28.09.2009
ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА У ВИПАДКУ КОЛІЗІЇ
Лист від 04.08.2009 р. № 21-14/326
На численні усні звернення керівників контрольно-ревізійних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо застосування норм права у випадку колізії Головне контрольно-ревізійне управління України в рамках виконання п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2002 р. № 685 інформує.
Згідно з листом Міністерства юстиції України від 26.12.2008 р. № 758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права.
Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).
Так:
1. У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Тобто необхідно виходити з правила «lex posterior derogat priori» («наступний закон з того ж питання скасовує дію попередніх»).
2. У разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами — вищестоящим та нижчестоящим, застосовується акт, прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну силу.
3. У разі існування неузгодженості між актами, виданими одним і тим самим органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили. Наприклад, у випадку суперечності норм закону та Конституції України, які прийняті Верховною Радою України, колізія вирішується на користь Конституції, яка має найвищу юридичну силу.
4. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
При цьому звертаємо увагу на те, що листи міністерств не встановлюють норм права і мають лише інформаційний характер.
<…>
Заступник Голови І. Стефанюк
Коментар редакції
ЯК БУТИ, ЯКЩО НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ПРОТИРІЧАТЬ
ОДИН ОДНОМУ: РОЗ’ЯСНЮЄ ГоловКРУ
У
листі, що коментується, ГоловКРУ розглядає питання застосування норм права у випадку колізії.Колізія норм права
— це розходження змісту (зіткнення) двох або більше формально чинних норм права, прийнятих з одного і того самого питання.Колізія норм права може мати декілька варіантів, і в кожній ситуації, як зазначає ГоловКРУ, питання слід вирішувати шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку.
Розглянемо кожний з варіантів колізії норм права на прикладі.
1. Неузгодженість норм, виданих одним і тим самим нормотворчим органом.
Таке розходження можливе внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням застарілих норм з одного й того самого питання.
ГоловКРУ роз’яснює в цьому випадку
застосовується той акт, який виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не скасовано.Наприклад
, на сьогоднішній день існує чотири діючі постанови КМУ, які стосуються одного й того самого питання — можливості здійснення попередньої оплати бюджетними коштами, а саме: постанови КМУ «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 09.10.2006 р. № 1404, «Деякі питання здійснення попередньої оплати робіт (послуг) замовниками будівництва підприємств уранодобувної промисловості, магістральних електричних мереж, атомних, гідроакумулюючих та вітрових електростанцій» від 29.03.2004 р. № 399, «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» від 27.12.2001 р. № 1764 та «Деякі питання організації бюджетного процесу» від 26.11.2008 р. № 1036 (далі — постанова № 1036).Відповідно до роз’яснень ГоловКРУ під час вирішення питання щодо проведення попередньої оплати за бюджетні кошти слід керуватися
постановою № 1036, як такою, що видано пізніше.Нагадаємо, що питання проведення попередньої оплати за бюджетні кошти та застосування норм законодавства з цього приводу розглядалося також у
листі Мінфіну від 22.01.2009 р. № 31-28020-02-25/585 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 9, с. 13).2. Суперечність між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами — вищестоящими та нижчестоящими.
У цьому випадку
слід застосовувати акт, прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну силу.Наприклад
, п. 2 розпорядження КМУ «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)» від 01.07.2009 р. № 757-р (далі — розпорядження № 757) та розпорядження КМУ «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість» від 17.07.2009 р. № 838-р (далі — розпорядження № 838) не відповідають Конституції України від 28.06.96 р., за якою кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, установлених законом.У зв’язку з цим
Указом Президента України від 04.09.2009 р. № 706/2009 призупинено дію п. 2 розпорядження № 757 та розпорядження № 838.3. Неузгодженість актів, виданих одним і тим самим органом, але які мають різну юридичну силу.
У цьому випадку
застосовується акт вищої юридичної сили.Наприклад
, п. 2 ст. 184 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III (далі — СКУ) визначено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації. Водночас Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII індексація аліментів не передбачена.У цій ситуації необхідно застосовувати акт вищої юридичної сили, яким є
СКУ, і таким чином індексацію аліментів усе ж таки проводити необхідно.Вважаємо, що така індексація повинна проводитися за рахунок коштів платника аліментів.
4. Розбіжність між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом.
У випадку виникнення такої розбіжності, як зазначає ГоловКРУ,
перевага надається спеціальному нормативно-правовому акту, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.Наприклад
, постановою КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298 передбачені різні діапазони тарифних розрядів для бухгалтерів з дипломом спеціаліста та з базовою або неповною вищою освітою. При цьому наказом Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557 (далі — наказ № 557) різні діапазони тарифних розрядів для бухгалтерів з дипломом спеціаліста та з базовою або неповною вищою освітою не передбачені.У цьому випадку необхідно застосовувати
наказ № 557, як такий нормативно-правовий документ, що є спеціальним для галузі освіти, і встановлювати посадові оклади бухгалтерам на рівні, визначеному в наказі № 557.Крім того, у
листі, який коментується, ГоловКРУ звертає увагу на те, що листи міністерств мають лише інформаційний характер і не встановлюють норм права.Так, у
листі Міносвіти від 28.11.2008 р. № 1/9-770 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 6) був наведений порядок розрахунку погодинної оплати праці працівників сфери освіти, який суперечить вимогам, визначеним Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 р. № 102. У зв’язку з цим, на сьогодні підстав для розрахунку погодинної оплати праці способом, запропонованим Міносвіти в листі, немає.Роз’яснення, надані ГоловКРУ в листі, що коментується, допоможуть вам не заплутатися в багатогранному чинному законодавстві і знайти правильне рішення при випадках невідповідності нормативних документів один одному.