Ні, працівник може скористатися тільки однією підставою (за його власним вибором) для надання щорічної додаткової відпустки: за роботу із комп’ютером або за роботу в умовах ненормованого робочого дня. Далі — обґрунтування для такого висновку.
Для початку з’ясуємо нормативні приписи з приводу надання цих відпусток. Почнемо із щорічної додаткової відпустки за роботу із комп’ютером. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається працівникам, робота яких, зокрема, пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням. Надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці за цією підставою передбачено п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504). При визначенні права на цю відпустку слід відштовхуватися від Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, наведеного у додатку 2 до постанови КМУ від 17.11.97 р. № 1290.
Так, поз. 58 розд. XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» цього Списку передбачено: працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів. Ця позиція поширюється і на працівників, які у своїй роботі застосовують персональний комп’ютер незалежно від виду монітора, найменування посади*.
* Про це також ішлося в листі Мінсоцполітики від 11.08.2014 р. № 348/13/116-14. — Прим. ред.
Також зауважимо: у розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад (п. 7 Порядку застосування Списку, затвердженого наказом Мінпраці від 30.01.98 р. № 16).
Тепер переходимо до ознайомлення з нормативними приписами з приводу надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці працівникам з ненормованим робочим днем. За цією підставою надання щорічної додаткової відпустки тривалістю до 7 календарних днів передбачено п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 504.
Працівники, які працюють на умовах неповного робочого дня, не мають права на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день. Те ж саме стосується і працівників, режим роботи яких складається з поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня. А ось працівникам з неповним робочим тижнем щорічна додаткова відпустка за роботу в умовах ненормованого робочого дня може бути надана (п. 2 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7). У п. 7 цих Рекомендацій вказано: список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором (як правило, прописують у додатку до колективного договору).
Відзначимо і про деякі спільні характеристики для щорічних додаткових відпусток за роботу із комп’ютером і за роботу в умовах ненормованого робочого дня. Так, конкретну тривалість (у межах максимально допустимої) щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, у тому числі і за роботу із комп’ютером, і за роботу в умовах ненормованого робочого дня, прописують у колективному або трудовому договорі ( ч. 2 ст. 8 Закону № 504) залежно від часу зайнятості працівника у цих умовах.
Також зауважимо: щорічні додаткові відпустки за роботу із комп’ютером і за роботу в умовах ненормованого робочого дня не належать працівникам, тривалість щорічних відпусток яких визначена іншими нормативно-правовими актами, а не Законом № 504. Тобто щорічну додаткову відпустку за роботу із комп’ютером і за «ненормованість» не надають, зокрема, держслужбовцям, посадовим особам органів місцевого самоврядування, військовослужбовцям.
Отже, ми навели основні постулати з надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці за окремими підставами: робота із комп’ютером і робота в умовах ненормованого робочого дня. Незважаючи на те що мова йде про різні підстави для надання щорічної основної відпустки за особливий характер праці, скористатися цією відпусткою за кожною із наведених підстав працівнику, який має на них право, не вдасться. Усе через припис ч. 1 ст. 10 Закону № 504:
«Щорічна додаткова відпустка, передбачена статтею 7 та пунктами 1 і 2 частини першої статті 8 цього Закону, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником. Порядок надання додаткової відпустки з кількох підстав встановлює Кабінет Міністрів України».
Підсумуємо: щорічна додаткова відпустка за роботу із комп’ютером передбачена п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 504, а за роботу в умовах ненормованого робочого дня — п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 504. Як бачимо, ці норми вказані у процитованій ч. 1 ст. 10 Закону № 504. При цьому на цей час не затверджений Порядок, який повинен врегулювати механізм надання щорічних додаткових відпусток у разі, якщо працівник має право одночасно на декілька видів / підстав для їх надання відповідно до Закону № 504.
Висновок: Працівник, посада якого дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці через роботу із комп’ютером ( п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 504) та одночасно через роботу в умовах ненормованого робочого дня ( п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 504), має обрати одну підставу для реалізації права на цю відпустку. Тобто за наведених обставин оператор комп’ютерного набору (на власний вибір) може скористатися щорічною додатковою відпусткою за роботу із комп’ютером тривалістю 4 календарні дні або щорічною додатковою відпусткою за роботу в умовах ненормованого робочого дня тривалістю 7 календарних днів.
Своє бажання на конкретний вид відпустки працівник виразить в особистій заяві про її надання.
