Трудові медогляди
Гарний роботодавець повинен піклуватися про здоров’я своїх працівників. Адже здорові працівники — це запорука злагодженої роботи всієї установи. «Стимулюють» роботодавця не забувати про здоров’я працівників законодавство про охорону праці та КЗпП (див. рис. 1).
Рис. 1. Для кого обов’язкові трудові медогляди
Чим керуватися при визначенні того, чи потрібно тій чи іншій категорії працівників проходити медогляди? Для цих цілей призначені:
* Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом МОЗ від 21.05.2007 р. № 246.
• Перелік робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників (додаток 5 до Порядку № 246);
Водії транспортних засобів проходять медогляди відповідно до спеціального Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого спільним наказом МОЗ і МВС від 31.01.2013 р. № 65/80.
Профілактичні медогляди
Санітарне законодавство зобов’язує проходити медогляд також працівників, чия професійна або інша діяльність пов’язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних захворювань та/або виникнення харчових отруєнь (ст. 26 Закону № 4004**, ст. 21 Закону № 1645***). Такий медогляд називають профілактичним.
** Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII.
*** Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III.
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких зобов’язані проходити профілактичний медогляд, затверджений постановою КМУ від 23.05.2001 р. № 559.
Інші медогляди
Заради справедливості слід зазначити, що наше законодавство передбачає проходження й інших видів медоглядів, зокрема:
• психіатричного (ст. 9 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 р. № 1489-III). Перелік медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), а також порядок проведення обов’язкових психіатричних оглядів затверджені постановою КМУ від 27.09.2000 р. № 1465;
• наркологічного. Перелік професій та видів діяльності, для яких обов’язковими є попередній і періодичний наркологічні огляди, затверджений постановою КМУ від 06.11.97 р. № 1238. Цим же документом визначено порядок проведення таких оглядів. Хоча зазначені медогляди передбачені іншим, нетрудовим законодавством, розглядаються вони в контексті можливості виконання працівниками своїх трудових обов’язків. Тому є підстави класифікувати їх як трудові медогляди.
Види медоглядів
Трудові та профілактичні медогляди бувають трьох видів (див. рис. 2).
Рис. 2. Види трудових та профілактичних медоглядів
Додамо, що відповідно до ст. 17 Закону про охорону праці* і п. 4 Правил № 280** позачерговий обов’язковий профілактичний медогляд може проводитися:
* Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.
** Правила проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затверджені наказом МОЗ від 23.07.2002 р. № 280.
• за бажанням працівника, коли стан його здоров’я погіршав (якщо це загрожує безпеці громадян, працівник повинен вжити відповідних заходів щодо попередження поширення захворювання);
• у разі виявлення інфекційних захворювань та/або бактеріоносійства;
• у разі погіршення епідемічної ситуації.
Чи можна обійтися без медогляду?
Ні, і ще раз ні! Якщо ми звернемося до КЗпП, то побачимо, що:
1) роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медоглядів певних категорій працівників (див. вище) (ст. 169 КЗпП);
2) працівник зобов’язаний проходити в установленому порядку попередні та періодичні медогляди (ст. 159 КЗпП).
Про обов’язкові профілактичні медогляди працівників деяких професій, виробництв та організацій ідеться в ст. 21 Закону № 1645.
Таким чином, трудові і профілактичні медогляди — обов’язкова законодавча умова, дотримання якої надає право:
• роботодавцеві — допустити працівників до виконання їх трудових обов’язків;
• працівникам — виконувати свою роботу.
Тож відповідь однозначна: без медогляду ніяк не обійтися. У випадку якщо працівник відмовляється проходити медогляд, у роботодавця з’являються підстави для відсторонення його від роботи без збереження зарплати і притягнення до дисциплінарної відповідальності (ст. 46 КЗпП, ч. 5 ст. 26 Закону № 4004, ст. 17 Закону про охорону праці, ч. 7 ст. 21 Закону № 1645, п. 3.9 Порядку № 246).
Карантинні особливості
Важливо! На період дії карантину тимчасово дозволено залучати до роботи без проходження попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медоглядів деяких категорій працівників (п.п. 3 п. 37 постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.07.2020 р. № 641). Йдеться про працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або роботах, де є необхідність у професійному доборі, робота яких пов’язана із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту, підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту, працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, визначених у Переліку, затвердженому постановою КМУ від 23.05.2001 р. № 559.
Це звільнення не поширюється на працівників молодше 18 років (вони повинні проходити попередній медогляд при прийнятті на роботу) і молодше за 21 рік (вони проходять щорічно періодичний медогляд), а також на водіїв.
