Оплата за роботу у вихідний день

ОПЛАТА ЗА РОБОТУ У ВИХІДНИЙ ДЕНЬ

 

Неля СИНЬКО, начальник відділу організації заробітної плати та вдосконалення законодавства з оплати праці Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати і умов праці

 

У загальноосвітній школі відділу освіти працює водій шкільного автобуса, який протягом робочого тижня здійснює перевезення дітей до школи. Під час олімпіад та змагань він залучається до роботи у вихідні дні (субота та неділя).

Як правильно оформити табель обліку робочого часу та нарахувати йому заробітну плату за роботу у вихідний день за умови, що тривалість його робочого тижня становить 40 год. на тиждень?

(м. Нікополь)

 

Згідно з

ч. 1 ст. 67 КЗпП працівникам при п’ятиденному робочому тижні надаються два вихідні дні на тиждень, а при шестиденному — один.

Робота у вихідні дні

забороняється (ч. 2 ст. 71 КЗпП). Залучення окремих працівників до роботи в ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) установи, організації і лише у виняткових випадках, які визначено в ч. 2 ст. 71 КЗпП.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні здійснюється на підставі письмового наказу (розпорядження) роботодавця.

Згідно зі

ст. 72 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися, за угодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі в подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами ст. 107 КЗпП.

Так, на підставі

ст. 107 КЗпП робота у вихідний день працівникам, які одержують місячний оклад, оплачується в розмірі:

—

одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася в межах місячної норми робочого часу;

—

подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася з перевищенням місячної норми.

Таким чином, у разі залучення згідно із законодавством до роботи працівників у вихідні дні, які є загальними вихідними днями (субота, неділя) або визначені за графіком роботи (змінності), то робота в такі дні оплачується в подвійному розмірі

або компенсується іншим днем відпочинку з оплатою роботи у вихідний день в одинарному розмірі. Строк надання іншого дня відпочинку визначається за угодою сторін.

При цьому слід мати на увазі, що оплаті в подвійному розмірі підлягають тільки години, фактично відпрацьовані працівником у вихідний день (

ч. 2 ст. 107 КЗпП).

Годинна ставка визначається шляхом ділення посадового окладу на кількість годин за нормою тривалості робочого часу.

Приклад.

Працівник (посадовий оклад — 941 грн.) у січні 2011 року відпрацював за графіком норму робочого часу (151 год.) та, крім того, за наказом керівника залучався до роботи у свій вихідний день:

— у суботу (тривалість роботи становила 5 год.);

— у неділю (тривалість роботи становила 4 год.).

За угодою сторін робота у вихідні дні компенсується так:

— за роботу в суботу надається інший день відпочинку. Отже, оплата за роботу в цей день компенсується в

одинарному розмірі годинної ставки понад оклад та становить 31,16 грн. (941 грн. : 151 год. х 1 x 5 год.);

— за роботу в неділю інший день відпочинку не надається. Тому оплата за роботу в цей день здійснюється в

подвійному розмірі годинної ставки понад оклад та становить 49,85 грн. (941 грн. : 151 год. x 2 x 4 год.).

Для обліку використання робочого часу (у тому числі у вихідні дні) використовуються

Табель обліку використання робочого часу за типовою формою № П-5, затвердженою наказом Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489 (далі — Табель).

Для відображення використаного робочого часу за кожний день у

Табелі відведено два рядки: один — для проставляння умовних позначень видів витрат робочого часу; другий — для запису кількості годин за ними. Для заповнення Табеля передбачено літерні та цифрові коди використання працівниками робочого часу.

Підставою для внесення до

Табеля відміток про відпрацьований працівником час у вихідні дні або про надання працівнику як компенсації за роботу в ці дні іншого дня відпочинку повинні бути відповідні накази керівника.

Так, на підставі наказу про надання працівнику дня відпочинку за роботу у вихідний день поле напроти такого дня заповнюється як звичайний вихідний.

На підставі наказу про залучення працівника до роботи у вихідний день у Табелі проставляються години, фактично відпрацьовані цим працівником у цей день, і робиться відмітка «РВ» — години роботи у вихідні та святкові дні.