Запитували — відповідаємо: фінансова звітність за I півріччя 2019 року

Загальні моменти

1

Станом на яке число необхідно складати фінансову звітність за I півріччя: на 1.07 чи 30.06?

Періодичність подання фінансової звітності визначено в ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік.

Так, звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Разом з цим у Законі передбачено, що, окрім річної фінзвітності, бюджетні установи повинні складати проміжну фінзвітність за результатами першого кварталу, першого півріччя та дев’яти місяців.

Трохи більше з цього питання зазначено в п. 7 розд. І Порядку № 307.

Звітний період для складання проміжної фінансової звітності охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), що починається 1 січня і закінчується в останній день звітного періоду.

Отже, у нашому випадку при складанні звітності за I півріччя звітний період — з 1 січня 2019 року по 30 червня 2019 року

2

Як правильно при оформленні супровідного листа до фінансової звітності зазначити: станом на 01.07.2019 р. чи за I півріччя 2019 року?

Дійсно, подання фінансової звітності супроводжують листом, в якому зазначають перелік форм фінансової звітності, що подають, та їх обсяг (кількість аркушів за кожною формою). При поданні фінансової звітності із застосуванням АС «Є-Звітність» кількість аркушів за кожною формою звітності не зазначають.

Що стосується порядку оформлення такого листа, варто керуватись такими ж правилами, які встановлено Порядком № 307 для звітності. А тому правильним буде зазначити як за I півріччя, так і станом на 30.06.2019 р.

3

Установа у II кварталі 2019 року була ліквідована шляхом реорганізації. Які форми фінансової звітності необхідно скласти? Які особливості складання Балансу ф. № 1-дс?

Для ситуацій, коли установа ліквідується або припиняє свою діяльність, діють особливі правила складання фінансової звітності та визначення звітного періоду.

По-перше, у такому разі установа складає і подає ліквідаційний баланс.

Відповідно до П(С)БО № 101 баланс — це звіт про фінансовий стан суб’єкта державного сектору, який відображає на певну дату активи, зобов’язання та власний капітал. Саме тому ліквідаційний баланс складають на дату ухвалення рішення про ліквідацію

При заповненні Балансу ф. № 1-дс зверніть увагу: у графі 4 «На кінець звітного періоду» показників не повинно бути (тобто вони мають бути нульовими). Чому? Адже такі показники установа відобразила при складанні передавального акта. Тож ані активів, ані зобов’язань, а тим паче фінансового результату, цільового фінансування та власного капіталу на дату складання цього балансу установа не зазначає.

По-друге, щодо складу форм фінансової звітності. Згідно із положеннями ч. 3 ст. 13 Закону № 996 звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Це означає, що звітний період для такої установи закінчився на дату ухвалення рішення про ліквідацію. А тому разом із ліквідаційним балансом складають фінансову звітність в обсязі річної.

Отже, треба скласти ліквідаційний баланс і додатки до нього у тому ж самому обсязі, як і під час складання річного звіту за 2018 рік. До того ж ця фінансова звітність складається на дату ліквідації вашої установи.

І останній момент. Подати таку фінансову звітність слід не лише органу Казначейства за місцем обслуговування, а й бюджетній установі, під контролем якої перебувала установа

Баланс ф. № 1-дс

4

Чи повинен ряд. 1030 «Незавершені капітальні інвестиції» дорівнювати ряд. 1450 «Цільове фінансування»? Якщо так, чи можливо на кінець звітного періоду вирівняти ці суми?

Насамперед варто нагадати, яку інформацію установи відображають у ряд. 1030 та ряд. 1450.

Так, у ряд. 1030 відображають вартість незавершених на дату балансу капітальних інвестицій (сальдо рахунка 13) у необоротні активи на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, які збільшують первісну (переоцінену) вартість необоротних активів), виготовлення, створення, вирощування, придбання об’єктів основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових біологічних активів. Тож до складу цього рядка потраплять придбані активи, які на дату балансу не введені в експлуатацію.

Тепер щодо ряд. 1450, у якому зазначають сальдо субрахунку 5411, тобто залишок коштів цільового фінансування, яке було виділене з бюджету на проведення заходів цільового характеру.

Далі давайте з’ясуємо, чи обов’язково інформація у зазначених рядках повинна завжди співпадати. Розглянемо такі ситуації.

Ситуація 1. Установа отримала кошти на реєстраційний рахунок за КЕКВ 3110 для придбання об’єктів основних засобів. Зазначимо, що на звітну дату жодна зі сторін (ані бюджетна установа, ані постачальник) не виконала своїх зобов’язань за договором.

Отже, на звітну дату маємо залишки за дебетом субрахунку 2313 та кредитом 5411. Через це дані ряд. 1162 «Грошові кошти та їх еквіваленти розпорядників бюджетних коштів та державних цільових фондів в Казначействі» будуть дорівнювати ряд. 1450. Як бачимо, в цій ситуації ряд. 1030 не задіяний жодним чином.

Ситуація 2. Установа отримала кошти на реєстраційний рахунок за КЕКВ 3110 для придбання об’єктів основних засобів. Згідно з умовами договору установа здійснила попередню оплату та отримала активи, які на дату балансу не введені в експлуатацію.

У результаті на звітну дату маємо залишки за дебетом субрахунку 1311 та кредитом 5411. А отже, дані ряд. 1030 будуть дорівнювати ряд. 1450.

З огляду на це, бухгалтера цікавить запитання: чи можна зробити так, щоб дані ряд. 1030 дорівнювали ряд. 1450? Так. Для цього кошти, які були виділені за КЕКВ 3110, повинні бути перераховані за договором постачальнику. У свою чергу, у цьому ж звітному періоді установа має отримати об’єкти основних засобів (хоча й не обов’язково у тому ж звітному періоді їх вводити в експлуатацію)

5

На початок звітного періоду є залишок за субрахунком 5411 (ряд. 1450 «Цільове фінансування»). Коли його правильно закривати: раз на квартал чи раз на рік?

Дійсно, у ряд. 1450 «Цільове фінансування» зазначають сальдо субрахунку 5411.

Знайте: залишок на цьому субрахунку свідчить про залишок коштів цільового фінансування, яке було виділене з бюджету на проведення заходів цільового характеру. І хоча кошти на проведення зазначених заходів, а саме на придбання необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо), на будівництво (придбання), модернізацію, реконструкцію та реставрацію (у тому числі житла (приміщень), інших об’єктів), на створення державних запасів і резервів; на придбання фінансових інвестицій, капітальних активів тощо були фактично використані установою (тобто перераховані з реєстраційного рахунку), але зарахування таких активів на баланс установи не відбулось.

Нагадаємо: при введенні в експлуатацію об’єктів необоротних активів у бухобліку роблять запис: Дт 10, 11 — Кт 1311, 1312. Одночасно також виконують другий запис: Дт 5411 — Кт 5111.

Отже, залишок за субрахунком 5411 свідчить про те, що об’єкт не було введено в експлуатацію. При цьому закриття цього субрахунку жодним чином не пов’язано зі звітною датою (квартал чи рік). Це відбувається тоді, коли необхідні підготовчі роботи завершено та об’єкт може використовуватися за призначенням. До того ж цей факт обов’язково підтверджують первинними документами (Актом введення в експлуатацію)

6

Показник ряд. 1001 «Первісна вартість» не дорівнює ряд. 1400 «Внесений капітал» на суму амортизації. Що з цим робити? Як виправити?

Без перебільшення зазначимо, що це одне з хітових запитань, яке й досі хвилює багатьох бухгалтерів. Тож пояснимо, чому ряд. 1001 та ряд. 1400 можуть не дорівнювати і що робити з таким неспівпадінням.

По-перше, варто знати, що показник ряд. 1400 не можна порівнювати із сумою ряд. 1000 «Основні засоби», 1010 «Інвестиційна нерухомість» та 1020 «Нематеріальні активи». Чому? А тому, що Методрекомендаціями № 1170 не передбачено порівняння зазначених показників.

По-друге, таке неспівпадіння пов’язано з тим, що починаючи з 2017 року змінено порядок відображення в бухгалтерському обліку оприбутковування та списання необоротних активів, нарахування амортизації.

Так, до 2017 року в пасиві Балансу в ряд. 330 «Фонд у необоротних активах» (старий субрахунок 401) відображали суму залишкової вартості таких активів. Відповідно до Методичних рекомендацій зі співставлення субрахунків бухгалтерського обліку та перенесення залишків, затверджених наказом Мінфіну від 21.12.2016 р. № 1127, сальдо субрахунку 401 було перенесено на субрахунок 5111 «Внесений капітал». У результаті на субрахунку 5111 необоротні активи, придбані до 2017 року, стали обліковуватися за залишковою вартістю.

По-третє, необоротні активи, що надійшли починаючи з 2017 року, установи обліковують на субрахунку 5111 за первісною вартістю.

Таким чином, розпорядники бюджетних коштів мають таку картину:

1) на субрахунку 5111 «сидять» необоротні активи за залишковою вартістю, введені в експлуатацію до 2017 року, а також необоротні активи за первісною вартістю, що надійшли починаючи з 2017 року;

2) деякі розпорядники бюджетних коштів прийняли рішення про збільшення внесеного капіталу на суму нарахованого зносу, врахованого у Балансі станом на 1 січня 2017 року. Для цього в бухгалтерському обліку ними була здійснена технічна проводка: Дт 5512 — Кт 5111. У результаті такого коригування на субрахунку 5111 усі необоротні активи стали обліковуватися за первісною вартістю.

Отже, порівнювати ряд. 1400 з показниками активу ф. № 1-дс Баланс можна тільки в ситуації, коли показник ряд. 1400 дорівнює сумі показників ряд. 1001, 1011 та 1021

До того ж таке порівняння можуть здійснити тільки ті установи, які у 2017 році прийняли рішення про коригування внесеного капіталу до суми первісної вартості.

А що робити тим установам, які не зробили таке технічне коригування? Яка думка Мінфіну з цього приводу?

Свого часу Мінфін висловив її в Методичних роз’ясненнях. Цей документ розміщено на сайті Державної казначейської служби України (www.treasury.gov.ua) в рубриці «Бухгалтерський облік і звітність у державному секторі» від 13.02.2018 р.

Так, у цьому разі головний розпорядник бюджетних коштів має самостійно прийняти рішення щодо приведення у відповідність показників, відображених на субрахунках 5111 «Внесений капітал розпорядникам бюджетних коштів», з показниками, відображеними на субрахунку 5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису». Нормативними документами така порівнянність визначатися не буде, оскільки це виключне повноваження головного розпорядника бюджетних коштів

До речі, такі ситуації ми розглядали на сторінках журналу «Бюджетна бухгалтерія» та надавали практичні поради. Наприклад, див. матеріали «Безоплатна передача авто: визначаємо ключові моменти» («Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 14), «Безоплатна передача майна: приклад» («Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 17-18).

7

У 2 кварталі списали запаси (МШП), придбані у минулому році. На початок кварталу фінансовий результат (ряд. 1420) дорівнював нулю, після списання МШП цей показник став з мінусом. Чи може так бути?

Як бачимо, порядок списання минулорічних запасів (у тому числі МШП) й досі викликає певні запитання у бухгалтерів. Тому ще раз акцентуємо увагу на цьому моменті.

При списанні МШП, придбаних у минулих роках, їх вартість слід відносити на витрати звітного періоду (Дт 8013 (8113) — Кт 1812). Тобто правила списання МПШ працюють одні — незалежно від часу їх придбання, їх вартість відносять до витрат відповідного звітного періоду. Окрім того, такий підхід позбавляє необхідності вести аналітичний облік МШП у розрізі періодів придбання (придбані у попередні роки та придбані у поточному році).

Варто ще раз нагадати: вартість МШП виключається зі складу активів (списується з балансу) не під час їх фактичного використання або у зв’язку з непридатністю до подальшої експлуатації, а в момент передачі в експлуатацію. У подальшому слід організувати оперативний кількісний облік таких предметів (крім канцелярського приладдя) за місцями експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Щодо фінансового результату, то цей показник дійсно може бути як позитивним, так і від’ємним. На це впливає багато причин, про які ви дізнаєтесь з нашого матеріалу (див. розділ таблиці щодо заповнення ф. № 2-дс)

8

До якого рядка заносити інформацію про залишки за субрахунком 2213 «Грошові документи у національній валюті»?

Знайте, що інформацію про залишки за субрахунком 2213 заносять до ряд. 1161 «Грошові кошти та їх еквіваленти розпорядників бюджетних коштів та державних цільових фондів в національній валюті, у тому числі в касі».

Так, у цьому рядку відображають залишки готівки в національній

валюті та грошових документів у національній валюті, які

знаходяться в касі розпорядника бюджетних коштів (тобто сума сальдо субрахунків 2211 і 2213).

Нагадаємо: до інших коштів установи належать грошові документи (у національній та іноземній валютах), які знаходяться в касі установи: поштові марки, сплачені проїзні документи, путівки до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, кошти, що містяться в акредитивах, чекових книжках та в інших грошових документах тощо (п. 2.6 Порядку № 372)

9

У минулому році було оформлено передплату на періодичні видання. Витрати на передплату віднесено до витрат майбутніх звітних періодів. У результаті на початок звітного періоду був залишок у ряд. 1200.

Як протягом року ця сума буде віднесена до витрат 2019 року? Як у зв’язку з цим буде змінюватися залишок ряд. 1200?

До витрат майбутніх періодів включають суми витрат, здійснених у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах. Такі витрати підлягають рівномірному включенню до складу витрат, пов’язаних із виконанням бюджетною установою своїх повноважень, а також з організацією та наданням послуг, виготовленням продукції, виконанням робіт.

Найпоширенішим прикладом витрат майбутніх періодів для бюджетних установ є передплата на періодичні видання, яку оформлюють у поточному році на наступний рік. Тобто якщо в листопаді чи грудні 2018 року установа оформила передплату на будь-який період 2019 року (на місяць, квартал, півріччя або на рік), то такі витрати у 2018 році вона повинна була віднести до складу витрат майбутніх періодів.

Для обліку й узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах, призначено субрахунок 2911 «Витрати майбутніх періодів розпорядників бюджетних коштів».

За дебетом субрахунку 2911 бюджетні установи відображають накопичення витрат майбутніх періодів (у момент їх виникнення), а за кредитом — списання (розподіл) витрат майбутніх періодів та включення їх до складу витрат звітного періоду.

Отже, сума, яка обліковувалась на початку 2019 року за дебетом субрахунку 2911, буде зменшуватись поступово протягом цього року. А тому витрати, раніше враховані у складі витрат майбутніх періодів, списують (зазвичай щокварталу) на витрати поточного періоду записом: Дт 8013 — Кт 2911. У результаті на витрати звітного періоду відносять вартість тих періодичних видань, що надійшли до установи у звітному періоді. Виходить, що залишок за дебетом субрахунку 2911 свідчить про те, яка сума витрат минулих періодів залишилась не включеною до витрат цього року (потрапить до витрат у наступних кварталах). Саме цю суму й зазначають у ряд. 1200 гр. 4 ф. № 1-дс.

Разом з тим знайте: якщо передплату на періодичні видання оформлено у 2019 році на будь-який період 2019 року (на місяць, квартал або півріччя), то такі витрати не потрібно відображати у складі витрат майбутніх періодів. Їх слід списати на витрати поточного періоду записом: Дт 8013, 8113 — Кт 2113

10

При заповненні Балансу ф. № 1-дс за I півріччя 2019 року, а саме ряд. 1420, роблю перевірку фінансового результату. Для цього до фінансового результату на початок звітного періоду (ряд. 1420 гр. 3 ф. № 1-дс) додаю профіцит/дефіцит (ряд. 2390 гр. 3 ф. № 2-дс). Але отримана сума не дорівнює

фінансовому результату на кінець звітного періоду (ряд. 1420 гр. 4 ф. № 1-дс).

Чому так виходить?

Як бачимо, деякі бухгалтери й досі намагаються зробити перевірку показників, які порівнювати не доцільно. Найяскравішим прикладом такого помилкового порівняння є такий показник, як фінансовий результат (ряд. 1420 ф. № 1-дс).

Справа у тому, що фінансовий результат, який відображають у ряд. 1420 «Фінансовий результат» на звітну дату, тобто гр. 4 «На кінець звітного періоду», не дорівнюватиме сумі ряд. 1420 гр. 3 «На початок звітного періоду» ф. № 1-дс і ряд. 2390 «Профіцит/дефіцит за звітний період» ф. № 2-дс.

Пояснимо чому так відбувається.

Це пов’язано з тим, що показник ряд. 1420 ф. № 1-дс складається з таких показників: сальдо субрахунку 5511 (дані ряд. 2390 «Профіцит/дефіцит за звітний період» ф. № 2-дс) + сальдо субрахунку 5512.

Тобто цей показник не є лише даними про фінансовий результат за звітний період (сальдо субрахунку 5511). Оскільки на ці дані також впливає коригування (зміна) фінансового результату за попередній звітний період і накопиченого фінансового результату (сальдо субрахунку 5512). До того ж таке коригування фінансового результату за попередній звітний період у ф. № 2-дс в окремому рядку ніяк не відображається. Про те, як вести облік такого коригування, ви можете дізнатися з відповіді на запитання 19

Тому запам’ятайте: відповідності фінансового результату на звітну дату фінансовому результату на початок року, відображеному у ряд. 1420 «Фінансовий результат» (гр. 3 ф. № 1-дс) +/- сума дефіциту/профіциту, що відображена у ряд. 2390 «Профіцит/дефіцит за звітний період» ф. № 2-дс, не може бути.

На цей момент Мінфін звертав увагу в Методичних роз’ясненнях

11

Коли я нараховую амортизацію на основні засоби, то в ф. № 1-дс Актив не дорівнює Пасиву. А якщо ставити показники без нарахованого зносу, тоді все правильно. Підкажіть, як таке може бути?

Переважно це запитання виникає тоді, коли невірно складено бухгалтерські записи або ж залишки із книги «Журнал-Головна» невірно перенесено до ф. № 1-дс.

Розглянемо приклад.

Установа у квітні 2019 року придбала об’єкт основних засобів вартістю 20000 грн. та у цьому ж місяці ввела його в експлуатацію. Сума нарахованої амортизації за 2 місяці — 333 грн.

У бухгалтерському обліку нарахування амортизації відображають так: Дт 8013, 8113 — Кт 1411 (333 грн.).

У подальшому цю суму відносять до фінансового результату звітного періоду: Дт 5511 — Кт 8014 (333 грн.).

З огляду на це, у ф. № 1-дс «Баланс» ці операції відображають таким чином:

АКТИВ

Основні засоби (ряд. 1000): 19667

Первісна вартість (ряд. 1001): 20000

Знос (ряд. 1002): 333

БАЛАНС: 19667

ПАСИВ

Внесений капітал (ряд. 1400): 20000

Фінансовий результат (ряд. 1420): - 333

БАЛАНС: 19667

12

На кінець I півріччя 2019 року установа має дебіторську заборгованість орендарів за невідшкодованими комунальними послугами? В яких рядках ф. № 1-дс показати ці суми?

Облік розрахунків з орендарями (як щодо орендної плати, так і щодо комунальних послуг за надане в оренду приміщення) установи-орендарі ведуть на субрахунку 2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість».

Згідно з п. 9.11 Типової кореспонденції нарахування плати за комунальні послуги зданого в оренду приміщення, яка відповідно до законодавства відноситься на відшкодування касових видатків, відображають в обліку записом: Дт 2117, 6415 — Кт 8013, 8113.

Тому якщо на кінець звітного періоду установа має дебіторську заборгованість орендарів щодо комунальних послуг, таку суму зазначають в активі ф. № 1-дс ряд. 1150 «Інша поточна дебіторська заборгованість». У пасиві така заборгованість потрапить до складу показника, наведеного в ряд. 1420 «Фінансовий результат»

13

У якому рядку ф. № 1-дс потрібно відображати дебіторську заборгованість фонду соцстрахування за лікарняними?

Планом рахунків для обліку розрахунків із державними цільовими фондами, зокрема розрахунків за нарахованими сумами допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю тощо, передбачено субрахунок 2114 «Дебіторська заборгованість за розрахунками із соціального страхування».

Так, при нарахуванні суми допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, що здійснюється за рахунок державних цільових фондів, відображають збільшення дебіторської заборгованості. У бухгалтерському обліку складають запис: Дт 2114 — Кт 6511.

Отже, якщо на кінець звітного періоду установа має зазначену дебіторську заборгованість, то таку інформацію зазначають у ряд. 1140 «Поточна дебіторська заборгованість за розрахунками із соціального страхування» та ряд. 1560 «Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці»

14

У якому рядку ф. № 1-дс потрібно відображати дебіторську заборгованість підзвітних осіб?

Планом рахунків для обліку розрахунків із працівниками за виданий аванс на господарські потреби або видатки на відрядження передбачено субрахунок 2116 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами».

Так, видачу коштів на господарські потреби або видатки на відрядження підзвітним особам відображають як збільшення дебіторської заборгованості: Дт 2116 — Кт 2313, 2211.

Прийняття (затвердження) авансового звіту про витрачені підзвітні суми відображають як зменшення такої заборгованості: Дт 15, 1812, 8411 — Кт 2116.

Якщо така заборгованість підзвітних осіб не була закрита на кінець звітного періоду, сальдо за дебетом субрахунку 2116 зазначають у ряд. 1135 «Поточна дебіторська заборгованість за виданими авансами»

15

У якому рядку ф. № 1-дс потрібно відображати кредиторську заборгованість за виконавчими листами?

Планом рахунків для обліку сум, утриманих із заробітної плати, стипендій і пенсій, допомоги тощо за виконавчими листами та іншими документами, передбачено субрахунок 6518 «Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання».

Майте на увазі, що сума кредиторської заборгованості за виконавчими листами має потрапити до складу показника, зазначеного у ряд. 1575 «інші поточні зобов’язання, з них:»

Звіт про фінансові результати ф. № 2-дс

16

Які доходи відображати в ряд. 2020 ф. № 2-дс: нараховані чи ті, що отримала установа (надійшли на реєстраційний рахунок)?

У ряд. 2020 відображають доходи від реалізації продукції (робіт, послуг), що надаються (виконуються) згідно із законодавством. Саме про це зазначено в Порядку № 307.

Звісно, для того, аби правильно заповнити ф. № 2-дс, у тому числі ряд. 2020, необхідно також дотримуватись вимог п. 2.1 розд. II НП(С)БО 124, Типової кореспонденції.

Тож доходи від реалізації продукції, робіт, послуг, які надає бюджетна установа відповідно до законодавства та які нараховані за субрахунком 7111 «Доходи від реалізації продукції, робіт і послуг», відображають у ряд. 2020.

При цьому суму нарахованих доходів необхідно зменшити на суму витрат поточного та капітального характеру, які через субрахунок 5411 були спрямовані на формування внесеного капіталу.

Такі суми потрібно виключити з доходів від реалізації продукції, робіт, послуг і перенести на субрахунок 5411. Для цього складають бухгалтерський запис: Дт 7111 — Кт 5411.

Так, у ряд. 2020 (НП(С)БО 124) не відображають:

• суму попередньої оплати (авансу) в рахунок оплати товарів, робіт, послуг;

• надходження, які належать іншим особам, у тому числі помилково зараховані суми.

Також пам’ятайте, що до ряд. 2020 включаються суми відшкодування збитку від нестач, виявлених при інвентаризації і віднесених на винних осіб (оскільки облік відшкодування збитків ведеться на субрахунку 7111).

Тож фактично до ряд. 2020 заносять суму доходів від реалізації, що списується в останній день звітного кварталу записом: Дт 7111 — Кт 5511.

Додамо, що для заповнення цього рядка джерелом інформації є Картка аналітичного обліку доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) за відповідними джерелами надходження (гр. 4 і 5) і дані за субрахунком 7111 в книзі «Журнал-Головна»

17

Чи необхідно до ряд. 2020 включати суму ПДВ?

При заповненні інформації про доходи установі варто ретельно ознайомитись з вимогами НП(С)БО 124 та Типової кореспонденції.

По-перше, як визначено в п. 2.1 п. 2 розд. II НП(С)БО 124, не визнаються доходами від обмінних операцій певні надходження. Зокрема, до такого переліку віднесено суми ПДВ, акцизного податку, інших податкових надходжень, що підлягають перерахуванню до бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

По-друге, згідно з пп. 9.6 та 9.7 Типової кореспонденції нарахування доходів від реалізації робіт, послуг, виробів і продукції показують таким чином:

• на всю суму нарахованого доходу: Дт 2111, 6212 — Кт 7111;

• на суму ПДВ, що входить до вартості робіт, послуг, виробів і продукції, який підлягає перерахуванню до бюджету: Дт 7111 — Кт 6311.

Отже, до ряд. 2020 суму ПДВ не включають.

Але як тоді бути з тим, що сума доходів від реалізації, зазначена у ряд. 2020 ф. № 2-дс, не буде співпадати з даними бюджетної звітності, а саме гр. 9 ф. № 4-1? Адже знаємо, що на розбіжності цих показників звертають увагу як, власне, бухгалтери, так й працівники органів Казначейства.

Ніяк. Причину таких розбіжностей достатньо буде пояснити в пояснювальній записці. Адже звіряння показників форм квартальної фінансової звітності з показниками бюджетної звітності не здійснюється (лист Мінфіну від 28.03.2017 р. № 35220-06-5/83030)

18

Як заповнювати ряд. 2220 в ф. № 2-дс? Які дані наводити у цьому рядку?

Згідно з вимогами Порядку № 307 у ряд. 2220 відображають суму витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг, виготовленням продукції, виконанням робіт.

Тобто це суми витрат, які протягом звітного періоду установа відобразила за такими субрахунками:

1) 8111 — витрати на оплату праці за КЕКВ 2110, 2280;

2) 8112 — відрахування на соціальні заходи за КЕКВ 2120, 2280;

3) 8113 — матеріальні витрати за КЕКВ 2110, 2120, 2210, 2220, 2230, 2240, 2260, 2270, 2280;

4) 8114 — амортизація;

5) 8115 — інші витрати.

Також у ряд. 2220 бюджетна установа відображає суми нестач і витрат від псування запасів, які віднесені за рахунок бюджетної установи, у тому числі в межах установлених норм природного убутку. Принаймні на підставі п. 3.16 Типової кореспонденції установи на зазначену суму виконують запис: Дт 8113 — Кт 15, 18.

Отже, у ряд. 2220 зазначають суму витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг, виготовленням продукції, виконанням робіт, списаних в останній день звітного кварталу записом: Дт 5511 — Кт 8111, 8112, 8113, 8114, 8115

19

Поясніть, чому ряд. 2390 ф. 2-дс не співпадає з ряд. 1420 ф. № 1-дс на суму, яка була віднесена на субрахунок 5512? Що ми робимо не так?

Частково на цей момент ми вже звертали увагу у відповіді на запитання 10.

Зокрема, сума, що відображена у ряд. 2390 «Профіцит/дефіцит за звітний період» ф. № 2-дс не може відповідати фінансовому результату на звітну дату, наведеному в ряд. 1420 ф. № 1-дс.

Причина — на показник ряд. 1420 впливає коригування (зміна) фінансового результату за попередній звітний період і накопиченого фінансового результату (сальдо субрахунку 5512). При цьому таке коригування фінансового результату за попередній звітний період у ф. № 2-дс в окремому рядку ніяк не відображається. Тому доцільно вести окремий облік коригування фінансового результату, який не відображається у ф. № 2-дс, в додатковому аналітичному регістрі (наприклад, як аналітична таблиця до субрахунку 5512).

Яку інформацію варто врахувати у цьому регістрі?

З цього приводу необхідно уважно згадати випадки, коли установа здійснює коригування фінансового результату (субрахунку 5512). Переважно ці випадки визначено в Типовій кореспонденції:

1) при списанні основних засобів та малоцінних необоротних матеріальних активів, які були придбані за рахунок загального та спеціального фондів, безоплатно отримані за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності: Дт 5111 — Кт 5512 (п. 1.28);

2) при вибутті об’єкта основних засобів, який було дооцінено, суму капіталу в дооцінках* відносять на накопичений фінансовий результат виконання кошторису. Для цього складають запис: Дт 5311 — Кт 5512 (п. 1.27);

3) при списанні запасів, придбаних (виготовлених) у попередні звітні роки, які відчужуються шляхом реалізації згідно із законодавством: Дт 5512 — Кт 15,18 (п. 3.14);

4) при списанні кредиторської та дебіторської заборгованості, строк позовної давності яких минув** (пп. 6.4, 6.5);

5) при коригуванні результату виконання кошторису на суму поточних витрат, здійснених у попередніх звітних періодах, що включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів. Для цього складають запис: Дт 5512 — Кт 5411 (п. 6.9)

* Детально про це ми розповідали в матеріалі «Об’єкти ОЗ переоцінено: як обліковувати їх далі) (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 17-18).

** Детально про це ми розповідали у матеріалах «Списуємо дебіторську заборгованість: покрокова інструкція» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 11), «Списуємо «кредиторку»: правильно і без зайвого клопоту» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 12).