ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ
КК — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
ПК — Податковий кодекс України від 01.01.2011 р.
Закон № 1700 або новий Закон — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.
Закон № 3206 або старий Закон — Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI.
Закон № 2939 — Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939-VI.
Закон № 280 — Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.
ВИКОРИСТАНІ СКОРОЧЕННЯ
Антикорупційне агентство — Національне антикорупційне агентство України.
Суб’єкти відповідальності — особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи, а також посадові особи юридичних осіб публічного права, визначені пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700.
Порівнюємо термінологію: корупція та корупційні правопорушення
Старе поняття (визначене Законом № 3206) | |
корупційне правопорушення | умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність |
Нове поняття (визначене Законом № 1700) | |
корупційне правопорушення | діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність |
правопорушення, пов’язане з корупцією | діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом № 1700 вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, на яку поширюється дія цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність |
Нове визначення корупційного правопорушення буде охоплювати не лише умисні дії, а й протиправну бездіяльність. Це дещо розширить коло проступків та злочинів, які будуть містити ознаки корупції.
З’явиться у нас і новий тип правопорушень, які по суті не будуть вважатися корупційними, але будуть пов’язані з ними. Наслідки вчинення цих правопорушень для посадовців будуть такими ж несприятливими, як і за вчинення корупційних правопорушень, але умови їх кваліфікації будуть іншими.
Поняття «корупція» по суті не змінилося. Водночас на фоні посилення відповідальності та деталізації інших визначень доцільно пригадати, у чому полягає корупція:
Старе поняття (визначене Законом № 3206) | |
корупція | використання суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення наданих йому службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, або на його вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей |
Нове поняття (визначене Законом № 1700) | |
корупція | використання особою, яка підпадає під дію Закону № 1700, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, яка підпадає під дію Закону № 1700, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей |
Порівнюємо термінологію: неправомірна вигода
Старе поняття (визначене Законом № 3206) | |
неправомірна вигода | грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав |
Нове поняття (визначене Законом № 1700) | |
неправомірна вигода | грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав |
Нове визначення охоплює ширше коло «вигод», які суб’єктам корупційної відповідальності не можна буде одержувати без законних підстав. Будь-які блага, навіть ті, які не мають грошового чи іншого матеріального вираження, посадовці можуть одержувати тільки на законних підставах. Наприклад, «піарна» стаття у пресі чи безкоштовний ефір на радіо (особливо під час виборчої кампанії) за певних умов можуть бути розцінені як неправомірна вигода.
Нове поняття «приватний інтерес»
Хочу звернути вашу увагу на принципово нове поняття, введене Законом № 1700, яке тісно пов’язане з визначенням доброчесності поведінки особи, на яку поширюється дія антикорупційного законодавства.
приватний інтерес — це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Це поняття потрібно знати напам’ять та використовувати кожного разу, коли потрібно відповісти собі на запитання — а чи можу я як суб’єкт відповідальності вчинити ту чи іншу дію (утриматись від дії), чи не диктує мені цю поведінку мій приватний інтерес?
Наведу простий приклад, поширений на практиці. Жінка — посадова особа бюджетної установи. Ця установа здійснює закупівлю товарів за бюджетні кошти. Жінка є членом тендерного комітету. Під час проведення тендерних процедур надходить заявка від учасника — приватної юридичної особи, керівником чи співвласником якої є чоловік нашої «бюджетниці». Вже на стадії розгляду заявки дружина має усунутися від обговорення відповідних питань і, власне, не повинна брати участь у роботі комітету, який працює над цією закупівлею. У наведеному прикладі усунення особи від роботи у колегіальному органі з приводу конкретної закупівлі обов’язкове — ч. 2 ст. 35 Закону № 1700 категорично забороняє застосовувати інші способи врегулювання конфлікту інтересів, крім усунення від участі у роботі відповідного колегіального органу.
Але є один виняток із цього правила. У разі якщо неучасть особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
У зв’язку з введенням у дію нового Закону доцільно, щоб кожний член тендерного комітету підписав пам’ятку, яка б зобов’язувала його письмово повідомляти про усі потенційні та реальні конфлікти інтересів, які можуть виникати під час здійснення функцій із закупівлі товарів (робіт, послуг), а також самоусуватись від обговорення, підготовки та прийняття рішень, щодо яких у особи може виникати приватний інтерес. Ці пам’ятки потрібно зберігати у особових справах працівників. Досвід підказує, що подібні «папірці» у разі виникнення неприємностей стають у нагоді.
Порівнюємо термінологію: антикорупційна експертиза
Старе поняття (визначене Законом № 3206) | |
— | Законом № 3206 як самостійне поняття не визначалася. Водночас ст. 15 цього Закону передбачено, що антикорупційна експертиза проводиться з метою виявлення в чинних нормативно-правових актах та проектах нормативно-правових актів факторів, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, розроблення рекомендацій стосовно їх усунення |
Нове поняття (визначене Законом № 1700) | |
антикорупційна експертиза | діяльність із виявлення в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів положень, які самостійно чи у поєднанні з іншими нормами можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією |
Новий порядок здійснення антикорупційних експертиз регулює ст. 55 Закону № 1700. Зверніть увагу на одну з особливостей антикорупційних експертиз за новим Законом! Згідно з ч. 7 ст. 55 Закону № 1700 за ініціативою фізичних осіб, громадських об’єднань, юридичних осіб може проводитися громадська антикорупційна експертиза чинних нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів. Згідно з ч. 8 ст. 55 нового Закону результати антикорупційної експертизи, в тому числі громадської, підлягають обов’язковому розгляду суб’єктом видання (прийняття) відповідного акта, його правонаступником або суб’єктом, до якого перейшли відповідні нормотворчі повноваження у цій сфері. Також важливо не забувати, що, як і раніше, проведення громадської антикорупційної експертизи чинних нормативно-правових актів, проектів нормативно-правових актів, а також оприлюднення її результатів здійснюються за рахунок відповідних фізичних осіб, громадських об’єднань, юридичних осіб або інших джерел, не заборонених законодавством.
Пересічних бюджетних організацій (тих, які не є органами місцевого самоврядування, місцевими державними адміністраціями або територіальними підрозділами державних органів) питання антикорупційної експертизи будуть стосуватися лише дотично. Наприклад, у разі проведення експертизи нормативних актів місцевої ради з питань установлення плати за адмінпослуги, тарифів. У комунальних чи державних підприємств під час проведення такої експертизи можуть запитувати інформацію про порядок ціноутворення, який впливає на формування цих цін та тарифів. Можуть запитувати також інформацію щодо розпорядження бюджетними коштами, процедури закупівель (тендерні процедури) тощо.
Нагадаю, що згідно з ч. 5 ст. 6 Закону № 2939 не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Також не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону № 1700, крім відомостей з декларації, які підлягають знеособленню (ч. 6 ст. 6 Закону № 2939).
Порядок проведення антикорупційної експертизи затверджено наказом Мін’юсту від 18.03.2015 р. № 383/5, зареєстрованим у Мін’юсті 19.03.15 р. за № 303/26748. Він набирає чинності 26.04.2015 р. Хоча порядок у цілому стосується актів, експертизи по яким проводить Мін’юст, його можна використовувати як зразок чи підказку.
Порівнюємо термінологію: близькі особи
Старе поняття (визначене Законом № 3206) | |
близькі особи | чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі |
Нове поняття (визначене Законом № 1700) | |
близькі особи | особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, на яких поширюється дія Закону № 1700 (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також незалежно від зазначених умов — чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта |
Як бачите, законодавець розставив усі крапки над «і» у частині прив’язки цього визначення до спільного проживання та побуту із суб’єктом корупційної відповідальності.
Нове поняття чітко встановлює ступінь родинних зв’язків, при наявності яких особи вважаються близькими, незалежно від того, проживають вони разом чи ні.
Не слід плутати цей термін з поняттям «членів сім’ї», який у першу чергу використовується для цілей декларування. Про нього ми поговоримо окремо далі.
Поняття «близькі особи» використовується для визначення можливості (чи заборони) на пряме підпорядкування, права на одержання подарунків без обмежень тощо.
Також зверніть увагу, що за новим Законом не вважаються близькими особи, які хоча й проживають спільно та мають спільний побут, не перебувають у відносинах сімейного характеру.
Наприклад, молоді люди спільно винаймають квартиру, бо не бажають жити з батьками, а дозволити собі винаймати житло поодинці не можуть через брак коштів. Скажімо, два молодих спеціалісти після закінчення ВНЗ у цілях економії спільно винаймають квартиру у місті, куди їх розподілили працювати після навчання. Хоча ці спеціалісти спільно проживають, і, можливо, пов’язані спільним побутом, їх не пов’язують стосунки сімейного характеру. Відповідно, вони не є близькими для цілей застосування антикорупційного законодавства.
Підпорядкування близьких осіб
Старе поняття (визначене Законом № 3206) | |
безпосереднє підпорядкування | відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням |
Нове поняття (визначене Законом № 1700) | |
пряме підпорядкування | відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням |
Давайте одразу розглянемо, що нового у частині обмежень щодо прямого підпорядкування близьких осіб.
Приємна новина: коло осіб, щодо яких діють обмеження на роботу у прямому підпорядкуванні, значно зменшене. Зокрема, новий Закон не забороняє працювати у прямому підпорядкуванні особам, які працюють у юридичних особах публічного права, але не є працівниками держаних органів чи держслужбовцями. Тобто «звичайним» працівникам комунальних підприємств та установ, державних підприємств та організацій теоретично можна працювати у прямому підпорядкуванні. Чому теоретично? Тому що Законом № 1700 значно деталізовано поняття «конфлікту інтересів» та передбачено чіткі алгоритми по їх врегулюванню. Далі ми більш детально розглянемо випадки, коли заборони на роботу близьких осіб у прямому підпорядкуванні не буде, але загроза конфлікту інтересів вимагатиме вжиття досить серйозних заходів — навіть до звільнення чи переведення одного з близьких.
Ще одна приємність. Раніше пряме підпорядкування дозволялося, лише якщо обидві близькі особи перебували на виборних посадах. Тепер п. 2 абз. 1 ч. 1 ст. 27 Закону № 1700 дозволяє спільно працювати близьким особам, які прямо підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним з них статусу виборної особи.
Залишилася незмінною вимога Закону, за якою особи, визначені п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, при прийнятті на роботу зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб. Але до цього переліку не увійшли посадові особи юридичних осіб публічного права (ті ж посадовці комунальних та державних установ, підприємств). Тому для більшості з вас, шановні читачі, обов’язок повідомляти при прийнятті на роботу про працюючих родичів Законом № 1700 не встановлений.
