Темы статей
Выбрать темы

Добре, коли керівник — авторитет, але не кримінальний…

Борисова Олена, юрист
У минулому випуску «Кадровик-бюджетник» ми ознайомили вас з видами порушень законодавства про працю, новими розмірами штрафів за ці порушення, а також з гарантіями та пільгами, дотримання яких вимагає від роботодавця трудове законодавство. Крім того, визначили обсяги цивільно-правової та адміністративної відповідальності винних у порушенні трудового законодавства осіб. Сьогодні ж зупинимося на підставах та особливостях кримінальної відповідальності, до якої може бути притягнено особу за порушення трудових прав громадян. При цьому ми маємо на меті не налякати роботодавця, а убезпечити його від кримінального покарання, бо деякі види порушень трудового законодавства знаходяться, як то кажуть, «на грані»…

Злочин та кара за порушення трудових прав

Вид злочину

Норма права

Відповідальність

Умисне перешкоджання законній* діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів

Ст. 170 ККУ

Виправні роботи на строк до двох років або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років

* Законною визнається така діяльність об’єднання громадян, яка не суперечить Конституції та законам України і здійснюється відповідно до їх програмної мети та/або статутних засад.

Перешкоджання незаконній діяльності зазначених об’єднань не утворює складу цього злочину. Незаконними визнаються утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмна мета або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни та ін.

Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю

Ч. 1 ст. 172 ККУ

Штраф від 2000 до 3000 нмдг* (від 34000 до 51000 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох років

* Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. XX ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на нмдг, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації деяких видів правопорушень, для яких сума нмдг встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Дії, передбачені ч. 1 ст. 172 ККУ, вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда

Ч. 2 ст. 172 ККУ

Штраф від 3000 до 5000 нмдг (від 51000 до 85000 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців

Грубе* порушення угоди** про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом*** до виконання роботи, не обумовленої угодою

Ч. 1 ст. 173 ККУ

Штраф до 50 нмдг (850 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років

* Питання про визнання порушення угоди про працю грубим вирішується окремо у кожному конкретному випадку. Наявність цієї ознаки потребує істотного порушення права людини на працю. Зокрема, це може бути невидача працівникові при звільненні трудової книжки (наприклад, до підписання ним акта передачі товарно-матеріальних цінностей), що стало перешкодою для його подальшого працевлаштування. До грубих порушень законодавства про працю належать запровадження роботодавцем продовженого робочого дня або встановлення понаднормових робіт, залучення до робіт зі шкідливими чи важкими умовами праці, що не було визначено угодою про працю (за відсутності встановлених законодавством підстав для цього, неодержання дозволу виборного органу первинної профспілкової організації тощо), та недотримання при цьому норм оплати праці.

** У контексті цієї статті поняття «угода про працю» слід розуміти ширше, ніж «трудовий договір»: до угод про працю, крім трудових договорів, належать і деякі цивільно-правові договори на виконання певних робіт, надання послуг.

*** Під примусом слід розуміти примушування до виконання роботи під загрозою дисциплінарного стягнення, застосування насильства чи будь-який інший протиправний вплив на особу з метою домогтися виконання нею роботи, не обумовленої угодою про працю.

Примушування працівника до належного виконання своїх обов’язків відповідно до займаної посади не утворює складу злочину, передбаченого ст. 173. За наявності підстав такі дії службової особи можуть розглядатися як зловживання владою чи службовим становищем або перевищення влади чи службових повноважень, а дії неслужбової особи — як самоправство чи злочин проти життя, здоров’я, волі особи.

Дії, передбачені ч. 1 ст. 173 ККУ, вчинені стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України

Ч. 2 ст. 173 ККУ

Штраф від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.) або обмеження волі на строк до трьох років

Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій

Ст. 174 ККУ

Штраф до 50 нмдг (850 грн.) або громадські роботи на строк від 120 до 240 годин, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років

Відповідно до ст. 44 Конституції України ніхто не може бути примушений до участі або неучасті у страйку. Об’єктом злочину при цьому є право людини, що працює, на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Законодавством забороняється певним категоріям працюючих брати участь у страйку. Це, зокрема, стосується працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду, органів державної влади, безпеки та правопорядку, у тому числі працівників поліції, військовослужбовців усіх військових формувань, державних службовців.

Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності

Ч. 1 ст. 175 ККУ

Штраф від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.) або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років

Невиплата зазначених виплат утворює склад злочину, передбаченого ст. 175, якщо вона: 1) є безпідставною; 2) має місце протягом певного строку (більше ніж за один місяць).

Безпідставною невиплата зазначених виплат вважатиметься тоді, коли вона має місце, незважаючи на наявність законних підстав для їх виплати. Не буде складу цього злочину, якщо зазначені виплати не здійснюються на таких підставах, як, наприклад, неповне бюджетне фінансування, відсутність необхідних для виплат коштів на рахунках підприємства, установи, організації та ін.).

Другою обов’язковою умовою для кваліфікації злочину за ст. 175 ККУ є нездійснення зазначеної невиплати більше ніж за один місяць. Вказівка закону на такий термін свідчить не лише про те, що невиплата, наприклад, заробітної плати чи пенсії за один місяць не є кримінально караною (за такі дії може наставати адміністративна відповідальність за ст. 41 КУпАП), а й про те, що вона може стосуватися лише тих виплат громадянам, які мають регулярний характер.

Дії, передбачені ч. 1 ст. 175 ККУ, якщо вони були вчинені внаслідок нецільового* використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат

Ч. 2 ст. 175 ККУ

Штраф від 1000 до 1500 нмдг (від 17000 до 25500 грн.) або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років

* Нецільовим слід визнавати використання зазначених коштів на будь-які заходи, не пов’язаних з їх виплатою як заробітної плати, стипендії, пенсії та інших установлених законом виплат (наприклад, для придбання сировини, обладнання, техніки, різних товарів, на оплату оренди, послуг, на будівництво чи ремонт приміщення тощо).

Якщо предметом зазначеного нецільового використання були бюджетні кошти, вчинене утворює сукупність злочинів і потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 175 і відповідною частиною ст. 210 ККУ.

У примітках цієї таблиці використано витяги з Науково-практичного коментаря до відповідних статей ККУ. — Прим. ред.

Умови звільнення від відповідальності за невиплату належних виплат

Частина 3 ст. 175 ККУ передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин, передбачений ч. 1 та 2 цієї статті, за спеціальних обставин. Такими спеціальними обставинами є: 1) здійснення належних виплат громадянам особою, що допустила безпідставну їх невиплату; 2) виплати здійснено до притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності.

При цьому ч. 3 ст. 175 ККУ не уточнює, які саме виплати і в якому обсязі має здійснити винна особа для того, щоб вона була звільнена від кримінальної відповідальності за зазначеними підставами. Але з аналізу змісту зазначеної правової норми можна зробити висновок, що йдеться про невиплачені громадянам кошти, виплата яких має бути здійснена у повному обсязі.

Що стосується другої умови, то вона пов’язує можливість звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частинами 1 чи 2 ст. 175 ККУ, з певним моментом такої виплати (погашення заборгованості) — до притягнення її до кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК під притягненням до кримінальної відповідальності розуміють стадію кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Звертаємо увагу: у рішенні Конституційного Суду України від 27.10.99 р. притягнення до кримінальної відповідальності як стадію кримінального переслідування визначено з моменту пред’явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину. А це більш пізня стадія, ніж повідомлення про підозру. Але в даному випадку, щоб уникнути кримінальної відповідальності за ст. 175 ККУ, усі належні виплати необхідно здійснити саме до моменту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, керуючись п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК, тому як зазначене рішення Конституційного Суду України було винесене на підставі аналізу норм діючого на той час Кримінально-процесуального кодексу України, який втратив чинність у зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України.

Хто виявляє та карає за «трудові» злочини?

Нагадаємо, що відповідно до п.п. 9 п. 6 Положення, затвердженого Укзом Презмдента України від 06.04.2011 р. № 386/2011 посадові особи Держпраці України для виконання покладених на них завдань мають право передавати матеріали про порушення трудового законодавства до правоохоронних органів для притягнення винних посадових осіб підприємств, установ, організацій до кримінальної відповідальності за ст. 170, 172 — 175 ККУ (ср. ). При цьому зазначені матеріали перевірки будуть слугувати у суді доказами щодо скоєння кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 216 КПК досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування, здійснюють слідчі органів Національної поліції.

Крім того, із заявою до правоохоронних органів чи безпосередньо до суду про порушення своїх трудових прав може звернутися і сам працівник. Як свідчить судова практика, значна частина кримінальних проваджень відкрита за грубе порушення законодавства про працю (неоформлення працівників, неоформлення трудових книжок, неведення табеля робочого часу, невиплата або часткова невиплата належних сум, ненадання відпусток та ін.), Обвинуваченими особами за такими категоріями справ найчастіше виступають приватні підприємці. А от у вчиненні злочину, передбаченого ст. 175 ККУ (безпідставна умисна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць), а також за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, тобто за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 ККУ, у кримінальних провадженнях «фігурують» як керівники приватних підприємств, так і бюджетних установ та організацій.

При цьому слід зазначити, що у кримінальному праві злочини цієї категорії справ відповідно до ст. 12 ККУ вважаються злочинами невеликої тяжкості. Тому за умови, якщо цей злочин вчинено особою вперше, особа щиро покаялася у вчиненому та активно сприяла розкриттю злочину, а також погасила збитки потерпілим у вигляді заборгованості за належними виплатами, суд може звільнити таку особу від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.

Що стосується результатів розгляду справ, відкритих за заявами у зв’язку з грубим порушенням законодавства про працю ( ст. 172 ККУ), то слід зазначити наступне. З огляду на те, що відповідно до ст. 468 і 469 КПК у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, за такими категоріями справ найчастіше укладається угода про примирення між потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, яка затверджується судом. При цьому обвинуваченому призначається узгоджена сторонами міра покарання.

Але, звичайно, бажано не допускати зазначених вище ситуацій, бо ліпше виплатити працівникам належні їм суми, ніж ходити потім із сумою. Ну, і нарешті: добре ім’я краще багатства…

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ

Конституція УкраїниКонституція України від 28.06.96 р. № 254 к/96-ВР.

ККУКримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

КПККримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI.

КУпАПКодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ПКУПодатковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

нмдг — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa

Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше