10.08.2009
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПСИХОЛОГІЧНУ СЛУЖБУ СИСТЕМИ ОСВІТИ УКРАЇНИ
Наказ від 02.07.2009 р. № 616
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.07.2009 р. за № 687/16703
Відповідно до статей 21, 22 Закону України «Про освіту» та з метою підвищення ефективності функціонування психологічної служби системи освіти України
наказую:1. Унести зміни до Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 03.05.99 № 127, зареєстрованого в Мін’юсті 30.12.99 за № 922/4215, виклавши його у новій редакції, що додається.
2. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій вжити організаційних заходів щодо підвищення ефективності функціонування усіх ланок психологічної служби згідно з новою редакцією Положення про психологічну службу системи освіти України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Полянського П. Б.
4. Наказ набирає чинності через 10 днів після його реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Міністр І. Вакарчук
ПОГОДЖЕНО:
Перший заступник міністра праці та соціальної
політики України П. Розенко
Президент Академії педагогічних наук України
В. Кремень
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 03.05.99 р. № 127 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 р. № 616)
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.07.2009 р. за № 687/16703
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПСИХОЛОГІЧНУ СЛУЖБУ СИСТЕМИ ОСВІТИ УКРАЇНИ
I. Загальні положення
1.1. Психологічна служба в системі освіти — це сукупність закладів, установ, підрозділів і посад, що складають єдину систему, основу якої становлять фахівці у сфері практичної психології і соціальної педагогіки: практичні психологи, соціальні педагоги, методисти, директори (завідувачі) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби.
Основною метою діяльності психологічної служби є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників: вихованців, учнів, студентів, педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Соціально-педагогічний патронаж спрямований на надання соціально-педагогічної допомоги соціально незахищеним категоріям вихованців, учнів і студентів з метою подолання ними життєвих труднощів та підвищення їхнього соціального статусу.
1.2. Психологічна служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку вихованців, учнів і студентів, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчальних закладів.
1.3. Психологічна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту», іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.
1.4. Діяльність психологічної служби в системі освіти України забезпечується практичними психологами, соціальними педагогами, методистами та директорами (завідувачами) навчально-методичних кабінетів (центрів). За своїм статусом працівники психологічної служби належать до педагогічних працівників і відповідно до чинного законодавства користуються всіма правами і гарантіями, передбаченими для них.
1.5. Психологічна служба співпрацює з органами охорони здоров’я, праці та соціального захисту населення, сім’ї, молоді та спорту, внутрішніх справ, іншими органами виконавчої влади, а також громадськими організаціями.
1.6. Це Положення визначає основні завдання, зміст діяльності, структуру, управління і фінансування психологічної служби системи освіти України в цілому.
1.7. Посади практичних психологів і соціальних педагогів уводяться в штатні розписи навчальних закладів і установ освіти за умови наявності спеціалістів з фаховою освітою в межах коштів, передбачених єдиним кошторисом витрат відповідно до нормативів чисельності практичних психологів і соціальних педагогів, згідно з додатком.
II. Основні завдання психологічної служби
2.1. Основні завдання психологічної служби системи освіти України полягають у:
сприянні повноцінному розвитку особистості вихованців, учнів, студентів на кожному віковому етапі, створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;
забезпеченні індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;
профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку вихованців, учнів, студентів.
2.2. Основними видами діяльності психологічної служби є:
діагностика — психологічне обстеження вихованців, учнів, студентів, їхніх груп та колективів, моніторинг змісту і умов індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів, визначення причин, що ускладнюють їх розвиток та навчання;
корекція — здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи;
реабілітація — надання психолого-педагогічної допомоги вихованцям, учням, студентам, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;
профілактика — своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі;
прогностика — розробка і застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах, проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів і складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп та міжгрупових відносин.
2.3. Психологічна служба системи освіти України функціонує на трьох рівнях:
науковому, на якому вивчає закономірності психічного розвитку і формування особистості вихованця, учня, студента з метою розробки методів і методик професійного застосування психологічних знань;
прикладному, на якому здійснює соціально-психологічне забезпечення процесу навчання і виховання, включаючи розробку навчальних програм, підручників, професійну підготовку і підвищення кваліфікації фахівців;
практичному, на якому забезпечує безпосередню роботу практичних психологів, соціальних педагогів у навчальних закладах.
2.4. Діяльність психологічної служби включає такі основні напрями:
консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання, виховання і розвитку вихованців, учнів, студентів, допомога органам державного управління у плануванні освітньої діяльності;
просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в навчальних закладах та у сім’ї;
превентивне виховання (через засоби масової інформації, під час навчальної діяльності в рамках навчальних програм або як окремого предмета), метою якого є формування у вихованців, учнів, студентів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров’я; профілактика алкоголізму, наркоманії, ВІЛ-інфекції і злочинності.
III. Структура та управління психологічною службою
3.1. Психологічна служба в системі освіти України складається з таких основних ланок:
Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи;
Навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти або методистів районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби;
підрозділів психологічної служби у вищих навчальних закладах III — IV рівнів акредитації;
практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів усіх типів.
3.2. Науково-методичне керівництво психологічною службою системи освіти здійснює Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, який діє на підставі статуту.
3.3. Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти створюються місцевими органами виконавчої влади, підпорядковуються засновнику з усіх питань діяльності, а у частині науково-методичного забезпечення — Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи.
Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти можуть створюватися як структурні підрозділи закладів післядипломної педагогічної освіти або при Міністерстві освіти і науки Автономної Республіки Крим, Головному управлінню освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управліннях освіти і науки обласних та Севастопольської міських державних адміністрацій, або як юридичні особи.
Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти створюються, реорганізуються або ліквідуються за погодженням з Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи.
3.4. Районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти створюються місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти можуть функціонувати як структурні підрозділи районних (міських) методичних кабінетів (центрів) або як юридичні особи.
За неможливості створення районного (міського) навчально-методичного кабінету (центру) психологічної служби системи освіти до штатного розпису районного (міського) методичного кабінету (центру) вводиться посада методиста з психологічної служби.
Районний (міський) навчально-методичний кабінет (центр) психологічної служби системи освіти підпорядковується засновнику з усіх питань діяльності, а в частині науково-методичного забезпечення діяльності психологічної служби — навчально-методичному кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласним, Київському і Севастопольському навчально-методичним міським кабінетам (центрам) психологічної служби системи освіти.
3.5. Атестація працівників психологічної служби — практичних психологів, соціальних педагогів, методистів з психологічної служби, директорів (завідувачів) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти здійснюється відповідно до чинного законодавства.
3.6. Структура та штатний розпис навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти визначаються місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до встановлених нормативів.
3.7. Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти здійснюють свою діяльність відповідно до статуту (якщо вони є юридичними особами) або положення (якщо вони є структурними підрозділами).
3.8. Призначення на посаду та звільнення з посади директора (завідувача) навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти здійснюються засновником за погодженням з Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи.
Призначення на посаду та звільнення з посади директора (завідувача) районного (міського) навчально-методичного кабінету (центру) психологічної служби системи освіти, методиста з психологічної служби районного (міського) методичного кабінету здійснюються засновником за погодженням з навчально-методичним кабінетом (центром) в Автономній Республіці Крим, обласним, Київським, Севастопольським міським навчально-методичним кабінетом (центром) психологічної служби системи освіти.
Призначення на посаду та звільнення з посади практичного психолога і соціального педагога закладу освіти здійснюються за погодженням з районним (міським) навчально-методичним кабінетом (центром) психологічної служби системи освіти або з методистом з психологічної служби районного (міського) методичного кабінету.
3.9. Структура та штатний розпис психологічної служби вищого навчального закладу III — IV рівнів акредитації визначаються вищим навчальним закладом та фінансуються за рахунок власних коштів цього навчального закладу.
Психологічна служба вищого навчального закладу III — IV рівнів акредитації підпорядковується керівнику або одному з його заступників, а у частині науково-методичного забезпечення — Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи.
IV. Зміст діяльності психологічної служби
4.1. Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи є головною організацією психологічної служби системи освіти України, який здійснює організаційні, координаційні та науково-методичні функції у галузі практичної психології і соціальної педагогіки.
До повноважень Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи належать:
науково-методичне забезпечення психологічної служби системи освіти України;
здійснення психометричного нагляду, забезпечення діяльності психометричної комісії, організація соціально-психологічної експертизи методів, методик, новацій у галузі освіти;
розробка методичних вимог до змісту діяльності психологічної служби, координація науково-прикладних досліджень та методичних розробок;
координація та науково-методичне керівництво діяльністю навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти або методистів районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби.
4.2. Навчально-методичні кабінети (центри), методисти є основними організаційно-методичними ланками психологічної служби системи освіти, які здійснюють організаційні, координувальні та навчально-методичні функції у галузі практичної психології і соціальної педагогіки.
Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти, методисти районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби:
забезпечують діяльність психологічної служби освіти регіону;
надають методичну, інформаційну підтримку практичним психологам, соціальним педагогам;
беруть участь в організації підвищення кваліфікації спеціалістів психологічної служби, їх атестації та професійного зростання, кадровому забезпеченні психологічної служби;
організовують діяльність методичних об’єднань практичних психологів і соціальних педагогів;
координують науково-дослідні, практичні дослідження за пріоритетними напрямами діяльності психологічної служби;
беруть участь в оцінці, прогнозуванні та формуванні освітньої політики в регіоні;
впроваджують досягнення психологічної науки та передового досвіду.
Навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти, методисти організовують діяльність «Телефонів довіри», кабінетів корекції кризових станів, психологічних (сімейних) консультацій, профільних консультаційних пунктів, реабілітаційних центрів залежно від соціально-психологічних потреб регіону.
4.3. Практичний психолог навчального закладу:
бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів, збереження їх повноцінного психічного здоров’я;
проводить психолого-педагогічну діагностику готовності вихованця, учня, студента до навчання та сприяє їх адаптації до нових умов навчально-виховного процесу, допомагає у виборі навчального закладу згідно з рівнем психічного розвитку;
розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей вихованців, учнів, студентів;
сприяє вибору учнями і студентами професій з урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готує учнів до свідомого життя; здійснює превентивне виховання, профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших залежностей і шкідливих звичок серед підлітків;
проводить психологічну діагностику і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки вихованців, учнів, студентів;
формує психологічну культуру вихованців, учнів, студентів, педагогів, батьків або осіб, які їх замінюють, консультує з питань психології, її практичного використання в організації навчально-виховного процесу.
4.4. Соціальний педагог навчального закладу:
вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку вихованців, учнів і студентів, мікроколективу (класу чи групи), шкільного, студентського колективу в цілому, молодіжних та дитячих громадських організацій; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім’ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу соціального середовища та джерела негативного впливу на вихованців, учнів і студентів;
прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості вихованця, учня, студента чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;
дає рекомендації вихованцям, учням, студентам, батькам або особам, які їх замінюють, вчителям, викладачам та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим і молодіжним громадським організаціям, вихованцям, учням, студентам, які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах;
сприяє захисту прав вихованців, учнів і студентів, представляє їхні інтереси у службі у справах дітей, у правоохоронних та судових органах;
бере участь у формуванні навичок дотримання норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя, сприяє попередженню негативних явищ серед вихованців, учнів, студентів;
надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб вихованців, учнів і студентів; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально незахищених категорій вихованців, учнів і студентів; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді.
4.5. Працівник психологічної служби повинен:
керуватися Етичним кодексом психолога;
дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність вихованців, учнів, студентів, захищати їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;
будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри у тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу;
пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень психологічних знань педагогічних працівників і батьків або осіб, які їх замінюють;
зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих в процесі діагностики або корекційної роботи, якщо це може завдати шкоди вихованцеві, учню, студенту чи їх оточенню;
постійно підвищувати свій професійний рівень;
знати програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу, рівня знань, розвитку вихованців, учнів, студентів, вимоги державних стандартів до забезпечення навчально-виховного процесу, основні напрями і перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки.
4.6. Тривалість робочого тижня практичного психолога та соціального педагога визначається чинним законодавством з урахуванням типу навчального закладу.
V. Фінансування діяльності психологічної служби
5.1. Фінансування діяльності психологічної служби системи освіти та оплата праці практичних психологів і соціальних педагогів, працівників кабінетів (центрів), методистів здійснюється згідно з чинним законодавством.
5.2. Фінансування діяльності психологічної служби вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації (у тому числі оплати праці її працівників) здійснюється за рахунок власних коштів вищого навчального закладу.
5.3. Працівникам психологічної служби системи освіти надаються окремі приміщення (кабінети) для проведення діагностичної, навчальної, тренінгової, консультативної, розвивальної і корекційної роботи.
Директор Українського науково-методичного
центру практичної психології і соціальної роботи
В. Панок
Додаток
до Положення про психологічну службу системи освіти України
Нормативи чисельності практичних психологів і соціальних педагогів
Нормативи чисельності практичних психологів дошкільних навчальних закладів
| Місто | Село (селище) | ||
| чисельність груп | максимальний норматив чисельності | чисельність груп | максимальний норматив чисельності |
| до 7 | 0,5 | до 4 | 0,5 |
| 7 і більше | 0,75 | 4 і більше | 0,75 |
| 9 і більше | 1,0 | 6 і більше | 1,0 |
Посади практичних психологів дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу та комбінованого типу, у яких є 2 і більше груп компенсуючого типу, дошкільних навчальних закладів (дитячих будинків) інтернатного типу, дошкільних навчальних закладів (центрів розвитку дитини) вводяться з розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідного бюджету (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів).
Нормативи чисельності практичних психологів загальноосвітніх навчальних закладів
| Місто | Село (селище) | ||
| чисельність учнів | максимальний норматив чисельності | чисельність учнів | максимальний норматив чисельності |
| до 499 | 0,5 | до 99 | 0,25 |
| 500 і більше | 0,75 | 100 і більше | 0,5 |
| 700 | 1,0 | 200 і більше | 0,75 |
|
|
| 300 | 1,0 |
Посади практичних психологів спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), гімназій, ліцеїв, колегіумів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів, спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), шкіл соціальної реабілітації, вечірніх (змінних) шкіл, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, позашкільних навчально-виховних закладів, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації вводяться з розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідного бюджету (для державних і комунальних навчальних закладів).
Посади соціальних педагогів дошкільних навчальних закладів (дитячих будинків) інтернатного типу та центрів розвитку дитини вводяться з розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідного бюджету (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів).
Нормативи чисельності соціальних педагогів загальноосвітніх навчальних закладів
| Місто | Село (селище) | ||
| чисельність учнів | максимальний норматив чисельності | чисельність учнів | максимальний норматив чисельності |
| до 499 | 0,5 | до 99 | 0,25 |
| 500 і більше | 0,75 | 100 і більше | 0,5 |
| 700 | 1,0 | 200 і більше | 0,75 |
|
|
| 300 | 1,0 |
Посади соціальних педагогів загальноосвітніх шкіл-інтернатів, спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), у тому числі навчально-реабілітаційних центрів, загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), шкіл соціальної реабілітації, вечірніх (змінних) шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації вводяться з розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідних бюджетів (для державних і комунальних навчальних закладів).
У випадках, коли посади, перелічені в зазначених нормативах, не можуть забезпечити належне функціонування навчального закладу, за рахунок можливостей місцевого бюджету та інших джерел, передбачених чинним законодавством, можуть бути введені додаткові посади практичних психологів і соціальних педагогів.
Якщо посади практичних психологів та соціальних педагогів малокомплектних навчальних закладів передбачені у штатних розписах районних навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти, а не в навчальних закладах, то їхня чисельність розраховується за формулою:
| = Х, |
де Х — кількість ставок.
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
НОВІ НОРМАТИВИ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ
Наказом
, що коментується, Міносвіти виклало в новій редакції Положення про психологічну службу системи освіти України, затверджене наказом Міносвіти від 03.05.99 р. № 127 (далі — Положення № 127).Крім загальних моментів, що стосуються діяльності психологічної служби в системі освіти, в оновленому
Положенні № 127 заслуговують на увагу такі моменти.1.
Нормативи чисельності практичних психологів і соціальних педагогів. Раніше в п. 1.7 Положення № 127 було зазначено, що посади практичних психологів (соціальних педагогів) вводяться до штатів дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти відповідно до Типових штатних нормативів закладів та установ освіти.Крім того, положення про те, що штатний розпис відповідного навчального закладу має встановлюватися на підставі Типових штатних нормативів, містять також
ст. 45 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.99 р. № 651-XIV та ст. 39 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-ІІІ.Однак Типові штатні нормативи загальноосвітніх навчальних закладів не затверджено, а
Типові штати дошкільних установ, затверджені наказом Міносвіти від 31.12.71 р. № 103, нормативів чисельності практичних психологів не містять.При встановленні чисельності практичних психологів і соціальних педагогів навчальні заклади керувалися
Методичними рекомендаціями із питань порядку формування штатів загальноосвітніх навчально-виховних закладів, які було доведено листом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2001 р. № 1/9-234 (далі — Методрекомендації*).* Методрекомендації опубліковано на с. 20 цього номера.
Слід зауважити, що
Методрекомендації неодноразово зазнавали змін. Перші з них було внесено практично відразу після їх виходу та доведено листом від 10.08.2001 р. № 1/9-282. Згодом були ще зміни (листи від 18.08.2003 р. № 1/9-385, від 15.06.2004 р. № 1/9-324, від 15.08.2007 р. № 1/9-479), які стосувалися виключно встановлення нормативів чисельності практичних психологів і соціальних педагогів.Наказом
, що коментується, затверджено нові нормативи чисельності практичних психологів і соціальних педагогів. Це означає, що з 03.08.2009 р. (дата набуття чинності наказом, що коментується) посади практичних психологів та соціальних педагогів повинні вводитися до штатних розписів навчальних закладів та установ освіти за наявності спеціалістів з професійною освітою в межах коштів, передбачених єдиним кошторисом видатків відповідно до нормативів, наведених у додатку до Положення № 127 (п. 1.7 Положення № 127).При цьому якщо нормативи чисельності, доведені
листом, мають радше рекомендаційних характер, то Положення № 127 має статус нормативно-правового акта, отже, дотримувати його необхідно в обов’язковому порядку.Щодо самих нормативів, то кардинально вони не змінилися. Наприклад, нормативи чисельності практичних психологів дошкільних навчальних закладів порівняно з нормативами, доведеними
листом від 15.08.2007 р. № 1/9-479, залишилися колишніми . А от нові нормативи чисельності для загальноосвітніх навчальних закладів потребують деяких пояснень. Так, у додатку до Положення № 127 зазначено, що для навчального закладу, який розташовано в місті, з кількістю учнів 700 осіб вводиться одна посада практичного психолога. А якщо кількість учнів більше 700? Як випливає з усних консультацій фахівців Українського науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи, які розробляли документ, що коментується, у цьому випадку необхідно розраховувати кількість посад пропорційно кількості учнів. Так, якщо кількість учнів становить 1400 осіб, то вводяться 2 посади практичного психолога (1400 осіб : 700 осіб). Однак вважаємо, що остаточну відповідь на це запитання повинно надати Міносвіти (письмово). Коли ця відповідь з’явиться, ми повідомимо про неї.Нормативи чисельності є граничними
. Однак якщо кількість посад, зазначена в нормативах, не може забезпечити належне функціонування навчального закладу, то може бути введено додаткові посади практичних психологів і соціальних педагогів. Проте вони вводяться за рахунок можливостей місцевого бюджету та інших джерел , передбачених чинним законодавством (додаток до Положення № 127).Крім того, у
п. 3.9 Положення № 127 визначено, що структура та штатний розпис психологічної служби вищого навчального закладу III — IV рівнів акредитації визначаються вищим навчальним закладом та фінансуються за рахунок власних коштів цього навчального закладу.2.
Тривалість робочого тижня. Раніше в п. 4.8 Положення № 127 було встановлено, що тривалість робочого тижня практичного психолога (соціального педагога) становить 40 годин на тиждень.Крім того, у
листі МОН від 15.08.2007 р. № 1/9-479 зазначався такий виняток: ставка заробітної плати практичного психолога (соціального педагога) у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах), навчально-реабілітаційних центрах для дітей, які мають потребу корекції фізичного та (або) розумового розвитку, виплачується за 18 годин педагогічної роботи на тиждень.Тепер
п. 4.6 Положення № 127 визначено, що тривалість робочого тижня практичного психолога і соціального педагога визначається чинним законодавством з урахуванням типу навчального закладу.Однак зауважимо, що окремого нормативного документа, який установлює тривалість робочого тижня практичного психолога і соціального педагога,
немає. Єдиним документом, яким можна скористатися щодо цього питання, є Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102, з якої випливає, що для практичного психолога і соціального педагога (незалежно від типу закладу) не передбачено скорочену тривалість робочого тижня, тобто вона становить 40 годин.Для практичних психологів (соціальних педагогів) у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах), навчально-реабілітаційних центрах для дітей, які мають потребу корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалість робочого тижня становить 18 годин.
Для уточнення питання щодо тривалості робочого тижня практичного психолога (соціального педагога) нами зроблено відповідний запит. Як тільки ми отримаємо на нього офіційну відповідь, обов’язково опублікуємо її на шпальтах газети.