08.03.2010

Сертифікація послуг, що надаються дитячими оздоровчими закладами

Відповідь на запитання

СЕРТИФІКАЦІЯ ПОСЛУГ, ЩО НАДАЮТЬСЯ ДИТЯЧИМИ ОЗДОРОВЧИМИ ЗАКЛАДАМИ

 

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Дитячий літній табір «Альянс» надає послуги у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Чи підлягають сьогодні обов’язковій сертифікації послуги, що надаються дитячими оздоровчими закладами у сфері оздоровлення та відпочинку?

Якими документами необхідно керуватися дитячому оздоровчому закладу при наданні послуг з тимчасового проживання та харчування дітей?

(м. Сєверодонецьк)

 

Основним документом, що визначає засади державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, правові, фінансові та організаційні засади створення і діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, а також права, обов’язки та відповідальність усіх учасників процесу, є

Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» від 04.09.2008 р. № 375-VI (далі — Закон № 375).

Згідно з початковою редакцією

Закону № 375, зокрема, у його ст. 10 «Сертифікація послуг у сфері оздоровлення та відпочинку», передбачалося: «Для забезпечення належного рівня оздоровлення та відпочинку дітей послуги у сфері оздоровлення та відпочинку підлягають сертифікації. Порядок видачі сертифікатів дитячим закладам оздоровлення та відпочинку, незалежно від форми власності, на право надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей здійснюється відповідно до законодавства».

Однак

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» від 21.05.2009 р. № 1401-VI (далі — Закон № 1401) було повністю виключено ст. 10 Закону № 375. У зв’язку з цим виникло запитання: чи означає це, що після набуття чинності Законом № 1401 (тобто з 29.05.2009 р.) послуги у сфері оздоровлення та відпочинку дітей не підлягають обов’язковій сертифікації? Розглянемо це питання докладно.

Насамперед уточнимо, з яких причин було внесено зміни до

Закону № 375. Як зазначається в Пояснювальній записці до проекту Закону № 1401, одним із завдань цього документа було забезпечення узгодженості Закону № 375 з іншими нормативно-правовими актами, що регламентують процес оздоровлення та відпочинку дітей. Так, питання оцінки відповідності послуг, що надаються дитячими закладами оздоровлення та відпочинку, установленим вимогам щодо безпеки для життя і здоров’я дітей, захисту їх майна та охорони навколишнього середовища вже врегульовано чинними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами. У зв’язку з цим у Пояснювальній записці робиться висновок про те, що проходження дитячими закладами оздоровлення та відпочинку процедури сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання) та харчування, а також їх державної атестації відповідно до Закону № 375 є достатнім механізмом державного регулювання діяльності таких закладів і не потребує додаткового регулювання, як це передбачено ст. 10 цього Закону .

Таким чином, вилучення

ст. 10 із Закону № 375 не означає, що після прийняття Закону № 1401 послуги у сфері оздоровлення та відпочинку дітей не підлягають обов’язковій сертифікації. Суб’єкти, які надають такі послуги, як і раніше, повинні проходити сертифікацію в порядку, передбаченому законодавством. Розглянемо, якими документами передбачено сертифікацію послуг оздоровчих закладів з оздоровлення та відпочинку.

По-перше, відповідно до

ст. 5 Закону України «Про туризм» від 15.09.95 р. № 324/95-ВР (далі — Закон № 324) дитячі оздоровчі заклади віднесено до інших суб’єктів підприємницької діяльності, які надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійні, розважальні та інші туристичні послуги. Такі заклади є учасниками відносин, що виникають при провадженні туристичної діяльності.

До послуг, пов’язаних з тимчасовим розміщенням, належать послуги з обслуговування житлового приміщення (номери), харчування (ресторанного обслуговування), зі збереження майна та багажу проживаючих, а також інші послуги, що надаються залежно від категорії об’єкта туристичної інфраструктури. Послуги з тимчасового розміщення (проживання) віднесено до туристичних послуг і вони

підлягають обов’язковій сертифікації згідно зі ст. 18 Закону № 324. Під сертифікацією розуміється процедура, за допомогою якої в установленому порядку уповноважений орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам.

По-друге, відповідно до

Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28, сертифікації підлягають готельні послуги та послуги харчування (розділ 30), що надаються суб’єктами туристичної діяльності. Так, одним із різновидів послуг місць короткотермінового проживання є послуги дитячих та студентських літніх таборів. Такі послуги включено до підрозділу 30.1 «Готельні послуги» і мають код — 55.23.11. Перелік послуг харчування, які підлягають обов’язковій сертифікації та які надають суб’єкти туристичної діяльності, наведено в підрозділі 30.2. Крім того, у зазначеному документі наведено нормативні документи, на відповідність яким проводиться обов’язкова сертифікація готельних послуг та послуг харчування.

Сьогодні процедуру проведення обов’язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання) та послуг харчування, що надаються суб’єктами туристичної діяльності, визначено такими документами:

Правилами обов’язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженими наказом Держстандарту України від 27.01.99 р. № 37.

Правилами обов’язкової сертифікації послуг харчування, затвердженими наказом Держстандарту України від 27.01.99 р. № 37.

У цих документах поетапно описано механізм проведення обов’язкової сертифікації послуг з розміщення (проживання) та послуг харчування, а також наведено відповідні документи, що оформляються в ході кожного етапу.

І на завершення наведемо основні документи, якими необхідно керуватися дитячим оздоровчим закладам при наданні послуг з тимчасового проживання та харчування:

Державні санітарні правила розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 р. № 172 (установлені нормативи матеріально-технічного забезпечення дитячих закладів оздоровлення та відпочинку для надання послуг з оздоровлення та відпочинку);

Державні санітарні правила і норми «Улаштування, утримання і організація режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів» ДСанПіН 5.5.5.23-99, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 26.04.99 р. № 23 (нормативи розміщення дітей для оздоровлення та відпочинку);

постанова КМУ «Про затвердження норм харчування в навчальних та оздоровчих закладах» від 22.11.2004 р. № 1591, Порядок організації харчування дітей в навчальних та оздоровчих закладах, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 р. № 242/329 (норми забезпечення дітей повноцінним харчування в дитячих закладах оздоровлення відповідно до фізіологічних потреб).