У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто ваше звернення і повідомляється.
Законом України від 14.05.2015 № 426-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни» було доповнено новими нормами Закон України «Про відпустки», Кодекс законів про працю України та Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якими учасникам бойових дій та інвалідам війни надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Виходячи із норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (ст. 12, 13) вищезгадана відпустка є пільгою, гарантованою державою, та відповідно не належить до виду щорічних відпусток, визначених статтею 4 Закону України «Про відпустки».
Відповідно до статті 12 Закону України «Про відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
Отже, саме щорічна відпустка підлягає поділу на частини.
Види щорічних відпусток наведені пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про відпустки». До них належать: щорічна основна відпустка (стаття 6 Закону), додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 Закону), додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 Закону), інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни визначена статтею 16 розділу III Закону «Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням. Творча відпустка. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях», тому вона не належить до виду щорічних відпусток, а отже, на неї не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток.
Така відпустка, на відміну від щорічної, надається незалежно від відпрацьованого в році часу, повної тривалості один раз протягом календарного року на підставі заяви працівника та посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни. Не використана у поточному році така відпустка на наступний рік не переноситься.
Право на неї працівник може реалізувати протягом календарного року, конкретний період та черговість її надання визначаються за погодженням між працівником і роботодавцем.
Мінсоцполітики України інформує та надає у межах своїх повноважень роз’яснення (підпункт 103 пункту 3 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423). Роз’яснення та листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони носять рекомендаційно-інформаційний характер.
Директор Департаменту О. Товстенко
Коментар редакції
Поділ «бойової» додаткової відпустки: Мінсоцполітики сказало «Ні!»
У листі, що коментується, Мінсоцполітики виклало свою думку стосовно ще одного проблемного моменту в наданні додаткової відпустки бійцям, на який ми вказали в запиті до головного «трудового» відомства: чи можна «бойову» додаткову відпустку поділити на частини? Перш ніж навести думку профільного Міністерства*, розповімо про підґрунтя для появи нашого запитання.
* Нагадаємо: раніше Мінсоцполітики в листі від 18.08.2016 р. № 454/13/116-16 («ОП», 2016, № 17, с. 4) відповіло на запит редакції про комбінацію «чорнобильської» та «бойової» додаткових відпусток. Їх вердикт: за основним місцем роботи працівник може скористатися тільки однією із зазначених відпусток у календарному році.
Учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік (ст. 772 КЗпП, ст. 162 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі — Закон № 504).
Норму про надання цієї відпустки прописано в розд. III «Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням. Творча відпустка. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях. Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни» Закону № 504, а не в розд. II «Щорічні відпустки» цього ж Закону. Більше того, згідно зі ст. 4 Закону № 504 «бойова» додаткова відпустка не віднесена до виду щорічних відпусток. Отже, оплачувана додаткова відпустка, що надається учасникам бойових дій та інвалідам війни, не є щорічною.
Водночас правила поділу відпустки на частини, застережені в ч. 1 ст. 12 Закону № 504 (основна безперервна частина щорічної відпустки обов’язково повинна становити не менше 14 календарних днів), стосуються тільки щорічних відпусток. На нормативному рівні не встановлено інших вимог до поділу відпусток на частини.
Отже, оскільки додаткова відпустка, що надається учасникам бойових дій / інвалідам війни, не є щорічною, то на неї не поширюються правила поділу на частини щорічної відпустки, зазначені в ч. 1 ст. 12 Закону № 504.
У зв’язку з цими фактами й виникло запитання, що стало причиною для запиту до Мінсоцполітики: «Чи може працівник з відповідним статусом (за погодженням з роботодавцем) поділити на частини додаткову відпустку, передбачену ст. 162 Закону № 504 (наприклад, у вересні 2016 року використати 10 календарних днів цієї відпустки, а в листопаді 2016 року — 4 календарні дні), так, щоб зрештою загальна тривалість цієї використаної додаткової відпустки не перевищила 14 календарних днів за рік?»
Лист, що коментується, якраз і містить відповідь на запитання щодо поділу на частини «бойової» додаткової відпустки:
«Така відпустка, на відміну від щорічної, надається незалежно від відпрацьованого в році часу, повної тривалості один раз протягом календарного року на підставі заяви працівника та посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни. Не використана в поточному році така відпустка на наступний рік не переноситься».
Отже, Мінсоцполітики, керуючись наведеними вище нормами, дійшло висновку: додаткова відпустка учасникам бойових дій / інвалідам війни не підлягає поділу на частини і має бути використана тільки повної тривалості. Тобто працівник, який має статус учасника бойових дій або інваліда війни, може реалізувати право на додаткову відпустку згідно зі ст. 162 Закону № 504, використавши саме 14 календарних днів такої відпустки (що й становить її повну тривалість). Услід Мінсоцполітики додає, що дні «бойової» додаткової відпустки не накопичуються: працівник не реалізував право на цю відпустку тривалістю 14 календарних днів у поточному році — наступного року у нього буде право на таку відпустку тривалістю знову ж таки 14 календарних днів.
Що ж, думка Мінсоцполітики з приводу заборони на поділ додаткової відпустки, яка надається згідно зі ст. 162 Закону № 504, цілком очікувана: немає приписів для поділу цієї відпустки на частини — ділити не можна. Звичайно, наразі до роз’яснення Мінсоцполітики варто прислухатися.
Але й у нас є власне бачення з цього приводу. Дійсно, зараз існують нормативні приписи тільки щодо поділу на частини щорічної відпустки, що пов’язано із специфікою її надання — працівник повинен повноцінно відпочивати. А ось для інших видів відпусток, передбачених Законом № 504, немає правил щодо їх поділу на частини. Отже, якщо немає критеріїв для поділу на частини «бойової» додаткової відпустки і немає заборон на її поділ, значить, цю відпустку все-таки можна використовувати частинами, якщо роботодавець не буде проти.
До речі, саме такий підхід фахівці Мінсоцполітики застосовують, коли дають «добро» на поділ відпустки без збереження зарплати, що надається, зокрема, на підставі ст. 26 Закону № 504 (див. спецвипуск «ОП», 2016, № 6/1, с. 15). Чи перенесе Міністерство свою стратегію щодо можливості поділу на частини відпустки «за свій рахунок» на «бойову» відпустку — побачимо.
Людмила БЄЛЄВЦОВА, експерт з питань оплати праці (e-mail: l.belevtsova@id.factor.ua)
