1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за сегментами» (далі — Положення (стандарт) 29) визначає методологічні засади формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов’язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності.
2. Норми Положення (стандарту) 29 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємство) незалежно від форм власності (крім малих підприємств, неприбуткових організацій, банків і бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), якщо підприємство зобов’язано оприлюднювати річну фінансову звітність або підприємство займає монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг), або якщо щодо продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін, у тому числі підприємства, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
3. Інформація про звітні сегменти наводиться в Додатку до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» — форма № 6 (додаток 1 до Положення (стандарту) 29).
4. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Звітний сегмент — господарський або географічний сегмент, який визначений підприємством за критеріями, наведеними у пунктах 6 — 9 Положення (стандарту) 29, щодо якого має розкриватися у річній фінансовій звітності інформація.
Внутрішньогосподарські розрахунки — розрахунки, що виникають у результаті господарських операцій між структурними підрозділами підприємства, виділеними як сегменти з метою розкриття їх доходів, витрат, фінансових результатів, активів та зобов’язань.
Географічний сегмент — відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг) у конкретному економічному середовищі, яка відрізняється від інших:
економічними і політичними умовами географічного регіону;
взаємозв’язком між діяльністю в різних географічних регіонах;
територіальним розташуванням виробництва продукції (робіт, послуг) або покупців продукції (товарів, робіт, послуг);
характерними для географічного регіону ризиками діяльності;
правилами валютного контролю і валютними ризиками в таких регіонах.
Господарський сегмент — відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг), яка відрізняється від інших:
видом продукції (товарів, робіт, послуг);
способом отримання доходу (способом розповсюдження продукції, товарів, робіт, послуг);
характером виробничого процесу;
характерними для цієї діяльності ризиками;
категорією покупців.
