24.06.2024
Почнемо з оприлюднення інформації про укладені договори в ЕСЗ.
Інформацію про всі закупівлі, які здійснюють замовники, слід оприлюднювати в системі Prozorro. Нагадаємо: закупівлею в розумінні Закону № 922* є придбання товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
* Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.
Разом з тим існує низка договорів, які НЕ потраплять до ЕСЗ.
По-перше, маємо на увазі перелік випадків, на які не поширюється дія Закону № 922. Такі товари, роботи та послуги наведено в ч. 5 ст. 3 Закону № 922.
При цьому незалежно від очікуваної вартості предметів закупівлі, зазначених у цій нормі Закону № 922, замовник не застосовує до них вимоги ані Закону № 922, ані постанови № 1178*. Про це чорним по білому зазначено в абз. 1 п. 3 постанови № 1178.
УВАГА!
Придбання товарів, робіт і послуг, наведених у ч. 5 ст. 3 Закону № 922, замовники не вносять до річного плану закупівель
Це прямо передбачено ч. 3 ст. 4 Закону № 922.
По-друге, до ЕСЗ не потраплять договори, які не передбачають придбання товарів, робіт і послуг. Насамперед це випадки, коли замовники здійснюють відшкодування (компенсацію) певних витрат. Зокрема, це стосується й відшкодування витрат балансоутримувача на утримання об’єкта оренди. Також до цієї категорії потрапляють видатки на оплату праці; видатки на оплату адміністративних послуг, судових витрат (судовий збір), податків, зборів, мита, штрафів тощо.
Це означає, що відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на електроенергію та природний газ не є закупівлею.
Відповідно орендар НЕ включає видатки, пов’язані з відшкодуванням (компенсацією) витрат балансоутримувача, до свого річного плану закупівель. У ситуації читача — це відшкодування установою-орендарем витрат балансоутримувача на електро- та газопостачання. До речі, аналогічний висновок щодо цього кілька років тому зробили фахівці Мінекономіки в листі «Щодо планування закупівель» від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06.
Врешті-решт, зрозуміло, що орендар НЕ повинен оприлюднювати договір про відшкодування витрат балансоутримувача на електро- та газопостачання в ЕСЗ.
По-третє, замовники не зобов’язані оприлюднювати в ЕСЗ договори на підставі п. 11 постанови № 1178, тобто у разі закупівлі:
— товарів та послуг (крім поточного ремонту) вартістю до 100 тис. грн;
— послуг з поточного ремонту — до 200 тис. грн;
— робіт — до 1,5 млн грн.
Однак у такому разі замовник повинен:
1) включити таку закупівлю до річного плану;
2) дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, передбачених Законом № 922;
3) укласти прямий договір із постачальником;
4) оприлюднити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ. Зробити це слід протягом 10 робочих днів з дня укладання договору. А от укладений договір замовник оприлюднює в ЕСЗ за власним бажанням.
І по-четверте, не обов’язково оприлюднювати в ЕСЗ догори закупівлі послуг енергосервісу.
Так, у разі проведення процедури відкритих торгів для укладення енергосервісного договору замовник може не оприлюднювати в ЕСЗ інформацію з обмеженим доступом або інформацію, розголошення якої під час дії воєнного стану може нести загрозу національній безпеці і порядку. Перелік такої інформації визначають відповідно до Закону № 2939* та Закону № 3855**.
* Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.
** Закон України «Про державну таємницю» від 21.01.94 № 3855-XII.
Зауважте: зазначені послаблення щодо неоприлюднення інформації з ЕСЗ стосуються виключно договорів, укладених замовниками. Втім, серед інформації про публічні закупівлі, яку замовники повинні оприлюднити згідно з постановою № 1178, передбачено чималий перелік документів, окрім договорів. Причому замовник має їх оприлюднити в ЕСЗ у визначені строки залежно від обраної процедури закупівлі або застосування підстав для укладання прямого договору.
Тепер щодо оприлюднення інформації на Єдиному вебпорталі використання публічних коштів, або, просто, Є-data. Питання оприлюднення інформації на цьому порталі врегульовано Законом № 183*. Всі суб’єкти, які використовують публічні кошти, повинні оприлюднювати інформацію про використання таких коштів на Є-data.
* Закон України «Про відкритість використання публічних коштів» від 11.02.2015 № 183-VIII.
Що вважається публічними коштами? Це кошти державного та місцевих бюджетів (крім таємних видатків), кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти НБУ, державних банків, державних цільових фондів, ПФУ, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності.
Власне, це кошти, до яких мають прямий стосунок розпорядники й одержувачі коштів державного та місцевих бюджетів.
ВАЖЛИВО!
Усі розпорядники бюджетних коштів без винятку мають оприлюднювати на порталі Є-data (spending.gov.ua) інформацію про використання коштів державного і місцевих бюджетів
Яку саме інформацію про використання бюджетних коштів повинні оприлюднити розпорядники та в які строки, наведено в таблиці нижче.
Інформація про використання публічних коштів: що та коли оприлюднювати?
| Вимоги до оприлюднення | Пояснення |
| Інформація, що підлягає оприлюдненню | 1) відомості про розпорядника (одержувача) бюджетних коштів (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника) |
| 2) відомості про головного розпорядника бюджетних коштів (найменування, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника) | |
| 3) обсяги бюджетних призначень та/або бюджетних асигнувань на відповідний бюджетний період — усього та в розрізі бюджетних програм | |
| 4) обсяги проведених видатків за звітний період — усього та в розрізі бюджетних програм | |
| 5) інформація про укладені за звітний період договори (предмет договору, виконавець, вартість договору, ціна за одиницю, кількість закупленого товару, робіт та/або послуг, проведена процедура закупівлі або обґрунтування її відсутності з посиланням на закон, обсяг платежів за договором у звітному періоді, строк дії договору) | |
| 6) інформація про стан виконання договорів, укладених у попередні звітні періоди, з усіма додатками, які є їх невід’ємною частиною (предмет договору, виконавець, вартість договору, ціна за одиницю, процедура закупівлі або обґрунтування її відсутності з посиланням на закон, обсяг платежів за договором у звітному періоді, наявність або відсутність претензій і штрафних санкцій, які виникли в результаті виконання договору, акти виконання договору (акти наданих послуг, приймання-передачі, виконаних робіт)) | |
| 7) кількість службових відряджень, загальний обсяг витрат на службові відрядження | |
| Строки оприлюднення | Щоквартально, не пізніше ніж за 35 днів після закінчення звітного кварталу (ст. 3 Закону № 183). Оприлюднена інформація зберігається в режимі вільного доступу протягом трьох років з дня оприлюднення |
Отже, серед іншого, оприлюдненню підлягає інформація про укладені за звітний період договори. Відповідно така вимога стосується як прямих договорів, так і укладених за результатами процедури закупівель.
Ба більше, оприлюдненню на порталі Є-data підлягають не тільки договори, укладені з дотриманням вимог закупівельного законодавства, але й будь-які договори, укладені розпорядником бюджетних коштів з його контрагентами.
Тож, як не крути, бюджетна установа-орендар має обов’язково оприлюднити на порталі Є-data інформацію про укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на електроенергію та природний газ. Це необхідно робити щоквартально, протягом 35 днів після закінчення звітного кварталу.
Втім, Мінфін із цього приводу зайняв досить ліберальну позицію. Так, в умовах воєнного стану суб’єкти оприлюднення інформації відповідно до Закону № 183 самостійно ухвалюють рішення щодо необхідності оприлюднення інформації про використання публічних коштів. На цьому наголосили фахівці Мінфіну в листі «Щодо оприлюднення інформації» від 19.05.2022 № 20040-03-73/10211 (ср. ).
Вже декілька років поспіль функціонал вебпорталу Є-data та Prozorro інтегровано з метою полегшення роботи замовників із договорами про закупівлю. Тобто наразі інформація про договори, оприлюднена в ЕСЗ, автоматично завантажується на портал Є-data.
Однак після автоматичного завантаження замовнику необхідно ретельно перевірити всю внесену інформацію і за відсутності даних у деяких полях завершити їх заповнення.
Як діяти замовнику, якщо договір взагалі відсутній в ЕСЗ? Поготів, як ми вже з’ясували, договорам про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання об’єкта оренди взагалі не місце в ЕСЗ. Варіант тільки один — інформацію про такий договір доведеться завантажити самостійно за стандартною процедурою. Алгоритм дій чітко прописано в Інструкції*.
* Див. за посиланням: confluence-ext.spending.gov.ua/pages/viewpage.action?pageId=360485.
Чи передбачена відповідальність за неоприлюднення інформації на порталах Є-data та Prozorro? Так, згідно з чинним законодавством порушникам загрожують штрафи. А які саме і за що, покажемо в таблиці нижче.
Відповідальність за неоприлюднення інформації на порталах Є-data та Prozorro
| Види порушень | Відповідальність | Заходи впливу |
| Неоприлюднення інформації, передбаченої ст. 3 Закону № 183; оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; несвоєчасне оприлюднення інформації | Адміністративну відповідальність несуть керівники розпорядників та одержувачів коштів державного і місцевих бюджетів | Штраф від 425 до 850 грн |
| Неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі | Адміністративну відповідальність покладають на службових, посадових, уповноважених осіб замовника | Штраф 1700 грн |
* Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-X.