Актуальне запитання. Щодо діяльності комунальних закладів на тимчасово окупованих територіях У нас КЗ школа мистецтв знаходиться в окупації. За погодженням із міським головою 30 квітня 2022 року завершили навчальний рік. З 1 травня 2022 року із складу учнів відрахували випускників. З 01.05.2022 оплату як у канікулярний період проводили за тарифікацією квітня, потім у відпустку, потім у простій. Викладачі і учні роз’їхались, Інтернет низької якості, а в декого взагалі немає, інструмент відсутній. З 01.09.2022 навчальний рік не розпочинаємо, у закладі буде оголошено простій, крім директора і головного бухгалтера (дистанційка). Випливає низка запитань, на які не знаємо відповідь. Чи повинні батьки писати заяви на відрахування учнів, чи академ? Чи переглядати тарифний розряд директора, завуча, який залежав від кількості учнів (згідно з додатком 8 до наказу Міносвіти від 26.09.2005 № 557), якщо з вересня ми тарифікацію не складаємо?
Актуальне запитання. Щодо роботи за сумісництвом Відповідно до ст. 102-1 КЗпП та ст. 19 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. Тобто графік роботи за основною посадою та посадою за сумісництвом не повинні збігатися. Отже, якщо особа має декілька сумісництв, то, звісно, всі вони мають не збігатися з графіком роботи за основним місцем роботи.
У зв’язку з цим виникає питання: якщо йдеться про декілька сумісництв, то графіки роботи на всіх посадах за сумісництвом можуть збігатися, головне, щоб вони не збігалися з годинами роботи на основній посаді? Адже про незбіг графіків роботи за сумісництвами не йдеться в ст. 102-1 КЗпП та ст. 19 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР.
Актуальне запитання. Щодо загальнобудинкових потреб на опалення відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг Розподіл теплової енергії здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2018 № 315 (зі змінами) (далі — Методика).
Згідно з п. 6 розділу IV Методики: «У разі, якщо є відсутнім проєкт на будівлю/будинок та є наявним результат енергоаудиту, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається за результатами енергоаудиту.» Прошу надати роз’яснення, які істотні умови повинні бути зазначені в енергоаудиті для його застосування згідно з Методикою.
Відповідно до п. 7 розділу IV Методики: «У разі відсутності проєкту на будівлю/будинок та результатів енергоаудиту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений розрахунково». Де саме споживачі будинку можуть отримати дані щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньо-будинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах для надання виконавцю розподілу комунальних послуг для визначення обсягу теплової енергії, витраченого на загальнобудинкові потреби опалення саме розрахунковим методом?