У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто ваше звернення і повідомляється.
Відповідно до пункту 2 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 346 (далі — Порядок), керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу. Графік надання відпусток педагогічним працівникам складається з урахуванням можливості проведення регулярних консультацій для учнів, складання іспитів якими перенесено на осінь.
Згідно з пунктом 4 Порядку перенесення щорічної основної відпустки поділ її на частини та відкликання з відпустки провадиться відповідно до умов, передбачених статтями 11 та 12 Закону України «Про відпустки».
Відповідно до статті 12 Закону України «Про відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
При цьому педагогічним і науково-педагогічним працівникам невикористана частина щорічної основної відпустки, за умови її поділу, повинна бути надана, як правило, в період літніх канікул, а в окремих випадках, передбачених колективним договором, — в інший канікулярний період.
Ураховуючи зазначене, на нашу думку, питання поділу щорічних відпусток педагогічних працівників на частини чи можливість їх надання у разі необхідності протягом навчального року має визначатися колективним договором.
Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги (частина третя статті 13 Кодексу законів про працю України, стаття 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»).
Директор Департаменту заробітної плати та умов праці О. Товстенко
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
Період надання щорічної основної відпустки педпрацівникам: компромісний варіант від Мінсоцполітики
У листі, що коментується, Мінсоцполітики відповіло на наш запит про періоди надання щорічної основної відпустки педпрацівникам закладів освіти. Давайте ґрунтовно та послідовно розглянемо наше питання і позицію «трудового» Міністерства.
Надання щорічної основної відпустки педпрацівникам закладів освіти має низку нюансів (див. спецвипуск «ОП», 2017, № 8/1, с. 13), продиктованих головних чином Порядком надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженим постановою КМУ від 14.04.97 р. № 346 (далі — Порядок № 346). Один із таких нюансів — період, протягом якого педпрацівник закладу освіти може скористатися щорічною основною відпусткою.
Дійсно, педпрацівникам закладів освіти (як і працівникам інших сфер) надають щорічну основну відпустку згідно з графіком відпусток, затвердженим керівником такого закладу і погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації. Але при складанні графіку відпусток має бути врахована особливість стосовно періоду надання щорічної основної відпустки таким педагогам. Річ у тім, що на нормативному рівні (див. пп. 2 і 4 Порядку № 346) для педпрацівників закладів освіти визначений період, у який їм можна надавати щорічну основну відпустку.
Так, педпрацівникам навчальних закладів приписано надавати щорічну основну відпустку:
— у загальному випадку — у період літніх канікул незалежно від часу прийняття на роботу;
— для санаторно-курортного лікування — протягом навчального року, якщо це передбачено колективним договором;
— невикористану частину щорічної основної відпустки, за умови її поділу, — як правило, в період літніх канікул, а в окремих випадках, передбачених колективним договором, — в інший канікулярний період.
Проте подекуди обставини складаються таким чином, що період надання щорічної основної відпустки виходить за рамки нормативно встановленого. Саме така ситуація і лягла в основу нашого запиту до Мінсоцполітики: «Вчителька ліцею набула право на щорічну основну відпустку тривалістю 56 календарних днів у 2015 році. У цьому ж 2015 році їй надано соцвідпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, перед якою вона не скористалася жодним днем належної їй щорічної основної відпустки.
Ця вчителька повернулася до роботи після соцвідпустки для догляду за дитиною 28.08.2017 р. Вона написала заяву про надання їй щорічної основної відпустки тривалістю 5 календарних днів у осінній канікулярний період — з 23.10.2017 р. по 27.10.2017 р. Чи можна задовольнити прохання такого педпрацівника або ж роботодавець має право відмовити вчительці?».
У чому проблема? Вчителька бажає скористатися першою частиною належної їй щорічної основної відпустки в осінній канікулярний період. Проте нормативною базою такого періоду для надання щорічної основної відпустки педагогам закладів освіти не передбачено.
Дивіться: педпрацівнику дозволено скористатися щорічною основною відпусткою упродовж навчального року тільки в одному випадку — для санаторно-курортного лікування. Умова про це обов’язково має бути прописана у колективному договорі (абз. 4 п. 2 Порядку № 346).
Тоді як пріоритетним періодом для надання щорічної основної відпустки педпрацівникам закладів освіти є літні канікули (абз. 3 п. 2 Порядку № 346).
А от якщо щорічна основна відпустка педпрацівника була поділена на частини, то невикористану частину цієї відпустки йому надають у період літніх канікул або, у разі наявності відповідного припису у колективному договорі, — в інший канікулярний період (п. 4 Порядку № 346). При цьому, судячи з норми п. 4 Порядку № 346, таке правило працює у випадку, коли педпрацівник уже скористався певною частиною щорічної основної відпустки і у нього залишилася невикористана частина цієї відпустки. У нашому ж випадку вчителька бажає скористатися першою частиною щорічної основної відпустки, тобто не йдеться про надання невикористаної частини цієї відпустки. Тож і норма п. 4 Порядку № 346 до наведеної ситуації, на нашу думку, не застосовується.
Замкнуте коло: у наведеному випадку педпрацівник закладу освіти не має права на санаторно-курортне лікування і бажає скористатися першою частиною щорічної основної відпустки (тобто не йдеться про оформлення невикористаної частини, що утворилася раніше через поділ цієї відпустки на частини). Ось і виходить, що для вказаної ситуації нормативною базою не визначено період для надання щорічної основної відпустки.
Однак Мінсоцполітики у листі, що коментується, пропонує вихід: питання поділу щорічних відпусток педпрацівників на частини чи можливість їх надання у разі необхідності протягом навчального року має визначатися колективним договором.
Дійсно, колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги (ч. 3 ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII).
Цілком ймовірно, що ваш заклад освіти вирішить скористатися порадою Мінсоцполітики і прописати інші, ніж передбачені Порядком № 346, періоди для надання щорічної основної відпустки педпрацівникам. У такому разі рекомендуємо все ж таки обрати як такі інші періоди саме канікулярний період — осінній, зимовий, весняний. Оскільки надання щорічної основної відпустки посеред навчального року негативно позначиться на навчальному процесі.
Отже, у вищенаведеній ситуації вчителю, який не мав права на санаторно-курортне лікування і планував використати першу частину щорічної основної відпустки, роботодавець мав право відмовити у наданні щорічної основної відпустки в осінній канікулярний період, якщо цей період для надання вказаної відпустки не передбачений у колективному договорі.
Людмила БЄЛЄВЦОВА, експерт з питань оплати праці
