(зі змінами та доповненнями, останні з яких унесені законами України
від 16 жовтня 2012 року № 5462-VI,
від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII,
від 15 січня 2015 року № 120-VIII,
від 15 січня 2015 року № 121-VIII,
від 18 березня 2015 року № 259-VIII,
від 14 травня 2015 року № 426-VIII,
від 17 травня 2016 року № 1366-VIII,
від 19 грудня 2017 року № 2249-VIII,
від 22 травня 2018 року № 2443-VIII,
від 3 липня 2018 року № 2476-VIII,
від 18 вересня 2018 року № 2542-VIII,
від 30 травня 2019 року № 2728-VIII,
від 17 березня 2020 року № 530-IX,
від 30 березня 2021 року № 1357-IX)
Увага!
У тексті Закону слова «заклади освіти» в усіх відмінках замінено словами «навчальні заклади» у відповідному відмінку згідно із Законом України від 2 листопада 2000 року № 2073-III.
У тексті Закону слова «інвалід», «дитина-інвалід» та «інвалід з дитинства» в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю» та «особа з інвалідністю з дитинства» у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 19 грудня 2017 року № 2249-VIII.
Цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.