Про особливості застосування окремих норм трудового законодавства

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПРО ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ОКРЕМИХ НОРМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Лист від 04.10.2010 р. № 304/13/116-10

 

У Департаменті з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянуто <…> лист і повідомляється.

Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (додаток 2 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2003 р. № 679).

Робота сторожа (у тому числі в науково-дослідному інституті) цим списком не передбачена. Тому сторож не має права на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці та відповідні надбавки.

Сторожі, як правило, працюють за підсумованим обліком робочого часу.

Відповідно до статті 61 КЗпП України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

Графіки роботи складаються на певний проміжок часу, на певний обліковий період, у рамках якого має бути додержана встановлена тривалість робочого тижня, у будь-якому разі має забезпечуватися додержання річного балансу робочого часу, розрахованого на шестиденний або п’ятиденний робочий тиждень.

При підсумованому обліку робочого часу графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами (включаючи перерву на обід) була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (частина перша статті 59 КЗпП України), тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою як сорок дві години (стаття 70 КЗпП України). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (частина друга статті 59 КЗпП України).

Порядок застосування підсумованого обліку робочого часу наводиться у Методичних рекомендаціях щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики від 19.04.2006 р. № 138.

Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період. Норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів до 5 годин і напередодні святкових і неробочих днів — на 1 годину.

У порядку, встановленому у колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п’ятиденного робочого тижня. Враховуючи те, що при п’ятиденному робочому тижні КЗпП України не передбачає встановлення конкретної тривалості щоденної роботи, норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем п’ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням її скорочення напередодні святкових і неробочих днів.

Розрахована таким чином норма робочого часу має бути реалізована шляхом виходу на роботу за графіком змінності.

Відповідно до статті 66 КЗпП України працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.

Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони

можуть відлучатися з місця роботи. Час перерви у цьому випадку не оплачується і не включається в робочий час.

На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити неможливо, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації. Час перерви в роботі для внутрішньозмінного відпочинку і особистих потреб є складовою частиною робочого часу. Оплата праці працівників у цьому випадку провадиться за весь фактично відпрацьований за графіком час.

Оскільки згідно зі статтею 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, то режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, установлених чинним законодавством та Галузевою угодою.

 

Заступник директора Департаменту — начальник відділу А. Литвин

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

ПИТАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ СТОРОЖА: РОЗ’ЯСНЮЄ МІНПРАЦІ

У

листі, що коментується, Мінпраці надало відповіді на запитання щодо оплати праці сторожів, які раніше вже розглядалися на сторінках нашої газети (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 21, с. 26). Наведемо їх.

1.

Чи належить робота сторожа в науковому інституті до робіт, що виконуються в особливих умовах праці?

Робота сторожа, зокрема в науковому інституті, не належить до робіт з особливими умовами праці, тобто до таких, що виконуються в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я або пов’язані з підвищеними нервово-емоційними та інтелектуальними навантаженнями. У зв’язку з цим сторож не має права на відповідні надбавки та додаткову відпустку за особливий характер праці. Що й підтвердило Мінпраці в

листі, який коментується.

2.

Якої тривалості має бути робочий час сторожа?

Згідно зі

ст. 50 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Оскільки робота сторожів здійснюється в цілодобовому режимі, у тому числі й у нічний час, вихідні та святкові дні, то для них фактично не може бути дотримано встановлену щоденну та щотижневу тривалість робочого часу. Щоб не порушити вимогу

ст. 50 КЗпП, доцільно запровадити для таких працівників підсумований облік робочого часу.

Можливість запровадження підсумованого обліку робочого часу передбачено

ст. 61 КЗпП.

При підсумованому обліку робочого часу щоденна або щотижнева тривалість робочого часу може відхилятися від установленої норми (бути більше або менше норми годин робочого дня або робочого тижня). Однак нормування тривалості робочого часу слід здійснювати так, щоб сума годин робочого часу не перевищувала норму робочого часу в обліковому періоді. Нормування тривалості робочого часу здійснюється шляхом складання

графіка змінності.

Під час запровадження підсумованого обліку робочого часу необхідно керуватися

Методичними рекомендаціями щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затвердженими наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138 (далі — Методичні рекомендації № 138).

Запровадження підсумованого обліку робочого часу допускається за

погодженням з профспілковою організацією (ст. 61 КЗпП). У разі її відсутності це питання може бути врегульовано в колективному договорі.

Графік змінності

— це графік виконання робіт, в якому визначаються: час початку та закінчення роботи, тривалість робочого дня, кількість робочих днів (змін), вихідних та додаткових днів відпочинку, тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку.

Графіки змінності складаються на обліковий період та відображають

планові показники використання робочого часу. Фактично відпрацьований час зазначається в табелі обліку робочого часу.

Згідно з

п. 12 Методичних рекомендацій № 138 норма тривалості робочого часу за обліковий період визначається за календарем із розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (або відповідного скороченого робочого дня). При цьому слід ураховувати, що при шестиденному робочому тижні:

— тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин (

ст. 52 КЗпП);

— напередодні вихідних днів робочий час скорочується до 5 годин, а напередодні святкових та неробочих днів — на 1 годину (

ст. 53 КЗпП).

Пунктом 12 Методичних рекомендацій № 138

передбачено, що в порядку, установленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п’ятиденного робочого тижня. При цьому враховуючи, що при п’ятиденному робочому тижні КЗпП не передбачає встановлення конкретної тривалості щоденної роботи, норма робочого часу за обліковий період визначатиметься шляхом множення часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем п’ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням її скорочення напередодні святкових та неробочих днів і вихідними днями в суботу та неділю. На це звернуло увагу Мінпраці в листі, що коментується.

Водночас, як відомо, норму тривалості робочого часу за місяцями для п’ятиденного робочого тижня Мінпраці щорічно повідомляє у своїх письмових роз’ясненнях. Отже, якщо норма робочого часу за обліковий період визначається за графіком п’ятиденного робочого тижня, то додаткових розрахунків здійснювати не потрібно, а при складанні графіків змінності слід керуватися роз’ясненнями Мінпраці.

Приклад.

Для сторожів установлено підсумований облік робочого часу. Обліковий період — квартал. В установі встановлено п’ятиденний робочий тиждень з вихідними в суботу та неділю й 8-годинний робочий день. Згідно з листом Мінпраці від 25.08.2010 р. № 9111/0/14-10/13 у ІІ кварталі 2011 року норма робочого часу становить 471 год. (160 год. (квітень) + 152 год. (травень) + 159 год. (червень)).

Отже, у квітні, травні та червні 2011 року працівник міг відпрацювати більше або менше ніж 160, 152 і 159 годин відповідно. Однак за обліковий період (квартал) норму часу (471 год.) має бути дотримано

.

При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду

виключаються дні, які згідно з графіком припадають на період, протягом якого працівника відповідно до законодавства було звільнено від виконання своїх трудових обов’язків (відпустка, виконання державних або громадських обов’язків, тимчасова непрацездатність тощо).

Кількість годин, передбачена графіком змінності конкретного працівника, є для нього нормою. Якщо працівник був відсутній на роботі, але за ним відповідно до трудового законодавства зберігалося робоче місце (відпустка, тимчасова непрацездатність тощо), працівник не повинен відпрацьовувати години відсутності. Норма робочого часу в цих випадках зменшується.

3. Чи включається до робочого часу перерва на обід, якщо приймання їжі відбувається без відриву від роботи?

Згідно зі ст. 66 КЗпП працівникам надається перерва для відпочинку та харчування, який не включається до робочого часу. Перерва для відпочинку та харчування повинна надаватися, як правило, через чотири години після початку роботи. На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити неможливо, працівнику має бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлює власник або уповноважений ним орган за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII це питання може бути вирішено в колективному договорі.