Темы статей
Выбрать темы

Визначаємо облікову політику та організацію бухобліку на 2018 рік (ч. 1)

Матвєєва Вікторія, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», Чернова Наталія, головний бухгалтер КУОЗ «Харківська міська дитяча поліклініка № 16»
Починаючи з 1 січня 2015 року всі бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік і складають звітність на підставі принципів і методів обліку, закріплених в обліковій політиці. Такі вимоги передбачені НП(С)БО 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок». Більшість бухгалтерів вже не перший раз формують облікову політику для своєї установи. Але, на жаль, є такі установи, які й досі не визначилися з цим питанням, відклавши його на потім через брак вільного часу. Але чекати кращих часів не варто, оскільки термінові справи на початку року вже зроблені, та як не крути, а вже не за горами чергова звітність… Тож треба зібратися з духом та почати працювати над формуванням облікової політики та організацією бухгалтерського обліку на цей рік. Як правильно це зробити? З чого розпочати? Які документи підготувати та що в них написати? Які зміни, внесені у минулому році Мінфіном до нормативно-правових актів, слід врахувати? Наш матеріал допоможе вам впоратися з цим завданням.

1. Визначаємо облікову політику на 2018 рік

Починаючи з 1 січня 2015 року всі бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік і складають бухгалтерську звітність на підставі принципів і методів обліку, зафіксованих в обліковій політиці.

Для того щоб правильно вести бухгалтерський облік, забезпечити відображення усіх проведених фінансово-господарських операцій, розпорядник бюджетних коштів повинен, передусім, побудувати систему, яка забезпечує дотримання єдиної методології ведення бухгалтерського обліку для своєї установи. Основним документом, що визначає такий порядок, є облікова політика, формування якої передбачене Методрекомендаціями ОП та НП(С)БО 125.

При визначенні облікової політики і складанні відповідного розпорядчого документа бюджетні установи, як суб’єкти державного сектору, керуються НП(С)БО та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в державному секторі.

Навряд чи варто говорити про те, що чітка та злагоджена робота бухгалтерської служби є запорукою успішної діяльності бюджетної установи. При цьому основою роботи бухгалтерської служби є наявність внутрішніх організаційно-розпорядчих документів, які регулюють господарську діяльність установи.

Серед них важливу роль відіграють документи, що визначають діяльність бухгалтерської служби: наказ (положення) про облікову політику, положення (наказ) з організації бухгалтерського обліку, посадові інструкції тощо.

Розглянемо детально кожен із цих документів. Спочатку зупинимося на формуванні облікової політики бюджетних установ.

1.1. Що таке облікова політика

Облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються бюджетною установою для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

Облікова політика є елементом системи бухгалтерського обліку бюджетної установи. Тому організація бухгалтерського обліку полягає в розробці таких основних документів:

наказ про облікову політику бюджетної установи;

наказ про організацію бухгалтерського обліку бюджетної установи.

Отже, розпорядникові бюджетних коштів потрібно видати для організації бухгалтерського обліку два вищезгадані накази.

Чи дійсно наказ про облікову політику є обов’язковим для кожної бюджетної установи?

Варто знати, що чітко про обов’язкову наявність наказу про облікову політику йдеться в п. 4 розд. I НП(С)БО 125.

Так, облікова політика суб’єкта держсектору визначається розпорядчим документом, в якому мають бути встановлені методи оцінки, обліку, процедури, які повинен застосовувати суб’єкт держсектору і за якими нормативно-правовими актами з ведення бухгалтерського обліку передбачено більше ніж один варіант.

Також і в інших НП(С)БО є безліч посилань на методи та підходи, які бюджетним установам варто передбачити в обліковій політиці.

Наприклад, у розд. II НП(С)БО 101 наведено такі вимоги до формування облікової політики:

«Облікова політика визначається на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі. Облікова політика суб’єкта державного сектора визначається в розпорядчому документі, в якому мають бути встановлені методи оцінки, обліку, види сегментів та їх пріоритетність і процедури, які повинен застосовувати суб’єкт державного сектора і за якими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більше ніж один варіант.

Суб’єкт державного сектора повинен послідовно застосовувати облікову політику так, щоб фінансова звітність відповідала всім вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.

Якщо Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі передбачено застосування декількох методів оцінки, то суб’єкт державного сектора зобов’язаний обрати і послідовно застосовувати один з них».

До речі, основним документом, в якому передбачено правила формування облікової політики бюджетними установами, методи (варіанти) оцінки, підходи до складання розпорядчого документу є Методрекомендації ОП. При цьому правила розкриття інформації про зміни в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок визначено в НП(С)БО 125.

З огляду на це, нехтувати наказом про облікову політику не варто. До речі, при проведенні ревізій, аудиту контролюючі органи обов’язково вимагають такий наказ. Відсутність же такого документа тлумачать як порушення Закону № 996, пояснюючи це тим, що установа не сформувала свою облікову політику. Таке порушення загрожує накладенням адміністративного штрафу згідно зі ст. 1642 КУпАП у розмірі від 136 до 255 грн.

Важливо! При формуванні облікової політики розпорядник бюджетних коштів в обов’язковому порядку повинен взяти за основу вимоги головного розпорядника бюджетних коштів.

Для розпорядника бюджетних коштів важливим моментом є те, що в межах головного розпорядника повинні застосовуватися єдині підходи до облікової політики (п. 4 розд. 1 Методрекомендацій ОП). Для забезпечення такого підходу головний розпорядник бюджетних коштів повинен видати відповідний наказ (розпорядження), який встановлює єдині підходи до облікової політики всіх підлеглих установ.

Крім того, розпорядники нижчого рівня передають розпорядчий документ про облікову політику на погодження за відомчою підпорядкованістю розпоряднику коштів вищого рівня.

Таким чином, головний розпорядник бюджетних коштів реалізує свої права стосовно застосування принципу єдності бюджетної системи, який забезпечується єдністю порядку ведення бухгалтерського обліку (ст. 7 БКУ). Одночасно головний розпорядник здійснює методичне керівництво і контроль за дотриманням вимог законодавства з питань ведення бухобліку, складання бюджетної і фінансової звітності бухгалтерською службою бюджетної установи, якій підпорядковані інші бюджетні установи. Підґрунтя для надання таких повноважень головному розпоряднику передбачено в п. 6 Типового положення № 59:

«Бухгалтерська служба бюджетної установи, якій підпорядковані інші бюджетні установи, здійснює методичне керівництво та контроль за дотриманням вимог законодавства з питань ведення бухгалтерського обліку, складення фінансової та бюджетної звітності у таких установах».

Таким чином, самостійність ухвалення рішення з облікової політики розпорядника бюджетних коштів обмежена, і норми, що приймаються, повинні відповідати розпорядженням головного розпорядника бюджетних коштів або розпорядника бюджетних коштів вищого рівня.

1.2. Як підготувати наказ про облікову політику

Багато хто з бухгалтерів, приступаючи до формування облікової політики, ставлять запитання: а чи потрібно включати до такого наказу всі засади та методи обліку, описані у НП(С)БО? Ні, переписувати всі правила, закріплені у НП(С)БО до наказу про облікову політику, не потрібно.

Для такого наказу необхідно обрати один з варіантів, що пропонуються нормативно-правовими актами з питань бухгалтерського обліку. Тому ті одноваріантні та обов’язкові до застосування принципи, методи і процедури, які бюджетні установи застосовують для ведення бухобліку та складання звітності, включати до наказу про облікову політику не тільки недоцільно, але й невірно.

А ось якщо в нормативно-правовому акті передбачено декілька методів обліку та варіантів оцінки, тоді установа самостійно обирає той чи інший метод (принцип) і вказує його в наказі про облікову політику.

Так, наприклад, НП(С)БО 123 «Запаси» пропонує бюджетним установам використовувати три методи оцінки вибуття запасів. У цьому разі потрібно визначити, на підставі якого методу проводитиметься оцінка одиниці запасів при вибутті. Той варіант оцінки вибуття запасів, який буде обраний установою, саме й потрібно вказати в наказі про облікову політику. Що стосується особливостей ведення та організації бухгалтерського обліку, які характерні для бюджетних установ залежно від специфіки діяльності або галузевої приналежності (охорона здоров’я, освіта, наука, культура тощо), то їх доцільно відображати в окремому наказі — наказі про організацію бухгалтерського обліку в бюджетній організації.

Хто повинен займатися підготовкою такого розпорядчого документа? Безумовно, готувати проект цього документа має головний бухгалтер, оскільки згідно з п.п. 7 п. 13 Типового положення № 59 саме на нього покладається обов’язок розробки пропозицій щодо визначення облікової політики.

Робота з опрацювання проекту наказу про облікову політику може мати такі етапи:

1. Вивчення НП(С)БО і методрекомендацій до них.

2. Вивчення розпорядчих документів головного розпорядника бюджетних коштів, галузевих методрекомендацій (за їх наявності) з визначенням установлених єдиних підходів усередині відомства.

3. За наявності раніше діючого наказу (Положення) про облікову політику після проведеного аналізу (пп. 1 і 2) оцінюється відповідність змісту цього документа встановленим нормативним і розпорядчим документам та наявність підстав для внесення змін до облікової політики.

4. Визначення об’єктів обліку бюджетної установи, за якими немає рішення розпорядчого органу головного розпорядника бюджетних коштів стосовно облікових оцінок і за якими установа може сама зробити вибір оцінки відповідно до своєї специфіки.

5. Подання керівникові проекту наказу (Положення) на розгляд і затвердження. При відображенні в обліковій політиці облікових оцінок, для встановлення яких відсутні галузеві методрекомендації і єдині підходи головного розпорядника бюджетних коштів, керівник повинен отримати від головного бухгалтера професійний висновок про законність установлення й обґрунтованість застосування таких облікових оцінок.

6. Затвердження керівником проекту наказу. Після цього такий наказ вважається офіційним документом і доводиться під розпис до відома всіх керівників структурних підрозділів, працівників бухгалтерської (фінансово-економічної) служби, матеріально-відповідальних осіб.

7. Затверджений наказ офіційно надсилають головному розпорядникові бюджетних коштів за відомчою підпорядкованістю для його узгодження (офіційне відправлення на узгодження для контролюючих органів свідчитиме при перевірках про те, що керівник виконує свої обов’язки щодо затвердження облікової політики).

1.3. Що включити до наказу про облікову політику

Далі наведемо, яку інформацію доцільно зазначити в наказі про облікову політику.

Елементи облікової політики

Зміст елементів

1

2

Основні засоби

Строки корисного використання основних засобів

Типові строки корисного використання основних засобів наведені в додатку 1 до Методрекомендацій ОП.

Якщо суб’єкт державного сектору визначає строки корисного використання об’єкта основних засобів, які відрізняються від наведених у додатку 1 до Методрекомендацій ОП, у розпорядчому документі про облікову політику необхідно навести відповідне обґрунтування

Визначення періоду нарахування амортизації

Період нарахування амортизації повинен визначатися головним розпорядником бюджетних коштів. Якщо щодо періоду нарахування амортизації немає вимог вищого за рівнем розпорядника, то в обліковій політиці бюджетної установи обов’язково потрібно самостійно встановити таку норму.

За рішенням керівника установи в наказі про облікову політику може бути передбачено нарахування амортизації на річну дату балансу.

Тобто кожна установа визначає для себе періодичність нарахування амортизації (або щокварталу, або раз на рік) та зазначає про це в наказі про облікову політику

Визначення ліквідаційної вартості активів

Цей пункт не є обов’язковим елементом облікової політики.

У разі вимоги вищого за рівнем розпорядника бюджетна установа визначає періоди, коли встановлюють ліквідаційну вартість активів.

Установлення розміру ліквідаційної вартості може бути визначене наказом про облікову політику головного розпорядника бюджетних коштів. Наприклад, у відсотках від первісної вартості за окремими активами; у розмірі не менше вартості дорогоцінних металів і металобрухту, який міститься в активі; у розмірі залишкової вартості, визначеної нормативними документами відомства, або про недоцільність установлення такої вартості (при цьому вона приймається як така, що дорівнює нулю)

Визначення порядку проведення переоцінки

Визначення порядку проведення переоцінки основних засобів та інших активів і встановлення ознак суттєвості, при перевищенні яких бюджетна установа проводить переоцінку.

Рішення про проведення переоцінки об’єктів основних засобів бюджетна установа погоджує з вищою за рівнем організацією. У разі ухвалення такого рішення переоцінку об’єктів основних засобів проводять на річну дату Балансу.

Додамо, що об’єкт основних засобів може переоцінюватися, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на річну дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів здійснюється одночасна переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт

Запаси

Визначення одиниці аналітичного обліку запасів

Одиницею обліку запасів згідно з НП(С)БО 123 можуть бути:

— найменування;

— однорідна група (вид).

Виходячи з особливостей бюджетної установи, може бути встановлено декілька підходів до визначення одиниць бухгалтерського обліку запасів.

Наприклад, встановлюється одиниця бухгалтерського обліку — найменування для всіх запасів, окрім таких однорідних груп, як «дизпаливо», «автобензин» тощо.

Також в обліковій політиці головного розпорядника бюджетних коштів можуть бути відображені вартісні оцінки запасів, які надходять у результаті їх внутрівідомчого переміщення.

У разі якщо запаси безоплатно передано (отримано) в межах уповноваженого органу, то балансова вартість таких запасів до їх використання відображається в бухгалтерському обліку як збільшення дебіторської заборгованості (зобов’язань) за розрахунками з внутрішнього переміщення (внутрівідомчої безоплатної передачі) запасів.

Списання використаних запасів, отриманих безоплатно в межах уповноваженого органу, відображають у бухгалтерському обліку як зменшення балансової вартості цих запасів та зобов’язань за розрахунками з їх внутрішнього переміщення (внутрівідомчої безоплатної передачі). У бухгалтерському обліку бюджетної установи, що передала ці запаси, таке списання відображається як збільшення витрат та зменшення дебіторської заборгованості за розрахунками з внутрішнього переміщення (внутрівідомчої безоплатної передачі) запасів на підставі акта списання, отриманого від суб’єкта державного сектору, що їх використав.

Порядок оформлення таких операцій та їх відображення в бухгалтерському обліку повинні визначатися головним розпорядником бюджетних коштів або обов’язково узгоджуватися з ним (для конкретної бюджетної установи за його клопотанням)

Облік запасів за місцями зберігання

Визначається порядок обліку запасів за місцями зберігання в матеріально-відповідальних осіб.

Такий порядок обліку встановлюється бюджетною установою самостійно

Вибір методу оцінки вибуття запасів

Вибуття запасів оцінюють за одним з трьох методів:

1) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів (у тому числі для активів, отриманих у результаті внутрівідомчої передачі);

2) середньозваженої собівартості;

3) собівартості перших за часом надходження запасів (метод ФІФО).

Той чи інший метод оцінки вибуття запасів визначають згідно з рішенням головного розпорядника бюджетних коштів

Облік транспортно-заготівельних витрат та їх розподіл

Визначають порядок обліку транспортно-заготівельних витрат:

1) узагальнення на окремому субрахунку;

2) облік на окремому аналітичному субрахунку за окремими групами запасів (при доставці декількох найменувань, груп і видів запасів).

Метод обліку і порядок розподілу транспортно-заготівельних витрат у вартості запасів визначається головним розпорядником бюджетних коштів

Інвестиційна нерухомість

Критерії для розмежування інвестиційної нерухомості

У разі наявності ознак, за якими об’єкт основних засобів може бути віднесеним і до операційної, і до інвестиційної нерухомості, бюджетна установа повинна розробити критерії для їх розмежування.

У п. 1 розд. II Методрекомендацій ОЗ не згадується про такий критерій для розмежування операційної та інвестиційної нерухомості. Це визначено в п. 2 розд. V НП(С)БО 129

Доходи, витрати

Визнання доходу від необмінних операцій

Бюджетні установи можуть визначити підходи до визнання доходу від необмінних операцій на підставі вимог, визначених у НП(С)БО 124

Визнання доходу від надання послуг

Бюджетні установи можуть визначити підходи до визнання доходу від надання послуг на підставі вимог, визначених у НП(С)БО 124

Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)

Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) бюджетна установа встановлює за узгодженням з вищою за рівнем організацією залежно від своїх галузевих особливостей.

Згідно з п. 1 розд. IV НП(С)БО 135 до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати

Додатки до наказу

Робочий план субрахунків бухгалтерського обліку

Робочий план субрахунків — це план, основи якого законодавчо визначено, доповнено і деталізовано залежно від вимог, специфіки діяльності бюджетної установи (вимоги вищої організації, керівника бюджетної установи тощо).

Майте на увазі: до Робочого плану слід включати тільки ті субрахунки, які установа реально використовує у своїй діяльності.

Саме в Робочому плані рахунків відображають введення нових субрахунків другого та третього порядку при збереженні кодів субрахунків, наведених у Плані рахунків.

Повний Робочий план субрахунків з урахуванням нових субрахунків другого та третього порядків наводять у додатку до наказу. За необхідності протягом року до Робочого плану субрахунків установа може вносити зміни шляхом видання відповідних наказів керівником установи за клопотанням головного бухгалтера

Порядок відкриття аналітичних рахунків

Такий документ регламентує відкриття аналітичних рахунків до субрахунків Робочого плану субрахунків бухгалтерського обліку, а також встановлює правила їх кодування.

Порядок спрямований на деталізацію в аналітичному обліку інформації про кошти, грошові документи, розрахунки (у тому числі, що виникають за внутрішньовідомчою передачею активів, придбаних за рахунок коштів загального чи спеціального фондів), доходи та витрати, доходи та витрати майбутніх періодів (у тому числі в іноземній валюті), витрати на оплату праці, амортизацію та матеріальні цінності з метою забезпечення складання фінансової та бюджетної звітності згідно з вимогами законодавства в розрізі кодів бюджетної класифікації та видів коштів (окремо за загальним та спеціальним фондами і видами коштів спеціального фонду)

Робоча схема кореспонденцій субрахунків бухгалтерського обліку

Наводять тільки ту кореспонденцію субрахунків, яка стосується бюджетної установи, складену на підставі Типової кореспонденції. Недоцільно включати до цього документа кореспонденцію субрахунків, господарські операції за якою не стосуються бюджетної установи.

Крім того, бюджетні установи в разі потреби можуть застосовувати кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом і зобов’язаннями, яка не передбачена Типовою кореспонденцією, зі збереженням єдиних методологічних принципів, установлених НП(C)БО та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в держсекторі

Увага: у разі застосування кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку, не передбаченої в Типовій кореспонденції, потрібно дотримуватися не лише методології обліку, але і сутності самої господарської операції (тобто виходити з принципу превалювання сутності над формою).

У таких випадках кореспонденція субрахунків має бути узгоджена з головним розпорядником бюджетних коштів. Це необхідно зробити для збереження єдиних підходів до ведення бухгалтерського обліку всередині відомства

Відомість типових строків корисного використання основних засобів і нематеріальних активів

При застосуванні строків корисного використання основних засобів бюджетною установою, що відрізняються від Типових строків корисного використання основних засобів і Типових строків корисного використання нематеріальних активів (додатки 1 і 2 до Методрекомендацій ОП), у цьому документі обов’язково потрібно вказати відомчу нормативну базу, згідно з якою вони встановлені, або вказувати, що строк встановлений установою при введенні об’єкта в експлуатацію самостійно з відповідним обґрунтуванням такого рішення

1.4. Які зміни до наказу врахувати у 2018 році

Якщо в минулому році ви вже сформували облікову політику, визначили в ній методи оцінки, обліку та процедури, які застосовуються установою для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності, — це чудово. Але радимо саме зараз взяти свій наказ про облікову політику, уважно переглянути всі його пункти та врахувати зміни, які було внесено Мінфіном до нормативно-правових актів з питань ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в минулому році.

1. З 01.01.2018 р. набрало чинності Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 136 «Біологічні активи», затверджене наказом Мінфіну від 15.11.2017 р. № 943.

Тому якщо ваша установа має у складі основних засобів та запасів біологічні активи (тобто тварин або рослин, які в процесі біологічних перетворень здатні давати сільськогосподарську продукцію), то з цього року такі активи доведеться обліковувати за новими правилами. Про це необхідно зазначити в наказі про облікову політику установи, внести відповідні зміни до Робочого плану субрахунків бухгалтерського обліку та Робочої схеми кореспонденцій субрахунків бухгалтерського обліку.

2. Доповнити Робочий план рахунків бухгалтерського обліку новими субрахунками, затвердженими наказом № 571.

Нагадаємо, що згідно з цим наказом План рахунків було доповнено новими субрахунками:

7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»;

7122 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»;

7512 «Трансферти».

Наказ № 571 та детальний коментар до нього ви можете подивитися в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 28.

Напевно, багато хто з бухгалтерів у минулому році вже неодноразово складав бухгалтерські записи з використанням зазначених субрахунків, але не поспішали внести зміни до Робочого плану субрахунків бухгалтерського обліку та Робочої схеми кореспонденцій субрахунків бухгалтерського обліку. Тому якщо це так, покваптеся внести такі зміни.

3. Доповнити Робочу схему кореспонденцій субрахунків бухгалтерського обліку бухгалтерськими записами, внесеними наказом № 571 до Типової кореспонденції.

Наказ № 571 та детальний коментар до нього ви можете подивитися в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 28.

4. Відкоригувати порядок визнання списаної дебіторської та кредиторської заборгованості (якщо такий був визначений у наказі про облікову політику).

Нагадаємо, що при списанні кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, ми не збільшуємо доходи. Тому порядок визначення доходів від необмінних операції необхідно привести у відповідність до вимог наказу № 571.

Натомість при списанні заборгованості у зв’язку із закінченням строку позовної давності слід коригувати результат виконання кошторису минулих років.

Тобто непогашену протягом строку позовної давності дебіторську заборгованість списують з балансу на зменшення фінансового результату. Суми списаної кредиторської заборгованості відносять на збільшення фінрезультату попередніх звітних періодів. Такі зміни також внесені наказом № 571 та знайшли своє відображення в Типовій кореспонденції.

5. Бухгалтерські записи щодо безоплатно отриманих основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, а також нарахування амортизації на такі активи слід привести у відповідність до пп. 1.11 і 1.17 Типової кореспонденції.

Детальніше про це ми розповідали в матеріалі «Безоплатне отримання основних засобів: як відобразити в обліку» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 34).

6. Якщо установа здійснювала в минулому році видатки, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах, варто додати до Робочої схеми кореспонденцій субрахунків бухгалтерського обліку відповідні бухгалтерські записи, які будуть відповідати пп. 9.14 і 9.15 Типової кореспонденції.

Детальніше про це ми розповідали в матеріалі «Передплата на 2018 рік: відповідаємо на ваші запитання» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 42).

1.5. Який порядок узгодження наказу про облікову політику (змін до нього)

Бюджетна установа розробляє наказ про облікову політику самостійно (з обов’язковим урахуванням положень, визначених у розпорядчому документі головного розпорядника бюджетних коштів, і відомчих особливостей). Проект наказу узгоджують з вищою за рівнем організацією і після цього вводять його в дію. Аналогічний алгоритм використовується і в разі внесення змін до наказу.

Проект наказу ґрунтується на розпорядчих документах головного розпорядника бюджетних коштів (як варіант, на практиці можуть узгоджуватися з головним розпорядником бюджетних коштів уже підписані керівником накази з облікової політики, але в такій ситуації після зауважень головного розпорядника бюджетних коштів до виданого наказу вносяться зміни).

Наказ про облікову політику з урахуванням внесених до нього змін на вимогу вищого за рівнем розпорядника бюджетних коштів у вигляді додатка можна подати разом з річною фінансовою звітністю.

1.6. Як оформити зміни до облікової політики

За наявності будь-якої підстави для зміни облікової політики бюджетні установи можуть обрати один із варіантів внесення таких змін, а саме:

1) внести зміни та доповнення до діючого наказу про облікову політику;

2) видати новий наказ про облікову політику.

У такому наказі необхідно врахувати ті моменти, які не були відображені установою раніше або піддалися будь-яким змінам.

Який із цих варіантів обрати? Кожна установа має право обрати самостійно для себе свій варіант. Вважаємо, що у разі, якщо зміни до облікової політики за обсягом охоплюють більшу її частину або суттєво впливають на зміст, такий документ доцільно затвердити в новій редакції.

Про зміни до наказу про облікову політику головний бухгалтер (керівник бухгалтерської служби) доводить до відома працівників бухгалтерської служби та керівників структурних підрозділів установи. Зазвичай копію наказу про облікову політику (у тому числі й будь-які зміни) передають до бухгалтерії бюджетної установи (бухгалтерської служби).

1.7. В який термін внести зміни до облікової політики

Відповіді на це запитання немає в жодному нормативно-правовому акті з питань ведення бухгалтерського обліку: ні в Законі № 996, ні в НП(С)БО 125, ні в Методрекомендаціях ОП. До речі, це пояснюється тим, що в жодному із цих документів немає вимог про терміни і періодичність внесення змін до розпорядчого документа з облікової політики.

Напевно, зміни до облікової політики розпорядникам бюджетних коштів доцільно продумати наприкінці року і, відповідно, внести зміни на початку року (п. 2 розд. III Методрекомендацій ОП). Проте змінювати облікову політику установа може в будь-який момент за наявності однієї з підстав, визначених у п. 3 розд. III Методрекомендацій ОП, а не тільки з 1 січня нового бюджетного року.

Нагадаємо, що в п. 3 розд. III Методрекомендацій ОП зазначено таке:

«Облікова політика може змінюватися у випадках, якщо:

— змінюються вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

— зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій (операцій) у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності».

Нижче наведено варіант наказу про облікову політику. Звичайно, за необхідності ви можете доповнити його своїми положеннями, а також врахувати при цьому вимоги облікової політики, узгоджені з головним розпорядником бюджетних коштів.

img 1

Про затвердження Положення про облікову політику

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV, Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59, Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі (далі — НП(С)БО), Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 11, Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про облікову політику, що додається.

2. Керівнику бухгалтерської служби (Савченко О. М.) довести цей наказ до відома працівників бухгалтерської служби та керівників структурних підрозділів установи.

3. Бухгалтерській службі установи прийняти цей наказ до виконання та забезпечити приведення документів, які регламентують питання бухгалтерського обліку, у відповідність до вимог цього Положення.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ «Про затвердження облікової політики на 2016 рік».

5. Цей наказ набирає чинності з дня його підписання та застосовується з 01.01.2018 р.

6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

img 2

З наказом ознайомлені:

[Відмітки про ознайомлення з наказом]

Положення про облікову політику

Положення про облікову політику (далі — Положення) визначає методи оцінки, обліку і процедури, які застосовуються бюджетною установою для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової та бюджетної звітності, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV, які не визначені НП(С)БО або щодо яких передбачено більш ніж один їх варіант, а також строки корисного використання груп основних засобів та нематеріальних активів.

1. Амортизація основних засобів та нематеріальних активів нараховується виходячи з Типових строків корисного використання основних засобів та нематеріальних активів, які встановлені в додатках 1 та 2 до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Нарахування амортизації на основні засоби та нематеріальні активи проводиться 1 раз на рік перед складанням річної фінансової звітності. Нарахування амортизації здійснюється на амортизаційну вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) та ліквідаційною вартістю об’єкта основних засобів та нематеріальних активів.

Для окремих видів основних засобів строк корисного використання визначається головним розпорядником бюджетних коштів. У таких випадках у Відомості строків корисного використання груп основних засобів визначаються підстави для їх встановлення (додаток 4).

2. Ліквідаційна вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається при введенні активів в експлуатацію, а для активів, які вже знаходяться в установі в експлуатації, — у момент досягнення 100 % розміру накопичувальної суми амортизації. Визначена сума ліквідаційної вартості додається до первісної вартості основного засобу. У подальшому амортизація на такі активи не нараховується.

Ліквідаційна вартість основних засобів не може бути менше, ніж вартість металобрухту, дорогоцінних металів, що містяться в активі, а також інших товарно-матеріальних цінностей (у тому числі вузлів, деталей та агрегатів, інших ТМЦ), які можуть бути отримані установою після ліквідації активу.

3. Проведення переоцінки основних засобів здійснюється в разі, коли розмір відхилення залишкової вартості основних засобів від їх справедливої вартості перевищує поріг суттєвості в розмірі 10 %. Підставою для проведення переоцінки є розпорядження головного розпорядника бюджетних коштів з визначенням порядку та строків її здійснення. Переоцінка проводиться за наказом керівника бюджетної установи інвентаризаційною комісією за видами основних засобів на річну дату Балансу.

4. Одиницею аналітичного обліку запасів визнається їх найменування, однорідна група.

5. У місцях зберігання запасів матеріально відповідальні особи ведуть кількісний облік руху запасів у книзі складського обліку запасів за найменуваннями та кількістю. Для однорідних груп кількісній облік ведеться за загальною кількістю запасів такої групи. Щокварталу на дату Балансу спеціаліст бухгалтерської служби, відповідальний за ведення обліку запасів, здійснює вибіркову звірку фактичної наявності запасів із записами у книзі та даними бухгалтерського обліку.

У бухгалтерській службі облік запасів ведеться за найменуваннями в розрізі матеріально відповідальних осіб — в оборотних відомостях (за кожним субрахунком) та в книгах (картках) кількісно-сумового обліку в кількісному та сумарному вимірах.

6. Вибуття запасів у використання, виробництво, продаж, інше вибуття здійснюється за середньозваженою собівартістю, яка обчислюється на дату здійснення операції (оцінка проводиться шляхом ділення сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття). Для запасів, які були отримані в результаті внутрівідомчого постачання, вибуття здійснюється за ідентифікаційної вартістю, яка визначена постачальником у документах на їх отримання.

7. Транспортно-заготівельні витрати, пов’язані з придбанням запасів, узагальнюються за окремими групами запасів на окремому аналітичному субрахунку. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому аналітичному субрахунку рахунків обліку запасів, пропорційно відноситься на суму запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Аналітичні субрахунки для обліку транспортно-заготівельних витрат визначаються шляхом додавання до основного аналітичного субрахунку групи запасів індексу «ТЗВ».

Додатки:

1. Законодавчі та нормативно-правові акти, на підставі яких здійснюється облікова політика комунального закладу охорони здоров’я.

2. Робочий план субрахунків бухгалтерського обліку комунального закладу охорони здоров’я.

3. Порядок відкриття аналітичних рахунків комунального закладу охорони здоров’я.

4. Робоча схема кореспонденції субрахунків комунального закладу охорони здоров’я*.

5. Відомість строків корисного використання груп основних засобів комунального закладу охорони здоров’я.*

* не наводяться.

Додаток 1

до наказу від 19.01.2018 р. № 15

Законодавчі та нормативно-правові акти, на підставі яких здійснюється облікова політика комунального закладу охорони здоров’я

1. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

3. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійної оцінювальної діяльності в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-ІІ.

4. Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ», затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.

5. Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затверджене постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59.

6. План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203.

7. Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

8. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

9. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

10. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

11. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.

12. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 124 «Доходи», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.

13. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 18.05.2012 р. № 568.

14. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 129 «Інвестиційна нерухомість», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.

15. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 133 «Фінансові інвестиції», затверджене наказом Мінфіну від 18.05.2012 р. № 568.

16. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 126 «Оренда», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.

17. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 132 «Виплати працівникам», затверджене наказом Мінфіну від 29.12.2011 р. 1798.

18. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.

19. Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

20. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

21. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

22. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

23. Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

24. Порядок заповнення форм фінансової звітності в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 29.11.2017 р. № 976.

25. Наказ Мінфіну «Про затвердження типової форми № 5-дс «Примітки до річної фінансової звітності» від 29.11.2017 р. № 977.

26. Порядок складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затверджений наказом Мінфіну від 07.02.2017 р. № 44.

27. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

28. Методичні рекомендації ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів у закладах охорони здоров’я, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 09.09.2014 р. № 635.

Додаток 2

до наказу від 19.01.2018 р. № 15

Робочий план субрахунків бухгалтерського обліку комунального закладу охорони здоров’я

Синтетичні рахунки

Субрахунки 1-го рівня

Субрахунки 2-го рівня*

Код

Назва

Код

Назва

Код

Назва

1

2

3

4

5

6

Розділ 1. Балансові рахунки

Клас 1. Нефінансові активи

10

Основні засоби

101

Основні засоби та інвестиційна нерухомість розпорядників бюджетних коштів

1011

Земельні ділянки

1013

Будинки, споруди та передавальні пристрої

1014

Машини та обладнання

1015

Транспортні засоби

1016

Інструменти, прилади, інвентар

1018

Інші основні засоби

11

Інші необоротні матеріальні активи

111

Інші необоротні матеріальні активи розпорядників бюджетних коштів

1112

Бібліотечні фонди

1113

Малоцінні необоротні матеріальні активи

1114

Білизна, постільні речі, одяг та взуття

13

Капітальні інвестиції

131

Капітальні інвестиції розпорядників бюджетних коштів

1311

Капітальні інвестиції в основні засоби

1312

Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи

14

Знос (амортизація) необоротних активів

141

Знос (амортизація) необоротних активів розпорядників бюджетних коштів

1411

Знос основних засобів

1412

Знос інших необоротних матеріальних активів

15

Виробничі запаси

151

Виробничі запаси розпорядників бюджетних коштів

1511

Продукти харчування

1512

Медикаменти та перев’язувальні матеріали

1513

Будівельні матеріали

1514

Пально-мастильні матеріали

1515

Запасні частини

1516

Тара

18

Інші нефінансові активи

181

Інші нефінансові активи розпорядників бюджетних коштів

1812

Малоцінні та швидкозношувані предмети

Клас 2. Фінансові активи

21

Поточна дебіторська заборгованість

211

Поточна дебіторська заборгованість розпорядників бюджетних коштів

2111

Поточна дебіторська заборгованість за розрахунками за товари, роботи, послуги

2114

Дебіторська заборгованість за розрахунками із соціального страхування

2117

Інша поточна дебіторська заборгованість

22

Готівкові кошти та їх еквіваленти

221

Готівкові кошти та їх еквіваленти розпорядників бюджетних коштів

2211

Готівка у національній валюті

2213

Грошові документи у національній валюті

23

Грошові кошти на рахунках

231

Грошові кошти на рахунках розпорядників бюджетних коштів

2313

Реєстраційні рахунки

2314

Інші рахунки в Казначействі

Клас 5. Капітал та фінансовий результат

51

Внесений капітал

511

Внесений капітал розпорядникам бюджетних коштів

5111

Внесений капітал розпорядникам бюджетних коштів

53

Капітал у дооцінках

531

Капітал у дооцінках розпорядників бюджетних коштів

5311

Дооцінка (уцінка) необоротних активів

5312

Дооцінка (уцінка) інших активів

54

Цільове фінансування

541

Цільове фінансування розпорядників бюджетних коштів

5411

Цільове фінансування розпорядників бюджетних коштів

55

Фінансовий результат

551

Фінансовий результат розпорядників бюджетних коштів

5511

Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду

5512

Накопичені фінансові результати виконання кошторису

Клас 6. Поточні зобов’язання

62

Розрахунки за товари, роботи, послуги

621

Розрахунки за товари, роботи, послуги розпорядників бюджетних коштів

6211

Розрахунки з постачальниками та підрядниками

63

Розрахунки за податками і зборами

631

Розрахунки за податками і зборами розпорядників бюджетних коштів

6311

Розрахунки з бюджетом за податками і зборами

6312

Інші розрахунки з бюджетом

6313

Розрахунки із загальнообов’язкового державного соціального страхування

64

Інші поточні зобов’язання

641

Інші поточні зобов’язання розпорядників бюджетних коштів

6415

Розрахунки з іншими кредиторами

65

Розрахунки з оплати праці

651

Розрахунки з оплати праці розпорядників бюджетних коштів

6511

Розрахунки із заробітної платі

6514

Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках

6516

Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків

6518

Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання

66

Зобов’язання за внутрішніми розрахунками

661

Зобов’язання за внутрішніми розрахунками розпорядників бюджетних коштів

6611

Зобов’язання за внутрішніми розрахунками розпорядників бюджетних коштів

Клас 7. Доходи

70

Доходи за бюджетними асигнуваннями

701

Бюджетні асигнування розпорядників бюджетних коштів

7011

Бюджетні асигнування

71

Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)

711

Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) розпорядників бюджетних коштів

7111

Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)

7112

Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі

72

Доходи від продажу активів

721

Доходи від продажу розпорядників бюджетних коштів

7211

Дохід від реалізації активів

74

Інші доходи за обмінними операціями

741

Інші доходи за обмінними операціями розпорядників бюджетних коштів

7411

Інші доходи за обмінними операціями

75

Доходи за необмінними операціями

751

Доходи за необмінними операціями розпорядників бюджетних коштів

7511

Доходи за необмінними операціями

Клас 8. Витрати

80

Витрати на виконання бюджетних програм

801

Витрати розпорядників бюджетних коштів на виконання бюджетних програм

8011

Витрати на оплату праці

8012

Відрахування на соціальні заходи

8013

Матеріальні витрати

8014

Амортизація

81

Витрати на виготовлення продукції (надання послуг, виконання робіт)

811

Витрати розпорядників бюджетних коштів на виготовлення продукції (надання послуг, виконання робіт)

8112

Відрахування на соціальні заходи

84

Інші витрати за обмінними операціями

841

Інші витрати за обмінними операціями розпорядників бюджетних коштів

8411

Інші витрати за обмінними операціями

85

Витрати за необмінними операціями

851

Витрати за необмінними операціями розпорядників бюджетних коштів

8511

Витрати за необмінними операціями

Клас 0. Позабалансові рахунки розпорядників бюджетних коштів та державних цільових фондів

02

Активи на відповідальному зберіганні

021

Активи на відповідальному зберіганні розпорядників бюджетних коштів

08

Бланки документів суворої звітності

081

Бланки документів суворої звітності розпорядників бюджетних коштів

* Порядок відкриття аналітичних рахунків наведено у додатку 3 (див. нижче).

До кожного з субрахунків Робочого плану субрахунків кожна бюджетна установа повинна відкрити необхідні саме їй аналітичні рахунки.

Наприклад, якщо брати до уваги поради щодо відкриття аналітичних рахунків, наведені нижче, то вони можуть мати такий вигляд: 2313/2/1/1/0/0/0/2210.

Кредит такого субрахунку означає, що з:

— реєстраційного рахунку (перші чотири цифри — субрахунок 2313 «Реєстраційний рахунок»)

— в рахунок оплати за придбані предмети, матеріали, обладнання та інвентар (одинадцята — чотирнадцята цифри — КЕКВ 2210)

— сплачено коштами власних надходжень (п’ята цифра — 2),

— а саме першої групи власних надходжень (шоста цифра — 1)

— з розшифруванням, що це надходження від плати за послуги, що надаються згідно з законодавством (сьома цифра — 1).

Додаток 3

до наказу від 19.01.2018 р. № 15

Порядок відкриття аналітичних рахунків комунального закладу охорони здоров’я

1. Порядок відкриття аналітичних рахунків (далі — Порядок) регламентує відкриття на балансі комунального закладу охорони здоров’я (далі — заклад) аналітичних рахунків до субрахунків Робочого плану субрахунків бухгалтерського обліку закладу, а також встановлює правила їх кодування.

2. Порядок відкриття аналітичних рахунків базується на вимогах Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ), рішень про місцевий бюджет, Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203, та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219, Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, перелік яких наведено в додатку 1 до Положення, нормативно-правових актів, що регулюють бюджетні відносини в Україні.

Порядок спрямований на деталізацію в аналітичному обліку інформації про кошти, грошові документи, розрахунки (у тому числі, що виникають за внутрішньовідомчою передачею активів, придбаних за рахунок коштів загального чи спеціального фондів), доходи та витрати, доходи та витрати майбутніх періодів (у тому числі в іноземній валюті), витрати на оплату праці, амортизацію та матеріальні цінності з метою забезпечення складання фінансової та бюджетної звітності згідно з вимогами законодавства у розрізі кодів бюджетної класифікації та видів коштів (окремо за загальним та спеціальним фондами і видами коштів спеціального фонду).

3. Кодування аналітичних рахунків до субрахунків Робочого плану рахунків закладу проводиться в такому порядку.

3.1. Для ідентифікації груп витрат, здійснених закладом у процесі діяльності, груп доходів, отримуваних нею як джерел покриття цих витрат, аналітичним рахункам присвоюється п’ята цифра коду:

«1» — надходження загального фонду (бюджетні асигнування, отримані і використані згідно з кошторисом, які визнають доходами та витратами від обмінних операцій);

«2» — власні надходження спеціального фонду (доходи від надання послуг (виконання робіт));

«3» — інші надходження спеціального фонду (бюджетні асигнування, отримані і використані згідно з кошторисом, які визнають доходами та витратами від обмінних операцій).

3.2. Для ідентифікації груп власних надходжень спеціального фонду закладу, які отримують відповідно до Положення про комунальний заклад охорони здоров’я, затвердженого рішенням міської ради від 26 квітня 2015 р. № 159, аналітичним рахункам з їх обліку присвоюється шоста цифра коду:

«1» — надходження від плати за послуги, що надаються закладом згідно із законодавством (перша група);

«2» — інші джерела власних надходжень бюджетних установ (друга група).

3.3. Для ідентифікації власних надходжень спеціального фонду за підгрупами у складі першої та другої груп аналітичним рахункам з їх обліку присвоюється:

1) за підгрупами, які виділяються у складі першої групи та визнаються доходами за обмінними операціями, сьома цифра коду:

«1» — плата за послуги, що надаються закладом згідно з основною діяльністю (підгрупа 1);

«2» — надходження від додаткової (господарської) діяльності (підгрупа 2);

«3» — плата за оренду майна закладу (підгрупа 3); визнається іншими доходами за обмінними операціями;

«4» — надходження закладу від реалізації в установленому порядку майна, крім нерухомого майна (підгрупа 4; надходження визнаються іншими доходами за обмінними операціями). На цьому аналітичному рахунку також відображається інформація про суми відшкодування винними особами нестач і втрат від псування цінностей;

2) за підгрупами, які виділяються у складі другої групи та визнаються доходами за необмінними операціями як трансферти, восьма цифра коду:

«1» — благодійні внески, гранти та дарунки (підгрупа 1);

«2» — кошти, отримані від підприємств, організацій, фізичних осіб та від бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб (підгрупа 2). На цьому аналітичному рахунку також відображається інформація про товари (роботи, послуги), придбані головним розпорядником коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) за рахунок видатків на централізовані заходи відповідно до програмних документів економічного та соціального розвитку, державних цільових програм, що можуть бути передані бюджетним установам, які утримуються з інших місцевих бюджетів відповідно до ч. 3 ст. 85 БКУ.

3.4. Для ідентифікації внутрішньовідомчого переміщення активів і неврахування цієї інформації у доходах та витратах і відповідних формах фінансової та бюджетної звітності аналітичним рахункам з їх обліку присвоюється дев’ята цифра коду:

«1» — активи, які були придбані за рахунок асигнувань загального фонду;

«2» — активи, які були придбані за рахунок власних надходжень спеціального фонду;

«3» — активи, які були придбані за рахунок інших надходжень спеціального фонду.

3.5. Для ідентифікації коштів бюджетів і внесення цієї інформації до доходів та витрат і відповідних форм фінансової та бюджетної звітності аналітичним рахункам з їх обліку присвоюється десята цифра коду:

«0» — активи, які були придбані за рахунок асигнувань державного бюджету;

«1» — активи, які були придбані за рахунок асигнувань місцевого бюджету.

3.6. Коди економічної класифікації видатків бюджету, затверджені наказом Мінфіну від 14.11.2011 р. № 11, вводяться до структури аналітичного рахунку 11 — 14-ма цифрами коду рахунків аналітичного обліку.

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa

Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше