10.01.2011

З 1 січня нараховуємо та сплачуємо єдиний соціальний внесок

Стаття

З 1 СІЧНЯ НАРАХОВУЄМО ТА СПЛАЧУЄМО ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК

 

З 1 січня 2011 року набрали чинності нормативні документи, що регулюють нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, подання відповідної звітності. Це, насамперед, Закон про ЄСВ, перше знайомство з яким уже відбулося (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 35). Крім того, набули чинності документи, прийняті на виконання цього Закону. Основні з них опубліковано в сьогоднішньому номері газети.

У цій статті розглянемо найбільш актуальні питання, пов’язані з нарахуванням та сплатою єдиного соціального внеску.

Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Основні підзаконні документи

Як було зазначено в преамбулі, у цьому номері опубліковано основні документи, прийняті на виконання

Закону про ЄСВ, а саме:

1)

Положення № 22-1, яке визначає організацію ведення Пенсійним фондом України (далі — ПФУ) Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Зазначений реєстр складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб і призначений для накопичення, зберігання та використання інформації про збір і ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ), його платників та застрахованих осіб;

2)

Порядок № 21-1, що регламентує процедуру заліку в рахунок майбутніх платежів з ЄСВ, а також повернення платнику в порядку та строки, визначені ПФУ, помилково сплаченого ЄСВ. До помилково сплачених сум не належать авансові платежі з ЄСВ, сплачені при кожній виплаті зарплати. Повернення здійснюється на підставі заяви платника, що складається в довільній формі, з додаванням оригіналу або копії документа про помилкову сплату. ПФУ готує документи на повернення протягом 5 робочих днів із моменту подання заяви. Повернення коштів здійснює Держказначейство на рахунок, з якого надійшли кошти;

3)

Порядок № 22-2, який установлює порядок, строки та форму подання звітності з ЄСВ. Зауважимо, що бюджетні установи — роботодавці повинні подавати звіт за формою, наведеною в додатку 4 до Порядку № 22-2, не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом (п. 3.1 Порядку
№ 22-2
). Якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то останнім днем строку подання звіту вважається перший після нього робочий день (п. 2.15 Порядку № 22-2). Отже, перший звіт за січень 2011 року необхідно буде подати не пізніше 21.02.2011 р. (20.02.2011 р. — вихідний день). Детально порядок заповнення звіту розглянемо в одному з наступних номерів газети.

Підкреслимо, що звіт за грудень 2010 року подають у строки та за формами, установленими

Порядком № 26-1;

4)

Інструкція № 21-5, що визначає процедуру нарахування та сплати ЄСВ, порядок стягнення заборгованості та нарахування фінансових санкцій за ним.

Далі докладно розглянемо основні принципи нарахування та сплати ЄСВ, установлені

Законом про ЄСВ та Інструкцією № 21-5.

 

Платники ЄСВ

Із дня набуття чинності

Законом про ЄСВ, тобто з 01.01.2011 р., платники страхових внесків вважаються платниками ЄСВ.

Платниками ЄСВ є страхувальники (названі в

п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ і п. 2.1 Інструкції № 21-5) та застраховані особи (названі в пп. 2 — 14 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ та пп. 2.1.3 — 2.1.15 Інструкції № 21-5). У таблиці на с. 61 наведено перелік страхувальників та застрахованих осіб.

 

База для справляння ЄСВ

База для нарахування і утримання ЄСВ зазначена в

ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ та розд. ІІІ Інструкції № 21-5.
До неї включаються такі виплати:

1)

заробітна плата найманих працівників, яка включає основну, додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом про оплату праці.

Види виплат, які належать до основної, додаткової зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ визначаються згідно з

Інструкцією № 5 (п.п. 4.3.5 Інструкції № 21-5);

2)

винагорода фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором (далі — ЦПД).

Виняток становлять ЦПД, укладені з фізичною особою — підприємцем, якщо роботи, які виконуються (послуги, що надаються), відповідають видам діяльності,

зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію його як підприємця (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ). Коли ми коментували Закон про ЄСВ, то звертали увагу на суперечність цієї норми. На жаль, прийняття Інструкції № 21-5 не вирішило протиріччя, оскільки в п.п. 3.1.4 Інструкції № 21-5 наведено аналогічну вимогу. Нагадаємо, в чому полягає проблема. Згідно з п. 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця немає даних про види діяльності. Види діяльності вказуються в Реєстраційній картці про проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця за формою № 10, затвердженою наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження форм реєстраційних карток» від 20.04.2007 р. № 54. Крім того, дані про види діяльності заносять до свідоцтва про сплату єдиного податку. Отже, тільки з цих документів можна дізнатися про види діяльності фізичної особи — підприємця, а не з її свідоцтва про державну реєстрацію.

Як бачимо, для дотримання вимог

п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ та п.п. 3.1.4 Інструкції № 21-5 необхідні додаткові роз’яснення з боку ПФУ. Зауважимо, що ні положеннями Закону про ЄСВ, ні будь-яким іншим нормативним документом не передбачено внесення змін до форми свідоцтва про держреєстрацію фізичної особи — підприємця з тим, щоб вона містила види діяльності такої особи.

У зв’язку з цим, до вирішення зазначеного питання, рекомендуємо при укладенні договорів з фізичними особами — підприємцями вимагати надання ними не лише копії свідоцтва про державну реєстрацію, а й, наприклад, копії свідоцтва про сплату єдиного податку, яке, як уже зазначалося, містить інформацію про види діяльності такої особи;

3) оплата

перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;

4)

допомога по тимчасовій непрацездатності;

5) допомога або компенсація, що виплачуються згідно із законодавством;

6)

грошове забезпечення. Нагадаємо, що основним документом, яким визначено структуру грошового забезпечення, є постанова № 1294. Так, до складу грошового забезпечення включаються:

— посадовий оклад, оклад за військовим званням;

— щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії);

— одноразові додаткові види грошового забезпечення.

У

додатках 25 — 28 до постанови № 1294 наведено перелік додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі й одноразових.

Крім того, на виконання

ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ Кабміном прийнято постанову № 1170 (опубліковано на с. 4 цього номера), якою затверджено перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок роботодавця, на які не нараховується ЄСВ. Зауважимо, що виплати, наведені в цьому переліку, дуже схожі з виплатами, наведеними в розд. 3 «Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці» Інструкції № 5, на які відповідно до раніше чинного законодавства також не нараховувалися страхові внески.

 

Ставки ЄСВ

Розміри ставок ЄСВ стосовно бази за категоріями платників наведено у

ст. 8 Закону про ЄСВ та розд. ІІІ Інструкції № 21-5. Розглянемо їх докладно.

 

Нарахування внеску

Згідно з

п.п. 3.2.1 Інструкції № 21-5 для бюджетних установ ЄСВ у частині нарахувань установлюється в розмірі 36,3 % суми нарахованої заробітної плати.

Для військових частин та органів, що виплачують грошове забезпечення:

а) військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу ставка внеску в частині нарахувань установлюється в розмірі

34,7 % суми грошового забезпечення;

б) особам, які проходять строкову службу у Збройних силах України та інших військових формуваннях, ставка внеску в частині нарахувань встановлюється в розмірі

33,2 % грошового забезпечення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ нарахування та сплата ЄСВ за таких платників здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, установленому КМУ, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу. Нагадаємо, що мінімальний страховий внесок — це сума коштів, яка визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати та розміру страхового внеску, установлених на день отримання доходу (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). Отже, для осіб, які проходять строкову службу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, ставка внеску в частині нарахувань становить 33,2 % мінімальної заробітної плати.

Для управлінь праці та соціального захисту населення, що виплачують грошове забезпечення, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомогу та компенсацію згідно із законодавством, ставка внеску в частині нарахувань також становить

33,2 % мінімальної заробітної плати.

 

Утримання внеску

Що стосується внеску в частині утримань, то

для звичайних працівників загальний розмір ЄСВ, який утримує роботодавець за рахунок нарахованої їм заробітної плати, становить 3,6 %.

Для платників, які одержують грошове забезпечення, ставку внеску встановлено в розмірі

2,6 % грошового забезпечення.

Особи, які проходять строкову службу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також особи, які отримують допомогу по догляду за дитиною до трьох років, допомогу та компенсацію згідно із законодавством,

звільнені від сплати ЄСВ у частині утримань (п. 3.14 Інструкції № 21-5).

Зверніть увагу: для платників, які обіймають посади, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на отримання пенсії відповідно до

законів України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII, «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. № 1789-XII, «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.97 р. № 540/97-ВР, «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.91 р. № 1977-XII, «Про статус народного депутата України» від 17.11.92 р. № 2790-XII, «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. № 679-XIV, «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III, Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого постановою ВРУ від 13.10.95 р. № 379/95-ВР, ставка ЄСВ установлюється в розмірі 6,1 % (п. 3.8 Інструкції № 21-5). До таких категорій платників належать, зокрема, державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування. Це означає, що із заробітної плати, нарахованої таким категоріям працівників, з 1 січня 2011 року необхідно утримувати внесок в абсолютному розмірі 6,1 % незалежно від розміру їх заробітної плати.

 

Ставки ЄСВ для працівників, які є інвалідами

Окрему ставку

в частині нарахувань на заробітну плату встановлено для працівників, які є інвалідами. Так, згідно з ч. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ та п. 3.11 Інструкції № 21-5 її розмір становить 8,41 %. Ставка ЄСВ у частині утримань із зарплати інвалідів така сама, як і для решти працівників — 3,6 % (6,1 %, якщо інвалід є держслужбовцем, посадовою особою місцевого самоврядування).

Згідно з

п. 3.13 Інструкції № 21-5 підтвердженням установлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки обстеження в медико-соціальній експертній комісії (МСЕК) про встановлення групи інвалідності. Завірення копії довідки здійснюється безпосередньо установою, організацією, де працює інвалід.

Отже, як і раніше, пільга застосовується виключно на підставі зазначеного документа. Інші документи (пенсійне посвідчення тощо) не є первинними документами щодо встановлення групи інвалідності, тому вони не можуть бути підставою для застосування ставки внеску в розмірі 8,41 %. Нагадаємо також, що знижена ставка застосовується

на період установлення групи інвалідності.

Таким чином, нарахування внесків на заробітну плату інвалідів у розмірі 8,41 % здійснюється з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше отримання установою завіреної копії довідки обстеження в МСЕК про встановлення групи інвалідності.

Зверніть увагу: знижена ставка застосовується виключно до заробітної плати інваліда

. Що стосується сум лікарняних, виплачених працюючому інваліду, то до них застосовуються спеціальні ставки, установлені для таких виплат (як у частині нарахувань, та і в частині утримань).

Ставки ЄСВ для лікарняних

Для лікарняних (оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів ФСС ТВП), передбачено

окремі ставки ЄСВ, а саме:

у частині нарахувань розмір ставки становить 33,2 % (абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону про ЄСВ і п.п. 3.2.2 Інструкції № 21-5);

у частині утримань як Законом про ЄСВ , так і Інструкцією № 21-5 розмір ставки визначено тільки для суми допомоги по тимчасовій непрацездатності і становить 2 %. Однак, як ми і передбачали, коментуючи Закон про ЄСВ, ставку ЄСВ у розмірі 2 % слід застосовувати до всієї суми лікарняних (див. консультацію фахівця ПФУ, наведену на с. 37 цього номера).

Зверніть увагу: зазначені ставки (33,2 % і 2 %) застосовуються до сум лікарняних незалежно від того, якій категорії працівників вони нараховуються

. Наприклад:

— ставку утримань із заробітної плати

держслужбовців установлено в розмірі 6,1 %. Однак із суми лікарняних, що виплачуються таким працівникам, слід утримати ЄСВ у розмірі 2 %;

— для працюючих

інвалідів ставку нарахувань на заробітну плату встановлено в розмірі 8,41 %. Але на суми лікарняних, виплачених працюючому інваліду, слід нараховувати ЄСВ у розмірі 33,2 %.

Підкреслимо також, що в таблиці 6 звіту за формою, наведеною в

додатку 4 до Порядку № 22-2, для зазначення лікарняних призначена окрема категорія 29 «Особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності».

 

Ставка ЄСВ для ЦПД

Окремі ставки передбачено для винагород, що виплачуються за цивільно-правовими договорами. Так, при нарахуванні такого доходу роботодавець повинен застосувати ставку в частині нарахувань у розмірі 34,7 %, а в частині утримань — 2,6 %.

 

ОСОБЛИВОСТІ НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ ЄСВ

Згідно з

п.п. 4.3.1 Інструкції № 21-5 ЄСВ нараховується щомісячно на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких нараховуються (обчислюються) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), що підлягають обкладенню ЄСВ.

Якщо

нарахування заробітної плати здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони включаються до заробітної плати місяця, в якому було здійснено нарахування (п.п. 4.3.3 Інструкції № 21-5).

Єдиний соціальний внесок необхідно обчислювати в межах

максимальної величини бази, яка дорівнює 15 прожитковим мінімумам для працездатних осіб (ч. 3 ст. 7 і п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Якщо в минулих періодах зарплату (дохід) було нараховано, але не включено до бази для справляння ЄСВ, при виправленні помилки

обчислення ЄСВ здійснюється виходячи з розміру ставки, що діє на день нарахування заробітної плати (доходу), на яку нараховується ЄСВ (п.п. 4.1.4 Інструкції № 21-5).

Зверніть увагу: окремий підхід щодо нарахування ЄСВ установлено для осіб, які

виконують роботу (надають послуги), строк виконання якої (яких) перевищує календарний місяць, а саме (ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ і п.п. 4.3.4 Інструкції № 21-5):

— працюють у сільському господарстві;

— зайняті на сезонних роботах;

— виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами;

— творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів);

— яким

після звільнення нараховано зарплату (дохід) за відпрацьований час або за рішенням суду — середню зарплату за вимушений прогул.

Так, у разі, коли

строк виконання робіт (надання послуг) для зазначених осіб перевищує календарний місяць, ЄСВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення зарплати (доходу) , виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які її нараховано.

Правила сплати ЄСВ наведено у

ст. 9 Закону про ЄСВ та розд. IV Інструкції № 21-5. Ось основні з них:

1. ЄСВ сплачується в безготівковій формі на рахунки, спеціально відкриті ПФУ в органах Держказначейства. Днем сплати є день, коли ЄСВ списано з рахунка платника незалежно від строку зарахування коштів на рахунок ПФУ.

2. Зобов’язання зі сплати ЄСВ повинні

виконуватися в першу чергу , крім зобов’язань із зарплати (доходу), у тому числі й перед зобов’язаннями за податками.

3. Платники ЄСВ

зобов’язані сплачувати ЄСВ не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом . При цьому базовим періодом для ЄСВ є календарний місяць.

4. Роботодавці сплачують ЄСВ у частині нарахувань при кожній виплаті заробітної плати (доходу), на суми якої нараховується ЄСВ (у тому числі на авансові платежі), одночасно з видачею зазначених сум (

п.п. 4.3.7 Інструкції № 21-5). Винятком є випадки, якщо:

— платіж уже сплачено не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом;

— є переплата з ЄСВ, яка перевищує або дорівнює сумі ЄСВ, згідно зі звіркою з ПФУ.

Кошти перераховують

одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій або натуральній формі.

5.

Помилково сплачений ЄСВ зараховують у рахунок майбутніх платежів з ЄСВ або повертають платнику відповідно до Порядку № 21-1.

 

ПЛАТНИКИ, БАЗА І СТАВКИ ЄСВ

Страхувальники

Застраховані особи

База

Ставки

нарахування

утримання

Підприємства, установи та організації, що використовують працю інших осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, в також за цивільно-правовими договорами (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)

Наймані працівники (п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)

Сума нарахованої зарплати
найманих працівників, що включає основну, додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно із Законом про оплату праці (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ)

36,3 %
(абз. 3 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ);
8,41 % — для працівників-інвалідів
(ч. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ)

3,6 %
(абз. 1 ч. 7 ст. 8 Закону про ЄСВ);
6,1 % для осіб, зазначених у п. 9 ч. 7 ст. 8 Закону про ЄСВ*

Особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян та одержують зарплату (винагороду) за роботу на такій посаді (п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)

Працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі (п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)

Фізособи, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами (п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)

Винагорода за виконання робіт (надання послуг) (ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ)

34,7 %
(абз. 5 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ)

2,6 %
(ч. 8 ст. 8 Закону про ЄСВ)

Особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності (п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ)

33,2 %
(абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону про ЄСВ)

2 %
(ч. 12 ст. 8 Закону про ЄСВ)

Дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (абз. 5 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)

Громадяни України, які працюють на умовах трудового договору в цих страхувальників (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких дано ВРУ) (абз. 1 п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)

Сума нарахованої зарплати (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ)

36,3 %
(абз. 3 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ);
8,41 % — для працівників-інвалідів
(ч. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ)

3,6 %
(абз. 1 ч. 7 ст. 8 Закону про ЄСВ);
6,1 % для осіб, зазначених у п. 9 ч. 7 ст. 8 Закону про ЄСВ*

Дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ і організацій (абз. 6 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)

Громадяни України та особи без громадянства, які працюють на умовах трудового договору в цих страхувальників (абз. 2 п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)

Сума нарахованої зарплати (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ)

36,3 %
(абз. 3 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ);
8,41 % — для працівників-інвалідів
(ч. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ)

3,6 %
(абз. 1 ч. 7 ст. 8 Закону про ЄСВ);
6,1 % для осіб, зазначених у п. 9 ч. 7 ст. 8 Закону про ЄСВ*

Військові частини, які виплачують грошове забезпечення (абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ)

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу
(п. 9 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)

Сума грошового забезпечення (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ)

34,7 %
(абз. 1 ч. 6 ст. 8 Закону про ЄСВ)

2,6 %
(ч. 8 ст. 8 Закону про ЄСВ)

Особи, які проходять строкову службу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях

Сума грошового забезпечення

Не менше мінімального страхового внеску**

Управління праці та соціального захисту населення

Батьки — вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки

Грошове забезпечення

Не менше мінімального страхового внеску**

Особи, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до трьох років

Допомога по догляду
за дитиною

Один із непрацюючих працездатних батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, який фактично здійснює догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи або за престарілим, який потребує догляду чи досяг 80-річного віку

Допомога чи компенсація

*

Ставку 6,1 % утримують з доходів платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого постановою Верховної Ради України.
** Розмір мінімального страхового внеску становить 33,2 % мінімальної заробітної плати, установленої на день отримання доходу.

 

Розглянемо приклади.

Приклад 1

. Заробітна плата державного службовця в січні 2011 року склала 2000,00 грн. (оклад працівника — 1300,00 грн.). Згідно із Законом № 2559 у колективному договорі аванс установлено в розмірі 55 % посадового окладу з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Дати виплати заробітної плати:

— аванс — 15 число місяця;

— заробітна плата — останній робочий день місяця, за який нараховано заробітну плату.

Сума заробітної плати за першу половину січня 2011 року склала 715,00 грн. (1300,00 грн.

х 55 %).

Працівнику виплачено аванс 14 січня 2011 року (15 січня припадає на вихідний день — суботу) у розмірі 607,75 грн.

У бухгалтерському обліку операції з нарахування та виплати заробітної плати за січень 2011 року будуть такими:

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,
грн.

КЕКВ

Дт

Кт

1

Перераховано ЄСВ у частині нарахувань (715,00 х 36,3 %)

651/ЄСВ*

321

259,55

1120

2

Перераховано податок на доходи фізичних осіб (715,00 х 15 %)

641/ПДФО

321

107,25

1111

3

Виплачено заробітну плату за першу половину січня 2011 року шляхом перерахування на картрахунок працівника (715,00 - 107,25)

661

321

607,75

1111

4

Нараховано заробітну плату за січень 2011 року

801

661

2000,00

1111

5

Нараховано ЄСВ (2000,00 х 36,3 %)

801

651/ЄСВ

726,00

1120

6

Утримано ЄСВ (2000,00 х 6,1 %)

661

651/ЄСВ

122,00

1111

7

Утримано податок на доходи фізичних осіб ((2000,00 - 122,00) х 15 %)**

661

641/ ПДФО

281,70

1111

8

Перераховано ЄСВ ((726 - 259,55) + 122,00))

651/ЄСВ

321

588,45

1111 — 122,00

1120 — 466,45

9

Перераховано податок на доходи фізичних осіб (281,70 - 107,25)

641/ ПДФО

321

174,45

1111

10

Виплачено заробітну плату за другу половину січня 2011 року на картрахунок працівника (2000,00 - 122,00 - 281,70 - 607,75)

661

321

988,55

1111

* Облік розрахунків з ПФУ за ЄСВ у частині заробітної плати слід вести на субрахунку 651/ЄСВ. Нарахування лікарняних слід здійснювати за дебетом субрахунку 652 у кореспонденції з кредитом субрахунку 661/лікарняні.
** При визначенні об’єкта оподаткування сума заробітної плати зменшується на суму ЄСВ у частині утримань (п. 164.6 Податкового кодексу).

 

Приклад 2

. Заробітна плата працівника медичного закладу, який є інвалідом, у січні 2011 року склала 1200,00 грн. (оклад працівника — 941,00 грн.). Згідно із Законом № 2559 у колективному договорі аванс установлено в розмірі 55 % посадового окладу з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Дати виплати заробітної плати:

— аванс — 15 число місяця;

— заробітна плата — останній робочий день місяця, за який нараховано заробітну плату.

Сума заробітної плати за першу половину січня 2011 року склала 517,55 грн. (941,00 грн.

х 55 %). Працівнику виплачено аванс 14 січня 2011 року (15 січня припадає на вихідний день — суботу) у розмірі 439,92 грн.

Працівник має право на надання загальної податкової соціальної пільги, розмір якої в 2011 році становить 470,50 грн. (50 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого законом на 1 січня звітного податкового року).

У бухгалтерському обліку операції з нарахування та виплати заробітної плати за січень 2011 будуть такими:

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,
грн.

КЕКВ

Дт

Кт

1

2

3

4

5

6

1

Перераховано ЄСВ у частині нарахувань (517,55 х 8,41 %)

651/ЄСВ

321

43,53

1120

2

Перераховано податок на доходи фізичних осіб (517,55 х 15 %)*

641/ПДФО

321

77,63

1111

3

Виплачено заробітну плату за першу половину січня 2011 року шляхом перерахування на картрахунок працівника (517,00 - 77,63)

661

321

439,92

1111

4

Нараховано заробітну плату за січень 2011 року

802

661

1200,00

1111

5

Нараховано ЄСВ (1200,00 х 8,41 %)

802

651/ЄСВ

100,92

1120

6

Утримано ЄСВ (1200,00 х 3,6 %)

661

651/ЄСВ

43,20

1111

7

Утримано податок на доходи фізичних осіб ((1200,00 – 43,20 - 470,50) х 15 %)

661

641/ ПДФО

102,95

1111

8

Перераховано ЄСВ ((100,92 - 43,53) + 43,20))

651/ЄСВ

321

100,59

1111 — 43,20

1120 — 57,39

9

Перераховано податок на доходи фізичних осіб (102,95 - 77,63)

641/ ПДФО

321

25,32

1111

10

Виплачено заробітну плата за другу половину січня 2011 року на картрахунок працівника (1200,00 - 43,20 – 102,95 - 439,92)

661

321

613,93

1111

* При визначенні суми податку на доходи, що підлягає сплаті під час виплати заробітної плати за першу половину місяця, ПСП не застосовується (ПСП можна застосовувати тільки до нарахованої місячної заробітної плати працівника). Наприкінці місяця при нарахуванні заробітної плати розраховується сума податку на доходи щодо кожного працівника з урахуванням ПСП (за наявності права на неї). Під час виплати заробітної плати за другу половину місяця до бюджету перераховується різниця між загальною сумою податку на доходи, утриманого з місячної заробітної плати працівників, та сумою податку на доходи, перерахованого в аванс. Отже, податок на доходи, сплачений в аванс за працівників, які мають право на ПСП, ураховується при визначенні загальної суми податку на доходи, що підлягає сплаті за підсумками місяця.

 

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Податковий кодекс

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про ЄСВ

— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон про оплату праці —

Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Закон № 2559 —

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» від 23.09.2010 р. № 2559-VI.

Постанова № 1294 —

постанова КМУ «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 р. № 1294.

Постанова № 1170 —

постанова КМУ «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 22.12.2010 р. № 1170.

Інструкція № 21-5

— Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-5.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.

Порядок № 22-2 —

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою ПФУ від 08.10.2010 р. № 22-2.

Порядок № 21-1

— Порядок зарахування в рахунок
майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затверджений постановою ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-1.

Положення № 22-1

— Положення про Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджене постановою ПФУ від 08.10.2010 р. № 22-1.

Порядок № 26-1

— Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затверджений постановою ПФУ від 05.11.2009 р. № 26-1.