З метою скорочення темпів поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) Верховна Рада України разом із уведенням карантину внесла зміни й до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП). Так, з’явилася ст. 443 КпАП.
УВАГА!
За порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III (далі — Закон № 1645), іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями передбачені адмінштрафи:
• для громадян: 17000 — 34000 грн;
• для посадових осіб: 34000 — 170000 грн.
Загалом протоколи за цією статтею КпАП складаються здебільшого органами Нацполіції, а ось сам адмінштраф накладається судом.
Від початку карантину протоколи про адмінпорушення складали на водіїв за недотримання норми щодо кількості пасажирів у салоні (наприклад, постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 31.03.2020 р. у справі № 761/8861/20).
Адмінвідповідальність відчули й суб’єкти, які не дотримувались карантинних обмежень і провадили заборонену діяльність. Наприклад, постановою Солом’янського районного суду міста Києва від 30.03.2020 р. у справі № 760/7704/20 було накладено штраф за продаж продуктів харчування без дотримання відповідних правил щодо карантину.
Не обійшли такі штрафи і звичайних громадян. Наприклад, було накладено штраф у розмірі 17 тис. грн на громадянина, який зайшов до продуктового магазину без маски. До речі, це рішення було вже переглянуто апеляційним судом, але залишилося без змін (постанова Сумського апеляційного суду від 30.04.2020 р. у справі № 591/1906/20).
Хоча, відверто кажучи, деякі суди стають на бік громадян і не застосовують до них карантинний штраф. Основний аргумент — ст. 8 Закону № 1645, де зазначено, що фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а у випадках, передбачених законом, — за рахунок коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також коштів фізичних осіб. Саме такої позиції дотримуються представники Феміди, наприклад, у постанові Кельменецького районного суду Чернівецької області від 08.04.2020 р. у справі № 717/422/20.
Але, як показує практика, до реального покарання справа доходила не завжди. Прогалини в складанні протоколів також дозволяють легко уникнути штрафу за порушення карантину. Більшість матеріалів справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 443 КпАП було направлено для доопрацювання, оскільки протоколи про адміністративне правопорушення не відповідали вимогам ст. 256 КпАП, або було закрито провадження через відсутність події та складу адмінпорушення.
Якщо проаналізувати вже винесені постанови, то побачимо, що основними недоліками таких протоколів були такі.
1. Неправильно зазначена суть адміністративного правопорушення. Так, повинно бути зазначено, яку конкретно заборону, якого пункту та якого нормативно-правового акта порушила особа. Інакше суд не має змоги встановити фактичні обставини правопорушення (постанова Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20.03.2020 р. у справі № 177/327/20).
2. Не долучено достатніх доказів, які можуть підтвердити факт вчинення правопорушення (постанова Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 20.03.2020 р. у справі № 243/2662/20).
3. Протокол складено щодо особи, яка не може нести відповідальність за порушення ст. 443 КпАП.
Наприклад, відповідальність за порушення вимог щодо заборони роботи суб’єктів господарювання, які приймають відвідувачів, не можуть нести прості працівники таких суб’єктів господарювання, оскільки вони не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії суб’єкта господарювання, у якому працюють. Саме до такого висновку дійшов Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у справі № 331/1212/20, яка стосується притягнення до адмінвідповідальності працівника будівельного гіпермаркету.
Представник Феміди зазначив, що продавець-консультант технічного відділу не є посадовою особою, відповідальною за здійснення господарської діяльності, а є найманим працівником.
Він не мав повноважень на прийняття рішення про припинення діяльності гіпермаркету загалом, а також окремих його відділів.
При цьому він особисто не здійснював продаж товарів покупцям та не здійснював їх приймання у торговельному відділі.
Це судове рішення, на нашу думку, демонструє правильне застосування зазначеної норми, оскільки працівники підприємства, які «порушують» карантин виконанням своїх трудових функцій, не є суб’єктами правопорушення, які передбачені ст. 443 КпАП. На цій підставі працівник може уникнути штрафу. Але, звісно, сама процедура складання адмінпротоколу та його розгляду у суді не принесе працівнику додаткових приємних емоцій.
Аналогічна позиція викладена й у постановах Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 25.03.2020 р. у справі № 336/1560/20 та Самарського районного суду міста Дніпра від 31.03.2020 р. № 206/1225/20 (ср. ).
Тож у випадку неналежного складання працівниками поліції протоколу можна подавати до суду клопотання про закриття провадження у справі, де вказати на зазначені недоліки.
До речі, слід звернути увагу на те, що при накладенні стягнення судами мають ураховуватися характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Тож навіть якщо особу визнають винною у порушенні правил карантину, її можуть звільнити від відповідальності на підставі малозначності правопорушення (наприклад, постанова Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07.04.2020 р. у справі № 585/873/20). Отже, є шанс захиститися від драконівського штрафу.
