I. Загальні положення

1. Це Національне положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про необоротні активи, утримувані для продажу, та групу активів, що належить до вибуття в результаті операції продажу, а також припинену діяльність та розкриття такої інформації у фінансовій звітності.

2. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

3. Норми цього Національного положення (стандарту) не поширюються на оцінку таких активів, утримуваних для продажу, у т. ч. необоротних активів, уключених до складу групи вибуття:

3.1. Відстрочених податкових активів.

3.2. Активів, що пов’язані з виплатами працівникам по закінченні їх трудової діяльності.

3.3. Довгострокових фінансових активів, які оцінюються за справедливою вартістю.

3.4. Довгострокових біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на продаж.

3.5. Інвестиційної нерухомості, що оцінюється за справедливою вартістю.

4. Терміни, що використовуються у національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають значення, наведене у цьому пункті.

Вартість використання — теперішня вартість майбутніх грошових потоків, які, як очікується, виникнуть від використання активу та його вибуття наприкінці строку його корисного використання (експлуатації).

Витрати, пов’язані з розподілом необоротних активів, — додаткові витрати, які виникають у зв’язку з розподілом активів між власниками, за винятком фінансових витрат і витрат з податку на прибуток.

Витрати на продаж необоротних активів (групи вибуття) — додаткові витрати, які виникають у зв’язку з вибуттям необоротного активу (або групи вибуття), за винятком фінансових витрат і витрат з податку на прибуток.

Група вибуття — сукупність активів, які плануються до продажу або відчуження в інший спосіб однією операцією, та зобов’язання, які прямо пов’язані з такими активами, що будуть передані (погашені) в результаті такої операції.

Компонент підприємства — одиниця (група одиниць), що генерує грошові кошти та може бути відділена операційно і забезпечує діяльність з виробництва та/або продажу продукції (робіт, послуг).

Необоротні активи, утримувані для розподілу, — необоротні активи, які підлягають розподілу між власниками.

Припинена діяльність — це ліквідований або визнаний як утримуваний для продажу компонент підприємства, який є:

відокремлюваним напрямом або сегментом діяльності підприємства;

частиною єдиного скоординованого плану відмови від окремого напряму або сегмента діяльності підприємства;

дочірнім підприємством, що було придбане винятково з метою його перепродажу.