Зміни до Закону про бухоблік: перехідні запитання щодо фінзвітності

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Бухгалтер 911 Листопад, 2017/№ 49
В обраному У обране
Друк
Прийняті зміни до Закону про бухоблік* (які, нагадаємо, наберуть чинності з 1 січня 2018 року) викликали немало запитань у наших читачів. Сьогодні наводимо першу порцію відповідей на «найгарячіші» з них.

* Детальніше про зміни до Закону про бухоблік ви можете ознайомитися в статті «Аналізуємо зміни до Закону про бухоблік» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 45).

Хто зобов’язаний, а хто — ні наступного року подавати проміжну фінзвітність?

Безпосередньо в Законі про бухоблік цей момент прямо не визначений. У ньому лише сказано, що:

(1) проміжна фінзвітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців (ст. 13). При цьому звернемо увагу і на таку деталь. До внесення змін до Закону про бухоблік у його ст. 13 зазначалося, що проміжна фінзвітність складається з балансу і звіту про фінрезультати. У новій редакції ст. 13 подібної зауваги немає. Тому не виключено, що буде розширений і перелік форм звітності, які входитимуть до складу проміжної фінзвітності;

(2) порядок і строки подання звітності визначаються Кабміном (п. 2 ст. 11). Утім, і зараз порядок подання звітності регулюється Порядком № 419**. І вже очевидно, що він вимагає змін.

** Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

Нагадаємо, що згідно з п. 2 Порядку № 419 фінзвітність подається:(1) органам, до сфери управління яких належать підприємства; (2) трудовим колективам на їх вимогу; (3) власникам (засновникам) відповідно до статутних документів, а також (4) згідно із законодавством — іншими органами і користувачами. Сьогодні фінзвітність подається двом держорганам: (1) органам статистики і (2) податківцям.

Органи статистики. Усі юрособи (окрім суб’єктів мікропідприємництва) зобов’язані подавати в статистику (1) квартальну (проміжну) фінзвітність і (2) річну фінзвітність. Суб’єкти мікропідприємництва подають до статистики лише річну фінзвітність. Вважаємо, цей же підхід збережеться і далі.

При цьому з 1 січня 2018 року при розмежуванні підприємств на мікро-, малі, середні і великі керуватися ми вже будемо градаціями з нової ст. 2 Закону про бухоблік (а не зі ст. 55 ГКУ). Орієнтир — дані фінансової звітності за 2017 рік. Тому категорія вашого підприємства з 01.01.2018 р. може змінитися. Наприклад, з «мікро» на «мале».

Податківці. Обов’язок подавати фінзвітність податківцям закріплений за платниками податку на прибуток (п. 2 Порядку № 419, п. 46.2 ПКУ). Подають її разом з декларацією з податку на прибуток.

Підприємства-єдиноподатники від такого обов’язку звільнені — вони подають фінзвітність тільки до статистики.

Стосовно періодичності подання фінзвітності податківцям є деяке нестикування Порядку № 419 і ПКУ. Нагадаємо, що згідно з п. 2 Порядку № 419 платники податку на прибуток (за винятком суб’єктів малого підприємництва, у тому числі мікропідприємництва) повинні подавати податківцям: (1) квартальну фінзвітність і (2) річну фінзвітність. А «малюки» (малі і мікропідприємства) можуть подавати тільки річну фінзвітність. Але! Річ у тому, що з 1 січня 2017 року фінзвітність стала додатком до декларації з податку на прибуток і її невід’ємною складовою (п. 46.2 ПКУ).

Тобто суб’єкти малого (у тому числі мікро-) підприємництва, які є високодохідниками і подають квартальну звітність з податку на прибуток, разом з квартальною податковою декларацією зобов’язані надати фіскалам квартальну фінзвітність. Такої ж думки дотримується і Мінфін (лист від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779). І послатися на «пільгу» для «малюків» з п. 2 Порядку № 419 не вийде. Адже в «спеціальній» ст. 5 ПКУ є п. 5.2, який визначає, що якщо поняття, терміни, правила і положення інших актів суперечать ПКУ, то для оподаткування застосовують ПКУ.

Радше за все, такий же порядок подання проміжної фінзвітності збережеться і наступного року.

Ми — велике підприємство. Згідно з новими вимогами Закону про бухоблік з 1 січня 2018 року ми повинні будемо складати фінансову звітність згідно з МСФЗ. За який період уперше потрібно буде подати таку «МСФЗшну» звітність?

Передусім звернемо увагу на перехідні положення Закону України від 05.10.2017 р. № 2164-VIII . У них зазначено:

«Першим звітним періодом, за який підприємства, які зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти, подають фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, є 2019 рік. Підприємства мають право подавати фінансову звітність, складену за таксономією фінансової звітності, починаючи зі звітного періоду, в якому набирає чинності цей Закон».

Але зверніть увагу! Ця норма визначає перший звітний період для подання фінансової звітності на підставі таксономії МСФЗ в електронному вигляді усіма підприємствами, що застосовують МСФЗ (а не тільки тими, які застосовуватимуть їх уперше).

А для визначення першого звітного періоду, за який потрібно відзвітувати за МСФЗ, для МСФЗ-«новачків» потрібно керуватися вимогами МСФЗ 1 «Перше застосування міжнародних стандартів фінзвітності».

Відправною точкою для визначення першого звітного періоду за МСФЗ є дата переходу на МСФЗ (§ 6 МСФЗ 1).

Дата переходу на МСФЗ — початок першого періоду, за який суб’єкт господарювання подає повну порівняльну інформацію згідно з МСФЗ (додаток А до МСФЗ 1).

Судячи з усього, підприємства можуть обрати дату переходу на МСФЗ — 01.01.2018 р. (основна дата) або 01.01.2017 р.

Якщо датою переходу на МСФЗ приймемо 01.01.2018 р., то період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. буде порівняльним періодом для першої звітності за МСФЗ. Відповідно, першим звітним періодом для МСФЗ буде період з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р.

Якщо, наприклад, підприємство бажає подавати звітність у повній відповідності з МСФЗ уже за 2018 рік, то датою переходу на МСФЗ буде 01.01.2017 р.

Представимо це на схемі.

У цьому випадку за 2018 рік підприємство складатиме звітність ще за вимогами П(С)БО. А першим звітним періодом для звітності за МСФЗ буде 2019 рік.

У звітності за 2019 рік підприємство повинне буде надати порівняльну інформацію за 2018 рік, трансформовану згідно з МСФЗ.

Для складання попередньої фінансової звітності за 2018 рік і першої фінансової звітності за МСФЗ за 2019 рік застосовуються МСФЗ, чинні на 31.12.2019 р., з урахуванням винятків, визначених у МСФЗ 1.

Як сказано в § 21 МСФЗ 1, перша фінансова звітність суб’єкта господарювання за МСФЗ повинна містити принаймні три звіти про фінансовий стан, два звіти про прибуток і збиток та інший сукупний дохід, два окремі звіти про прибутки і збитки (якщо їх подають), два звіти про рух грошових коштів і два звіти про зміни у власному капіталі та відповідні примітки, що включають порівняльну інформацію.

Інакше кажучи, перша звітність, складена за МСФЗ, повинна містити:

— Баланси: на 01.01.2018 р., на 31.12.2018 р., на 31.12.2019 р.;

— звіти про фінрезультати за 2018 рік і за 2019 рік;

— звіти про рух грошових коштів за 2018 рік і за 2019 рік;

— звіти про власний капітал за 2018 рік і за 2019 рік;

— примітки до звітності за 2018 рік і за 2019 рік.

Зазначимо, що оскільки 2019 рік є першим звітним періодом за МСФЗ, то і проміжна звітність за 2019 рік (наприклад, за 1 квартал) також повинна складатися за МСФЗ. Хоча тут є низка своїх проблемних моментів. Адже складеною за МСФЗ така звітність може вважатися тільки в тому випадку, якщо вона відповідає вимогам МСБУ 34, зокрема, стосовно «комплектації» такої звітності. Цей момент потребує ще прояснень.

Знаємо, що з 1 січня 2018 року МСФЗ стануть обов’язковими, зокрема, для підприємств, діяльність яких пов’язана з видобутком корисних копалин. На території нашого підприємства знаходиться свердловина, в якій ми добуваємо воду для питних потреб. Чи належимо ми до підприємств, діяльність яких пов’язана з видобутком корисних копалин?

Вважаємо, що в Законі йдеться про підприємства «добувної промисловості» (тобто про ті, у кого видобуток корисних копалин указаний як вид діяльності за КВЕД). Принаймні у Директиві ЄС № 2013/34/ЄС, у виконання якої і були прийняті зміни до Закону про бухоблік, ідеться про підприємства «добувної промисловості». Та і саме визначення підприємств, діяльність яких пов’язана з видобутком корисних копалин (ст. 1), оперує саме поняттям діяльності з видобутку корисних копалин, а не просто видобутком корисних копалин. Сподіваємося, що за цей же підхід виступить і Мінфін.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд