чи поширюється на них призупинення строків введене п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ потрібно дати відповідь на запитання: хто контролює виконання цих строків: податківці чи банки?

Якщо мова іде про ЗЕД-розрахунки у звичайних експортно-імпортних операціях, то з сумом заявляємо контролі за строки розрахунків в ЗЕД покладено не на податківці, а на банки. Про це свідчить п. 5 Інструкції № 7, якою прямо говориться, що саме банки здійснюють валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі.

А оскільки контроль за строками розрахунку в ЗЕД покладено на банки, а не на податківців, то нажаль строки розрахунки в ЗЕД* на час ВС не призупиняються. Той факт ,що саме податківці нараховують пеню за прострочку у виконання ЗЕД-розрахунків ролі тут не грає.

* Про те, що з 5 квітня 2022 строки розрахунків в ЗЕД скорочено до 90 днів, читайте у «Податки & бухоблік», 2022, № 26.

Водночас це не говорить про те, що всі строки розрахунку в ЗЕД на час дії ВС не зупиняються. Річ у тому, що крім розрахунків за експортовані-імпортовані товари в грошовій формі можуть бути і не грошові розрахунки. Мова іде про бартер в ЗЕД.

Бартер в ЗЕД, Так от щодо бартеру орган який контролює дотримання строків розрахунку визначає не Інструкція № 7, а Закон № 351. в ньому чітко вказано, що:

— контроль за надходженням товарів за імпортом згідно з бартерними договорами здійснюють митні органи, які інформують податкові органи про порушення строків надходження товарів.

— контроль за своєчасним імпортом робіт і послуг згідно з бартерними договорами здійснюють податкові органи, які інформують митницю про фактичний експорт робіт і послуг для забезпечення контролю за своєчасним надходженням товарів, що мають бути імпортовані.

Отже, як бачимо, контроль за строками розрахунками при ЗЕД-бартері лягає не на банки, а на контролюючі органи, а тому ці строки на час дії ВС призупиняються.

Таким чином, якщо розрахунок 180 днів на здійснення бартерної операції:

— почався до ВС, то він на час ВС зупиняється і почне подальший відлік після закінчення ВС;

— мав початися під час дії ВС, то щоб зрозуміти в які строки слід закрити бартерну операції слід від дати закінчення ВС відрахувати строк виділений на ЗЕД-контроль, тобто 180 днів.

Строки давності

Два призупинення. Строки позовної давності, встановлені в ЦКУ, у т. ч. й строки позовної давності з дебіторської заборгованості за товари, послуги (3 роки) п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ не призупинені.

Водночас це не говорить про те, що ці строки під час ВС будуть спливати. Річ у тому що у середині березня 2022 законотворці внесли зміни до ЦКУ якими строки позовної давності, встановлені в ЦКУ були продовжені на строк дії ВС (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

Але навіть якщо б законодавці не ввели таке продовження на час ВС, то до кінця травня 2022 року строк давності все рівно не відраховувався. Річ у тому, що на час дії карантину (почався він у березні 2020 року і напевно закінчиться 31.05.2022) строки давності були уже продовжені (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

Тепер коли п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ строки позовної давності продовжені на час ВС (він почався 24.02.2022 і напевно буде тривати довше ніж карантин), а п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ строк давності був продовжений на період карантину (введений ще з березня 2020 року і триватиме до 31.05.2022), то можна говорити що

Призупинення строків давності за ЦКУ слід читати так: щоб визначити закінчення строку позовної давності слід від дня закінчення ВС відрахувати ті дні які «украв» карантин та ВС, тобто період з дня початку карантину/війни і до дати коли мав закінчитися строк позовної давності.

Правила розрахунку призупинення. Враховуючи вище описане, вважаємо, що рахувати строки позовної давності слід так:

1) у випадку коли строк позовної давності спливає під час карантину чи ВС (тобто відлік строку почався до карантину і відповідно до ВС), то, щоб визначити коли закінчиться строк давності вам слід від дати закінчення ВС відрахувати стільки днів скільки днів позовної давності припала на час дії карантину/ВС;

2) у випадку коли строк позовної давності почав діяти до карантину і спливає після ВС. Так от в цьому випадку щоб визначити, коли строк позовної давності закінчиться, вам слід збільшити загальний строк давності, який закінчується після ВС на строк дії карантину та ВС;

3) у випадку коли строк позовної давності почав свій відлік у період карантину чи ВС, вважаємо, що тут, щоб розрахувати, коли сплине строк позовної давності, просто потрібно почати відраховувати 3 роки після завершення дії ВС (чомусь нажаль здається що ВС закінчиться пізніше карантину, але хотілося б щоб це було навпаки);

4) у випадку коли строк позовної давності був перерваний (сторони підписали акт звірки), то після цієї події такий строк починає відлічуватися наново (ч. 3 ст. 264 ЦКУ).

Тому якщо відбудеться переривання строку позовної давності, то вважаємо, що рахувати його можна як і у випадку, коли відлік строку позовної давності виник у період карантину чи ВС, тобто від дати завершення ВС (див. п. 3).

Призупиняються на час дії ВС різні види позовної давності визначені у ЦКУ, а саме:

1) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ). Тобто до того часу, доки не мине строк позовної давності щодо заборгованості, списувати борги на витрати чи визнавати доходи зарано. Наприклад, у платника ЄП групи 3 із сплатою ПДВ, допоки не спливе строк позовної давності щодо кредиторської заборгованості, дохід у сумі такої кредиторської заборгованості виникати не буде;

2) спеціальна позовна давність (скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю). При цьому призупинення стосується усіх видів скороченої позовної давності, тобто щодо:

— стягнення неустойки (штрафу, пені);

— спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.

— переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦКУ);

— недоліків проданого товару (ст. 681 ЦКУ);

— розірвання договору дарування (ст. 728 ЦКУ);

— перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦКУ);

— оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦКУ);

— визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Інші строки

Неподаткові перевірки. Через те, що не податківці, а інші органи влади контролюють здійснення неподаткових перевірок, то логічно, що строки які пов’язані з проведенням таких перевірок на час ВС не зупиняються.

Інша справа що значна когорта не податкових перевірок на час дії ВС не проводиться. Детально про заборонені не податкові перевірки читайте у «Податки & бухоблік», 2022, № 26.

Отже по тих НЕ податкових перевірках, які в час дії ВС не проводяться строки проведення перевірок просто не розпочнуться. Ті ж перевірки, які під час ВС проводяться, будуть текти в звичайному порядку без жодних зупинок.

РРО-строки. Призупинення строків із п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ стосується і строків визначених Законом про РРО. Річ у тому, що строки які наприклад визначені у самому Законі про РРО контролюють податківці.

Так наприклад, відповідно до п. 7 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які для розрахунків використовували КОРО з РК мають подавати фіскалам Звіт ЗВР-1 разом з Довідкою про використання РК не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця. Так от строк подачі такої звітності зупинений на час дії ВС.

Незважаючи на те, що зупинення строків поширюється і на Закон про РРО, використовувати РРО все одно потрібно.

Він виникає в залежності від того чи здійснює платник розрахункову операцію в розумінні Закону про РРО, тобто приймають до оплати готівку та платіжні карти чи ні.

Алко-тютюново-пальні ліцензії. Оскільки саме податківці видають алко-тютюново-пальні ліцензії, то встановлені у Законі № 481 строки на час ВС призупиняються згідно з п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Так, наприклад, якщо протягом дії ВС відбудуться зміни у відомостях, зазначених у виданій ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), то внести зміни до ліцензії можна не у місячний строк з дня внесення таких змін, а в місячний строк після закінчення ВС (ст. 3 та 15 Закону № 481).

Водночас зупинка діє в обидва боки. Тобто вона правомірна і до фіскалів. Якщо ви звернетеся під час ВС за отриманням дублікату ліцензії, то його вам можуть видати без порушень не протягом семи робочих днів після звернення, а протягом 7 робочих днів по закінченню ВС.

Що стосується строку дії алко-тютюново-пальних і строків сплати за неї, то на наш погляд, ці строки на час ВС не призупиняються. Так як вони не визначні чітко у Законі № 481.

Але це не означає, що не здійснивши черговий платіж під час ВС ваша ліцензія стане анульованою. Річ у тому, що у ст. 18 Закону № 481 додано норму відповідно до якої до кінця ВС ліцензії є діючими навіть якщо суб’єкт своєчасно не сплатить черговий платіж за алко-тютюново-пальну ліцензію

Головне сплатити чергових платежів та/або здійснити дії щодо продовження ліцензії протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування ВС.