26.02.2024
Бюджетні установи можуть надавати лише ті види платних послуг, які дозволені до надання законодавством.
УВАГА!
У разі надання платних послуг, не передбачених законодавством, усю суму отриманих за них коштів доведеться віддати до бюджету
На цьому свого часу наголосили фахівці Держказначейської служби в листі від 14.10.2011 № 16-04/918-2970.
Щодо установ соціального захисту, то під час визначення видів дозволених до надання платних послуг слід керуватися Переліком № 1417*.
Відповідно до п. 1 Переліку № 1417 терцентр, зокрема, може надавати транспортні послуги.
Таким чином, хвилюват ися не слід, терцентр цілком може надавати таку платну послугу, як соціальна тр анспортна послуга.
Певним категоріям громадян терцентри надають послуги безоплатно, а певним — за плату. Розглянемо їх.
Відповідно до п. 6 Переліку № 1417 терцентр забезпечує безоплатне надання соціальних послуг:
— громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, хворим (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або рідні є громадянами похилого віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому порядку;
— громадянам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий за прожитковий мінімум для сім’ї.
Платні ж соціальні послуги терцентр може надавати (п. 7 Переліку № 1417):
— громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу;
— громадянам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей вищий за прожитковий мінімум для сім’ї.
Звісно, було б зручно, якби тарифи на соціальні послуги, які надаються терцентрами, були визначені і встановлені централізовано на державному рівні. Проте на сьогодні загальнодержавних тарифів не існує, тому кожен терцентр визначає ціни на платні соціальні послуги самостійно.
Виходячи з п. 7 Переліку № 1417, тарифи на платні соціальні послуги встановлюються терцентром відповідно до постанови № 268* і затверджуються його директором.
Але майте на увазі: постанова № 268 наразі втратила чинність і їй на зміну прийшла постанова № 428*.
До того ж ще наприкінці 2015 були розроблені Методрекомендації № 1186*, які можуть стати у пригоді під час визначення вартості платної соціальної послуги.
Пункт 5 Методрекомендацій № 1186 пропонує вартість соціальної послуги розраховувати відповідно до економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів витрат ресурсів, калькуляції вартості соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів, з урахуванням цін на матеріальні ресурси та послуги за попередній період на основі розрахункових фінансових показників.
До речі, такий самий підхід до розрахунку вартості платних послуг застосовується і в інших бюджетних галузях.
Вартість кожної соціальної послуги доцільно розраховувати окремо на основі типової структури витрат для визначення вартості соціальної послуги в розрахунку на одну людино-годину (залежно від умов надання соціальної послуги), яка містить статті прямих та адміністративних витрат.
Розглянемо, які саме статті належать до прямих, а які до адміністративних витрат.
До прямих витрат мають належати (п. 7 Методрекомендацій № 1186):
— заробітна плата і ЄСВ основного та допоміжного персоналу;
— придбання товарів, робіт і послуг, безпосередньо пов’язаних з наданням соціальної послуги основним і допоміжним персоналом (у т. ч. предмети, матеріали, обладнання та інвентар; медикаменти, перев’язувальні матеріали; продукти харчування; супутні роботи та послуги; інші витрати на придбання товарів, робіт і послуг);
— інші прямі витрати, необхідні для надання послуги (на транспортування, ремонт і обслуговування спеціального обладнання та інших спеціальних засобів, амортизацію спеціального обладнання та інших спеціальних засобів тощо).
До адміністративних витрат рекомендовано відносити витрати (п. 8 Методрекомендацій № 1186):
— на заробітну плату та ЄСВ адміністративного, управлінського, господарського та обслуговуючого персоналу;
— на відшкодування ПФУ сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом № 848*, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, що згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій;
— на придбання товарів, робіт і послуг (у т. ч. предмети, матеріали, обладнання та інвентар; роботи та послуги; інші витрати);
— інші адміністративні витрати (оренда та обслуговування приміщень, будівель і споруд; комунальні послуги та енергоносії; зв’язок; транспортні витрати на адміністративні потреби; відрядження працівників; ремонт і обслуговування обладнання адміністративного призначення; амортизація основних засобів нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів адміністративного призначення тощо).
* Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848-VIII.
Під час визначення вартості соціальної послуги кожен терцентр має врахувати свої власні особливості і витрати.
ВАЖЛИВО!
Адмінвитрати включаються до тарифу на соціальну послугу в розмірі не більш як 15 % витрат на оплату праці, визначених за нормами обслуговування для надання цієї послуги працівником (працівниками)
Це передбачено п. 3 Порядку № 428.
Докладніше про надання платних послуг бюджетними установами читайте у матеріалі «Надання платних послуг бюджетними установами» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 36.