Нормативний акт Кодекс законів про працю України

Вступна частина

Автор : Верховна Рада України

(зі змінами та доповненнями, останні з яких унесені законами України
від 27 березня 2014 року № 1169-VII,
від 13 травня 2014 року № 1253-VII,
від 13 травня 2014 року № 1255-VII,
від 20 травня 2014 року № 1275-VII,
від 16 вересня 2014 року № 1682-VII,
від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII,
від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (зміни, внесені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, вводяться в дію з 26 квітня 2015 року),
від 28 грудня 2014 року № 77-VIII,
від 15 січня 2015 року № 116-VIII,
від 15 січня 2015 року № 120-VIII,
від 12 лютого 2015 року № 191-VIII,
від 5 березня 2015 року № 238-VIII,
від 18 березня 2015 року № 259-VIII)

 

Увага!

 

Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 положенню частини першої статті 233 цього Кодексу дано офіційне тлумачення.

Рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року 8-рп/2013 положенню частини другої статті 233 цього Кодексу дано офіційне тлумачення.

Рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року 9-рп/2013 положенню частини другої статті 233 цього Кодексу дано офіційне тлумачення.

 

Установлено, що норми і положення окремих статей цього Кодексу застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 8 липня 2010 року № 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII.

 

Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor