Темы статей
Выбрать темы

Попереджений — озброєний, або Що несе нам новий Закон про публічні закупівлі

Дуброва Ярослава, консультант по вопросам публичных закупок
Весна прийде — купувати будемо… по-новому. Цього дня чекали три роки. Аж з того часу, коли почав діяти, тоді ще новий, Закон України «Про публічні закупівлі» — з 2016 року. Щойно запустились електронні торги, закупівельна спільнота побачила, що подекуди потрібно заповнити прогалини в Законі, а певні його положення потребують удосконалення з огляду на практичне застосування електронної системи закупівель. І вже, здавалося б, минулої осені наші народні обранці могли б подарувати закупівельній спільноті оновлення сфери публічних закупівель. Однак, певно, тоді закупівельні зміни були ще не на часі, певно, якісь важливіші питання цікавили народних депутатів, бо вони навіть не поставили на голосування той законопроєкт про зміни в публічних закупівлях. І от 19 вересня цього року новообрані народні депутати все-таки проголосували за оновлення сфери закупівель. Новий Закон України «Про публічні закупівлі» набрав чинності з 20.10.2019 р., а буде введений в дію з 19.04.2020 р. Змін багато, але чимало й кардинальних новацій, одні з яких чекали замовники, а інші — учасники. Разом з тим є й певні спірні зміни, які викликають неоднозначне ставлення закупівельників. Тож сьогодні спробуємо проаналізувати основні новації та розставимо акценти, на що першочергово потрібно буде звертати увагу закупівельній спільноті, аби не допустити ризиків порушень та неефективних закупівель. Адже основна мета закупівельного процесу — забезпечити вчасно потребу в товарах, роботах чи послугах і закупити їх правильно, без порушень.

Відразу наголосимо, що мета нового Закону № 114 є такою ж, як і нинішнього Закону № 922.

Так, метою Закону № 114 є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Водночас є й новації. У преамбулі Закону № 114 зазначено, що він також має на меті адаптувати законодавство України до acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншого.

Тож розпочнемо нашу подорож Законом № 114 з самого початку: з того, хто ж за новими правилами належатиме до замовників, та чи зміняться вартісні межі для обов’язкової закупівлі через Прозорро.

1. Ласкаво просимо не замовників до замовників!

До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону № 114, належать:

1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади) та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад;

2) Пенсійний фонд України, цільові страхові фонди зі страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування та страхування на випадок безробіття (далі — органи соціального страхування).

Тож законодавець виокремив органи соціального страхування в окрему категорію замовників.

Щодо підприємств, установ, організацій та їх об’єднань, які не здійснюють діяльність в окремих сферах, то для них суттєвих змін не відбулось. Вони, як і нині, відповідно до Закону № 922 є тоді замовниками, коли забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, та мають одну з таких ознак:

• юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

• органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

• у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Також замовниками, як нині, так і після змін, є юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених Законом № 114, та відповідають хоча б одній з ознак, встановлених у цьому Законі. І ось тут і починаються цікавинки. Оскільки за новими правилами деякі не замовники тепер стають замовниками. І для цього всього лише знадобилось, щоб законодавець доповнив одну з ознак віднесення юридичної особи до замовників буквально декількома словами.

Так, якщо нинішній не замовник здійснює господарську діяльність у сферах, визначених Законом № 114, але частка в його статутному капіталі в розмірі більше ніж 50 % належить організації-замовнику, то такий не замовник у розумінні нових змін стає замовником. Також він буде замовником, якщо інший замовник або замовники володіють більшістю голосів у його вищому органі управління або ж володіють правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради такого не замовника.

Наприклад, з огляду на зміни замовником у розумінні Закону № 114 може стати Укргазвидобування.

При цьому дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи та послуги, постачання, виконання, надання яких здійснюється постачальником із досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії, та/або Північної Америки, та/або Південної Америки, та/або Близького Сходу не менше 5 років (у тому числі його пов’язаними особами в розумінні Податкового кодексу України), які необхідні для науково-технічних та/або інженерних послуг для геологорозвідки (геологічного вивчення, розвідувальних робіт), буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації (гідророзрив пласта, капітальний ремонт свердловин, колтюбінг) свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки.

Тож у зазначених випадках, навіть якщо відповідне підприємство і стане замовником у розумінні Закону № 114, цей Закон не поширюватиме свою дію на зазначені закупівлі.

Важливо!

Категорії замовників згідно із Законом № 114:

• органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

• органи соціального страхування;

• підприємства, установи, організації, що забезпечують потреби держави не на комерційній або промисловій основі;

• юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за наявності певних ознак, зокрема, коли інший замовник є їх органом управління.

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa

Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше