13.12.2010
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ПРО НАДАННЯ ПЛАТНИХ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ
Лист від 15.10.2010 р. № 10.03.67/3131
Міністерство охорони здоров’я на запит <…> щодо нормативно-правового регулювання надання платних медичних послуг повідомляє наступне.
Перелік послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров’я за плату, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.96 р. № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти» (зі змінами).
Плата за послуги, що надаються бюджетними закладами та установами охорони здоров’я, належить до першої підгрупи першої групи власних надходжень відповідно до Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затвердженого постановою КМУ від 17.05.2002 р. № 659. Такі надходження мають постійний характер і обов’язково плануються у бюджеті.
Надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, тобто пов’язаних з виконанням основних функцій і завдань цих установ, використовуються на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням цих послуг.
Такими витратами є оплата праці, забезпечення необхідними матеріалами, обладнанням, технікою, інвентарем, виготовленням бланків тощо.
Що стосується видатків на оплату праці, то вони обчислюються та плануються у складі спеціального фонду залежно від обсягу діяльності, проводяться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм. Тобто в разі, коли роботи виконуються госпрозрахунковими структурними підрозділами бюджетної установи, або працівниками, зайнятими наданням цих послуг понад норми їх робочого часу і відповідно підлягають оплаті за відпрацьований час, то за штатним розписом мають бути затверджені відповідні посади, які утримуються за рахунок спеціального фонду.
При запровадженні в установі надання платних послуг складається штатний розпис для посад, які будуть залучені для виконання робіт з надання платних послуг та утримуватися за рахунок коштів спеціального фонду. Для формування штатного розпису за спеціальним фондом застосовуються ті ж самі нормативи, що й за загальним.
Що стосується права працівників за одну робочу зміну працювати як за основним місцем роботи, так і бути зайнятим у наданні платних послуг, то ці питання врегульовуються штатним розписом бюджетної установи. При цьому штатні посади, які введені для виконання повноважень установи за державним замовленням, утримуються за рахунок фонду оплати праці із загального фонду бюджету, а видатки за роботу, що виконується на платних умовах, повинні здійснюватися зі спеціального фонду бюджету.
Працівник може бути зарахованим як за загальним, так і за спеціальним фондом з відповідною оплатою та відпрацюванням робочого часу. При цьому слід неухильно дотримуватися чинного законодавства про працю.
Заступник Міністра В. Бідний
Коментар редакції
ШТАТНИЙ РОЗПИС ЗА СПЕЦФОНДОМ ТА ВІДПРАЦЮВАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ
Питання, які розглядає Міністерство охорони здоров’я у
листі, що коментується, стосуються того, чи потрібно складати окремий штатний розпис за штатними одиницями, які займаються наданням платних послуг, і чи має право працівник за одну робочу зміну працювати як за основним місцем роботи, так і бути зайнятим наданням платних послуг.Нагадаємо, що ці питання ми розглядали в консультації «Надання платних послуг установами охорони здоров’я» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 6, с. 15).
У
листі, що коментується, Міністерство охорони здоров’я зазначає, що у штатному розписі за спеціальним фондом окремі посади можуть бути затверджені тільки у випадку, коли роботи виконуються:1) госпрозрахунковими структурними підрозділами бюджетної установи;
2) працівниками, зайнятими наданням платних послуг, понад норми їх робочого часу.
З приводу того, що у випадку існування в бюджетній установі окремого госпрозрахункового підрозділу, який займається наданням платних послуг, у штатному розписі за спеціальним фондом слід затверджувати окремі штатні посади, питань немає.
А ось з другим твердженням не можемо погодитися. Пояснимо чому. Працівник повинен повністю відпрацювати робочий час, за який він отримує заробітну плату за рахунок загального фонду кошторису. Тому в межах своєї норми робочого часу, за яку він отримує заробітну плату за рахунок коштів загального фонду, надавати платні послуги він
не має права. Треба чітко розмежовувати робочий час, за який працівник отримує зарплату за рахунок коштів загального фонду, і робочий час, за який працівник отримує зарплату за рахунок коштів спеціального фонду. Майте на увазі, що витрачання коштів із загального фонду на видатки (у цьому випадку із заробітної плати), які мають бути здійснені за рахунок коштів спеціального фонду, є нічим іншим як незаконними видатками бюджетної установи.Тобто у працівника повинна бути норма робочого часу, яку він має відпрацьовувати за рахунок загального фонду кошторису, і норма, яку він має відпрацьовувати за рахунок спеціального фонду кошторису. Наприклад, працівник може працювати за загальним фондом на 0,5 ставки та за спеціальним фондом на 0,5 ставки, або за загальним — на 0,75 ставки і за спеціальним — на 0,25 ставки тощо.
Надавати платні послуги в межах норми робочого часу, яку працівник повинен відпрацьовувати за рахунок коштів загального фонду, не можна.
Ідеальним варіантом є розмежування працівників, які надають платні послуги, та працівників, які працюють лише за рахунок коштів загального фонду, але, на жаль, такий варіант не завжди можливий.
У
наказі «Про затвердження Методичних рекомендацій по інспектуванню повноти надходження та правильності використання коштів спеціального фонду» від 31.03.2006 р. № 115 ГоловКРУ зазначало, що чітке нормативне врегулювання питання складання окремого штатного розпису за спеціальним фондом кошторису відсутнє, тому при проведенні ревізії необхідно досліджувати документальні докази виконання працівниками зобов’язань за посадою, що вони обіймають згідно зі штатним розписом за загальним фондом бюджету, і окремо — документацію, яка підтверджує час і обсяг роботи, що виконується під час надання платних послуг.Вважаємо, що складати окремо штатний розпис за спеціальним фондом
доцільно, оскільки в такому випадку бюджетна установа чітко розмежовує працівників, оплата праці яких провадитиметься з різних джерел або лише за рахунок спеціального фонду кошторису. До того ж на користь складання окремого штатного розпису за спеціальним фондом свідчить Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228, в якому зазначено, що розрахунки до кошторису за спеціальним та загальним фондами повинні складатися окремо, а чисельність працівників повинна бути приведена у відповідність до фонду оплати праці.З цього питання дивіться також консультацію «Штатний розпис за спеціальним фондом» («Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 47, с. 27).