Експорт: бухгалтерський облік і податок на прибуток В умовах нестабільної економічної ситуації на внутрішньому ринку України все більше підприємств прагнуть переорієнтуватися на зовнішній ринок. Тому питання відображення в обліку експортних операцій стає все більш актуальним. Порядку відображення експорту в бухгалтерському і «податковоприбутковому» обліку присвячена ця стаття.
Експорт і ПДВ А тепер давайте розберемося, які ПДВ-наслідки чекають платників цього податку при здійсненні експортних операцій. При цьому на питаннях оподаткування послуг, наданих нерезиденту, зупинятися не будемо. У центрі уваги — експорт товарів, готової продукції, інших матеріальних активів (далі — товари).
Експорт і єдиний податок Як відомо, платники єдиного податку мають право здійснювати експортні операції нарівні з суб’єктами господарювання, які обрали загальну систему оподаткування. Для того, щоб правильно обкласти єдиним податком суму доходу за експортною операцією, необхідно знати відповіді на такі запитання: на яку дату і за яким курсом слід перераховувати дохід, отриманий в іноземній валюті? чи впливають курсові різниці на об’єкт обкладення єдиним податком? чи підлягає обкладенню єдиним податком дохід від продажу іноземної валюти? Відповідям на ці запитання і присвячена наша стаття (при цьому правила відображення експортної операції в бухгалтерському обліку зачіпати не будемо, з ними можна ознайомитися у статті на с. 4).
Імпорт: бухгалтерський облік і податок на прибуток Незважаючи на постійне зростання курсу, імпортні операції, як і раніше, «у тренді». А отже, суб’єктам господарювання, які вже здійснюють або тільки планують «імпортну» діяльність, так само потрібно знати, як правильно відобразити результати такої діяльності в обліку та які податкові наслідки їх очікують. Про це й поговоримо.
Імпорт і ПДВ При здійсненні імпортних операцій обов’язок сплатити ПДВ настає навіть для осіб, які не є зареєстрованими платниками цього податку. Давайте розберемося, які імпортні ПДВ-наслідки чекають як зареєстрованих, так і незареєстрованих платників податків. При цьому в рамках цієї статті зупинимося тільки на «товарно-імпортних» запитаннях.
Валюта ціни ≠ валюті платежу: подробиці бухобліку Ситуації, коли валюта ціни і валюта платежу за ЗЕД-контрактом — це «дві великі різниці», сьогодні не рідкість. Часто-густо трапляється, що сторони ЗЕД-договору встановлюють ціну товарів, наприклад, у доларах США, а оплачують їх у євро. Сьогодні ми разом з вами пошукаємо відповіді на основні запитання, що виникають у бухгалтера в такій ситуації: а чи законно взагалі використання різних валют ціни та платежу? Які умови потрібно передбачити у ЗЕД-контракті для того, щоб у підприємства-резидента не виникло проблем при знятті операції за таким договором з валютного контролю? І нарешті, які особливості відображення таких операцій у бухгалтерському обліку?
Міняємо наше шило на заморське мило, або Облік бартеру у ЗЕД Незважаючи на всі старання законодавців і контролерів, повністю викорінити бартерні операції між суб’єктами господарювання так і не вдалося (і сфера ЗЕД тут не виняток). Більше того, криза, що замаячила на горизонті, знову відроджує інтерес підприємців до негрошової форми розрахунків. Не могли пройти повз цієї теми й ми. Тому в сьогоднішній статті ми розповімо про правові нюанси укладення бартерних ЗЕД-договорів та облікові особливості таких операцій.
Повернення товару нерезиденту — чи застосовувати «198.5»? — Сьомо, шо ми, таки, маємо з гусака?
— Вишкварки!
(Старий єврейський анекдот)
Не все в житті завжди складається гладко. Ось, наприклад, ситуація. Платник ПДВ отримав за контрактом з нерезидентом імпортний товар. Розмитнив його, сплативши всі необхідні імпортні побори, уключаючи «ввізний» ПДВ. Минає деякий час, і тут виявляється, що:
— немає можливості збути товар;
або
— товар некондиційний/бракований («нерезу» надіслано рекламацію).
І ось із відома нерезидента цей товар повертається туди, «звідки прийшов». ПДВшні наслідки таких поворотних операцій викликають певні запитання. Ось ми їх сьогодні
і розглянемо.