Стаття 22. Об’єкт оподаткування

22.1. Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.

22.2. Забороняється зменшувати об’єкт оподаткування (дохід (прибуток), його частину) на суму витрат в операціях:

здійснених з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави), та/або

за сукупністю умов здійснення яких виникають підстави вважати, що наявні обставини (факти) можуть свідчити про здійснення таких операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави).

Забороняється застосовувати положення цього Кодексу, що можуть призвести до зменшення об’єкта оподаткування щодо результатів операцій, передбачених абзацами другим і третім цього пункту, в тому числі до їх оподаткування у складі об’єкта оподаткування за ставкою податку, меншою за базову (основну) ставку, а також використовувати інші податкові пільги щодо таких операцій чи їх результатів.

Вимоги цього пункту не обмежують застосування інших положень цього Кодексу щодо особливостей визначення об’єкта оподаткування у разі ведення платником податків діяльності, забороненої законом чи здійснення якої є підставою для застосування заходів кримінально-правового характеру або притягнення до кримінальної відповідальності платника податків та/або його посадових осіб відповідно до закону.