Темы статей
Выбрать темы

Про відповідальність за порушення законодавства про відпустки

Государственная служба по вопросам труда
Лист від 20.09.2018 р. № 4440/4/4.1-315-18

Департамент з питань праці Держпраці розглянув ваше звернення <…> і повідомляє.

Повноваження Держпраці визначені Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96 (далі — Положення), відповідно до якого Держпраці реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктами 6 та 46 пункту 4 Положення передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, і забезпечує роботодавців і працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням.

Відповідно до статті 4 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) законодавство про працю складається з КЗпП та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 45 Конституції України передбачено, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Відповідно до статті 74 КЗпП громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до статті 80 КЗпП забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Статтею 83 КЗпП передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи встановлені Законом України «Про відпустки» (далі — Закон).

Відповідно до статті 2 Закону право на відпустки забезпечується:

гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;

забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 Закону.

Статтею 24 Закону передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Таким чином, заміна щорічної відпустки грошовою компенсацією є порушенням вимог статей 80 і 83 КЗпП та статті 24 Закону.

За порушення законодавства про працю передбачена відповідальність:

• для посадових осіб підприємств, установ, організацій — дисциплінарна, матеріальна, адміністративна, кримінальна;

• для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців — фінансова.

За порушення законодавства про відпустки адміністративна відповідальність посадових осіб передбачена частиною першою (від 510 до 1700 грн.) та другою (від 1700 до 5100 грн.) статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Абзацом восьмим частини другої статті 265 КЗпП передбачена фінансова відповідальність у розмірі мінімальної заробітної плати (3723 грн.).

Разом з тим повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.

Директор І. Дегнера

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Компенсація за частину відпустки без звільнення: можна, але обережно

У листі, що коментується, Держпраці заявляє, що заміна щорічної відпустки грошовою компенсацією є порушенням трудового законодавства, зокрема ст. 80 і 83 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП), ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). За таке порушення роботодавцеві «світить» штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП (нині — 3723 грн.), а посадовим особам — адмінштраф на підставі ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х. У загальному випадку розмір адмінштрафу становить від 510 до 1700 грн.

У ситуації, коли йдеться про те, щоб повністю замінити щорічну відпустку виплатою грошової компенсації, «трудовики» дійсно праві. Це поза законом.

Але якщо ми говоримо про грошову компенсацію частини щорічної відпустки в період трудових відносин між працівником і роботодавцем (тобто без звільнення), то цей варіант цілком уписується в норми чинного законодавства, що неодноразово підтверджувало Мінсоцполітики у своїх листах. Щоправда, замінити працівникові відпустку грошима вийде лише при виконанні певних умов.

1. Розраховувати на отримання компенсації за невикористані дні відпустки можуть тільки працівники старше 18 років (ч. 5 ст. 24 Закону про відпустки).

2. Замінені грошовою компенсацією можуть бути виключно дні щорічної відпустки. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки щорічними відпустками вважаються:

• основна відпустка (ст. 6 Закону про відпустки);

• додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки);

• додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону про відпустки);

• інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (зокрема, щорічна додаткова відпустка за стаж держслужби, щорічна додаткова відпустка за стаж служби в органах місцевого самоврядування).

Цю позицію підтримує і Мінсоцполітики в листі від 19.01.2017 р. № 132/0/101-17/284 // спецвипуск «ОП», 2017, № 10/1, с. 3.

УВАГА!

Соціальна додаткова відпустка на дітей, додаткова оплачувана відпустка у зв’язку з навчанням, «бойова», «чорнобильська» відпустки не належать до щорічних відпусток. Тому вони не враховуються при визначенні права працівника на отримання грошової компенсації за частину щорічної відпустки без звільнення.

3. Без звільнення можна компенсувати грошима лише частину щорічної відпустки (основної та додаткових), що належить працівникові за відпрацьований робочий рік. Яку? Ту, що перевищує 24 календарні дні (ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки). Тобто 24 календарні дні працівник повинен використати для відпочинку у відпустці, а інші дні можна компенсувати грошима.

Якщо загальна тривалість щорічної відпустки працівника становить рівно 24 календарні дні, то компенсація за невикористані дні відпустки можлива лише при звільненні.

4. Працівникові повинно бути фактично надано 24 календарні дні щорічної основної та додаткових відпусток за відповідний робочий рік. Тоді за інші дні щорічної відпустки за той же робочий рік, що і надані 24 календарні дні щорічної відпустки, працівникові (за його бажанням) виплачується грошова компенсація.

Не можна спочатку виплатити грошову компенсацію працівникові за невикористану відпустку, а потім надати щорічну відпустку тривалістю не менше 24 календарних днів. Але, на думку Мінсоцполітики, викладену в листі від 07.12.2016 р. № 731/13/116-16 (див. «ОП», 2017, № 2, с. 3; спецвипуск «ОП», 2018, № 8/1, с. 25), на підставі відповідної заяви працівника в наказі про надання 24 календарних днів щорічної відпустки може бути також передбачено виплату грошової компенсації за інші дні цієї відпустки, одночасно з оплатою наданих днів або відразу після їх використання.

5. Отримання грошової компенсації — право працівника. Тому він повинен звернутися до роботодавця із заявою про виплату такої компенсації.

ВАЖЛИВО!

Якщо працівник не скористався своїм правом на щорічну відпустку за декілька попередніх років, то 24 календарні дні за кожен відпрацьований робочий рік роботодавець зобов’язаний надати працівникові днями відпочинку. А ось за «вершок», за бажанням працівника, може бути виплачена компенсація*.

* Детальніше про цю ситуацію читайте у статті «Щорічна відпустка не використана за кілька років: як виплатити грошову компенсацію» // «ОП», 2018, № 11, с. 18.

Для бюджетників тривалість щорічних відпусток визначається спеціальними нормативно-правовими актами (див. таблицю нижче), а положення Закону про відпустки в цій частині на них не поширюються.

Категорія працівників

Тривалість

Нормативно-правовий акт

щорічної основної відпустки

щорічної додаткової відпустки

Державні службовці

30 календарних днів (якщо законодавством не передбачено відпустку більшої тривалості)

За вислугу років*

Ст. 57, 58 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII

* Можливість заміни додаткової відпустки або її частини грошовою компенсацією прямо передбачена п. 10 Порядку надання держслужбовцям додаткових оплачуваних відпусток, затвердженого постановою КМУ від 06.04.2016 р. № 270 (див. спецвипуск «ОП», 2017, № 8/1, с. 3).

Посадові особи органів місцевого самоврядування

30 календарних днів (якщо законодавством не передбачено відпустку більшої тривалості)

За вислугу років

Ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III

Детальніше про нюанси надання різних видів відпусток посадовим особам органів місцевого самоврядування читайте у статті «Відпустки посадових осіб МС: нагадуємо особливості» // спецвипуск «ОП», 2017, № 10/1, с. 19.

Прокурори

30 календарних днів

15 календарних днів прокурорам, які мають стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років

Ст. 82 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-VII

Судді

30 робочих днів

15 календарних днів суддям, які мають стаж роботи понад 10 років

Ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII

Педагоги

До 56 календарних днів*

За ненормований робочий день — до 7 календарних днів**

Ч. 6 ст. 6 Закону про відпустки

* Право на відпустку такої тривалості мають тільки ті працівники, посади яких наведено в додатку до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 14.04.97 р. № 346 (див. лист Мінпраці від 14.07.2008 р. № 456/13/84-08).

** Подробиці читайте в листі Мінсоцполітики від 26.04.2017 р. № 1296/01/101-17 // спецвипуск «ОП», 2018, № 8/1, с. 9.

Як бачите, окремі категорії працівників мають право на щорічну відпустку більшої тривалості, ніж стандартні 24 календарні дні. Виплату грошової компенсації частини невикористаної щорічної відпустки таким працівникам здійснюють у звичайному порядку.

Свої нюанси є для педагогів. Їм грошову компенсацію за частину щорічної відпустки виплачують тільки за умови забезпечення їх роботою у відповідний період (див. лист Мінсоцполітики від 25.06.2014 р. № 248/13/116-14, а також «ОП», 2015, № 5, с. 28).

Олена БІЛЯЄВА, експерт з питань оплати праці

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa

Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше