Звільнення від штрафів: Закон про РРО vs ПКУ
Власне до цього питання ми вже звертались не раз (див., зокрема, статтю «Як працювати з РРО/ПРРО у воєнний час», «Податки & бухоблік», 2022, № 22).
Казали, що згідно п. 12 розд. ІІ Закону про РРО* на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону про РРО не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
І все начебто добре (для тих, хто не має справи з підакцизкою). Якщо б не «підозрілий» п. 69.2 підрозд. 10 розділу ХХ ПКУ , згідно з яким у разі виявлення порушень за результатами фактичних перевірок штрафи застосовуються, а вимоги законодавства щодо зупинення штрафів на період воєнного стану та/або карантину не застосовуються.
Чи не скажуть податківці, що ПКУ «перебиває» звільнення з Закону про РРО, відповідно «доступ» до штрафів у податківців є (за результатами фактичних перевірок)?
Ми, нагадаємо, схилялися до того висновку, що штрафи за Законом про РРО зараз податківці можуть накладати лише на тих, хто порушує порядок здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів (тобто йдеться про той самий винятковий випадок із п. 12 розд. ІІ Закону про РРО).
Та ми продовжуємо моніторити цю тему.
Із того, що могло б насторожити, — податківці перевели у склад недіючих свою консультацію (категорія 109.18 БЗ, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques), де вони говорили, що під час воєнного стану діє штрафне звільнення із Закону про РРО без жодної згадки про п. 69.2 підрозд. 10 розділу ХХ ПКУ. Причина «у зв’язку з уточненням редакції відповіді».
Із того що вселяє оптимізм:
— у новій консультації (категорія 109.18 БЗ, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques), де податківці вже згадують про п. 69.2 підрозд. 10 розділу ХХ ПКУ, вони обговорюють саме тему адміністративної відповідальності. А то вже формально не санкції, про звільнення від яких йдеться у Законі про РРО;
— самі податківці зазначають*, що першочергово зараз фактичні перевірки проводяться за скаргами громадян щодо: (1) відмови суб’єктами господарювання у можливості проведення розрахунків за придбані товари (послуги) платіжною карткою, незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції; (2) продажу алкогольних напоїв, у разі заборони такого продажу місцевою владою, під час дії воєнного стану.
* tax.gov.ua/media-tsentr/novini/581613.html
Це все ж таки вселяє деяку впевненість, що:
— санкції, передбачені Законом про РРО, податківці зараз застосовують лише до тих, хто порушує порядок здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів. При цьому зверніть увагу, що під «порушенням порядку здійснення розрахункових операцій» податківці вочевидь будуть розуміти невиконання будь-якого обов’язку, покладеного на суб’єкта ст. 3 Закону про РРО;
— а от
тим, хто не має справи з підакцизними товарами, за порушення вимог ст. 3 Закону про РРО, поки що загрожує лише адміністративна відповідальність.
Але, знову-таки, це ще не крапка в цій «історії». Законом № 2260* (ще не набув чинності) передбачене чергове оновлення п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ ПКУ. Зокрема, більш логічним зроблять той таки п. 69.2 підрозд. 10 розділу ХХ ПКУ, що не дає нам спокою (див. вище). Пропишуть, що перебування під впливом форс-мажорних обставин (п. 112.8.9 ПКУ), таки є фактором, що звільняє від санкцій за наслідками дозволених під час дії воєнного стану перевірок.
* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-ІХ.
Начебто то є більш зрозумілий та більш ліберальний підхід. Та чи не «переверне» це світогляд податківців, мовляв єдине, що захистить від РРО-санкцій, то перебування під впливом форс-мажорних обставин (зокрема, під наслідками бойових дій, тимчасової окупації, «похідних» від них факторів тощо)? Сподіваємось, що ні. А пріоритет так і залишиться за штрафним звільненням із Закону про РРО. Тож «перевиховувати» будуть саме адміністративною відповідальністю, про яку більш детально і розповімо далі.
Адмінштрафи за порушення РРО-законодавства
Від адміністративної відповідальності за порушення РРО-законодавства на час воєнного стану звільнення немає. Це фактично підтверджують і самі податківці (109.18 БЗ, zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques) — коли зазначають, що під час проведення фактичних перевірок у період воєнного часу контролюючі органи складають на фізосіб та посадових осіб юросіб протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 1551, 16315 КУпАП. Під фізичними особами при цьому маються на увазі і ФОПи.
Втім, оскільки мова про воєнний стан (коли багато речей можуть об’єктивно заважати належним чином виконувати вимоги законодавства), варто, вочевидь, одразу зазначити, що
відсутність вини особи має означати й відсутність адмінштрафу (згідно зі ст. 9 КУпАП).
Тобто має бути встановлена вина особи у вчиненні адмінправопорушення. Якщо ж особа доведе, що вжила всіх заходів, щоб упередити можливе правопорушення, вона звільняється від передбаченої відповідальності.
Ну а далі підемо по конкретних складах адмінпорушень.
Порушення порядку проведення розрахунків (ст. 1551 КУпАП).
Це власне і є адміністративна відповідальність за порушення вимог Закону про РРО. Нас будуть цікавити частини 1 та 2 ст. 1551 КУпАП.
| Порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг | Штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, в розмірі від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн) | Ч. 1 ст. 1551 КУпАП |
| Штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн) | ||
| Названі віще дії, здійснені особою, до якої протягом року застосовувалося адміністративне стягнення за такі ж порушення | Штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, в розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн) | |
| Штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн) |
Далі важливі деталі.
1. Начебто суми штрафів невеликі, але є нюанс. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені цією статтею, уповноважені розглядати судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (згідно зі ст. 221 КУпАП).
Тому «вірним супутником» адмінштрафу буде судовий збір, що стягується з винуватця. А це ще майже пів тисячі гривень (0,2 х 2481 = 496,20 грн.)
2. А що податківці розуміють під «порушенням встановленого порядку проведення розрахунків»? За давньою традицією — порушення будь-якого обов’язку із названих у ст.3 Закону про РРО. Тобто, наприклад, порушення порядку ведення обліку товарних запасів — це теж «порушенням встановленого порядку проведення розрахунків». Бо це є обов’язок, який названо у п. 12 ст. 3 Закону про РРО.
3. Кого саме будуть штрафувати податківці? Як бачите, за таке правопорушення піддані адміністративному стягненню можуть бути: (1) особи, які безпосередньо здійснюють розрахункові операції (тобто продавці, касири тощо); (2) посадові особи, які винні в тому, що було допущено порушення.
Так от давня логіка податківців така, що:
— на посадову особу адмінпротокол складають у разі виявлення будь-якого порушення порядку проведення розрахунків;
— на особу, яка безпосередньо здійснює розрахункові операції, — лише в тому разі, коли виконання вимог Закону про РРО (які не виконано), залежить від цієї особи.
У якості винних посадових осіб податківці називають керівника, головного бухгалтера (чи особу, яка виконує його обов’язки). Також вочевидь посадовою особою податківці можуть визнати і ФОПа з найманими працівниками. Мін’юст, нагадаємо, вважає за можливе зарахування до посадових осіб і ФОПів — у тому випадку, коли в них є наймані працівники.
Якщо мова йде про ФОПа-одноосібника, то його штрафувати будуть яка особу, яка безпосередньо здійснює розрахункові операції.
4. Оскільки справу розглядає суд, то адміністративне стягнення може накладатися не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше трьох місяців із дня його виявлення (згідно із ч. 2 ст. 38 КУпАП).
Триваючими правопорушеннями при цьому є проступки, пов’язані з тривалим, безперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою.
Наприклад, відсутність РРО/ПРРО у підприємця, якщо згідно із Законом про РРО він повинен його мати, є саме триваючим правопорушенням.
А от одноразове (по неуважності чи з інших подібних причин) не проведення через РРО/ПРРО розрахункової операції має кваліфікуватися як разове правопорушення.
5. А якщо перевіркою виявлено декілька порушень? Тут перш за все важливо розуміти, що декілька однакових порушувальних дій (бездіяльності) у результаті складають одне правопорушення (продовжуване порушення). Тобто якщо ви, наприклад, систематично не виконували якусь вимогу/обов’язок із ст. 3 Закону про РРО то застосовується «одинарний» штраф за відповідним пунктом ст. 1551 КУпАП (ср. ).
Ба більше, якщо перевіркою буде виявлено невиконання декількох вимог (вимог різних пунктів) ст. 3 Закону про РРО, то теж застосовується «одинарний» штраф. Бо маємо справу з одним порушенням — все це буде «порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
6. Щодо сплати штрафу. Відповідно до вимог ст. 307 КУпАП порушник має сплатити штраф не пізніше ніж через 15 днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу. В разі оскарження такої постанови — не пізніше ніж через 15 днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Реквізити для сплати штрафу та судового збору зазначаються у постанові суду.
Важливо!
Щодо цього строку сплати не діє «воєнне» зупинення строків із п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Якщо порушник у зазначений строк не сплатить штраф, постанову про його накладення направляють для примусового виконання до відділення державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна (ст. 308 КУпАП). При цьому у порядку примусового виконання з правопорушника стягується: 1) подвійний розмір штрафу, 2) витрати на облік зазначених правопорушень.
7. І нарешті декілька слів про оскарження. Важливо: постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено. При цьому згідно зі ст. 289 КУпАП строк для оскарження становить 10 днів із дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин його за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Саму скаргу має бути розглянуто також протягом 10 днів із дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України (ст. 292 КУпАП).
Далі переходимо до іншого адмінштрафу — за ст. 16315 КУпАП.
Неможливість розрахуватися через термінал (ст. 16315 КУпАП).
Податківці у своїх роз’ясненнях говорять, що під час воєнного стану вони протоколюють у тому числі порушення, передбачені ст. 16315 КУпАП. Таке право в них дійсно є! Втім, це не про порушення РРО-законодавства. Це зокрема про прийом до оплати карток.
Цю тему ми вже обговорювали — у статті «POS-термінал та військовий стан», «Податки & бухоблік», 2022, № 24. Тож тут лише додамо кілька штрихів.
1. Сума штрафу тут значно більша. Від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн). Чи від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн) — за повторне порушення особою, до якої протягом року застосовувалося адміністративне стягнення за ті ж дії.
2. Отримати штраф тут ризикують ФОПи та посадові особи юросіб. А ось для продавців/касирів адмінвідповідальність у цьому разі не передбачена.
3. Теж важлива наявність вини (у формі умислу чи необережності).
4. Справи про адмінправопорушення тут розглядають самі податкові органи (ст. 2342 КУпАП). Тож тут не буде необхідності сплати судового збору (див. вище). І буде дещо коротший строк давності. Адмінштраф може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення такого правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
5. На сплату штрафу також дається 15 днів із дня вручення постанови про накладення штрафу. У разі несплати — стягнення у двократному розмірі.
Висновки
- На період дії воєнного стану штрафи, передбачені Законом про РРО, не застосовуються. Виняток — санкції за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
- Щодо цього звільнення є деякі суперечності (бракує точності у формулюваннях). Тож краще не відноситися легковажно до виконання вимог Закону про РРО.
- Податківці активно проводять фактичні перевірки, в ході яких перевіряють у тому числі порушення РРО-законодавства, та наявність POS-терміналів. При цьому під час воєнного стану податківці не обмежені в праві протоколювати адміністративні правопорушення, зокрема, за ст. 1551 і 16315 КУпАП.
- Відповідно, у першому випадку суди, а в другому — податківці накладають на винних осіб адміністративні штрафи, передбачені вказаними статтями КУпАП. Бо від адміністративної відповідальності формально звільнення немає.
