Планування видатків на заробітну плату в закладі охорони здоров’я

ПЛАНУВАННЯ ВИДАТКІВ на ЗАРОБІТНу ПЛАТу В ЗАКЛАДІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

 

Владислав СТАНКУС, завідувач сектора контролю установ і організацій, які фінансуються з бюджету, КРВ у м. Харкові

 

Чи потрібно при складанні кошторису на рік в закладі охорони здоров’я за КЕКВ 1111 «Заробітна плата» планувати видатки на виплату надбавки за вислугу років за вакантними посадами?

(Донецька обл.)

 

Спочатку нагадаємо, що вимоги до планування видатків у кошторисах визначені в

Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимогах до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228 (далі — Порядок № 228).

План асигнувань загального фонду бюджету

, план надання кредитів із загального фонду бюджету, план спеціального фонду, план використання бюджетних коштів вищих навчальних закладів та наукових установ, помісячний план використання бюджетних коштів є невід’ємними частинами кошторису і затверджуються разом із цим кошторисом.

Розрахунки, які обґрунтовують показники видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, що включаються до проекту кошторису, є невід’ємною частиною кошторису. Відповідно до

п. 2 Порядку № 228 розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня погоджують форму розрахунків з головним розпорядником бюджетних коштів.

Згідно з

п. 12 Порядку № 228 головні розпорядники бюджетних коштів розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, правильності їх розподілу відповідно до економічної класифікації видатків або класифікації кредитування бюджету, повноти надходження доходів або повернення кредитів, додержання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів.

Головною вимогою в процесі планування видатків кошторису є те, що під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні

враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді (п. 20 Порядку № 228).

Крім того, під час визначення видатків у проектах кошторисів повинен забезпечуватися

суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей.

Право медичних працівників на отримання надбавки за вислугу років передбачено

Порядком виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров’я, затвердженим постановою КМУ від 29.12.2009 р. № 1418.

Виплата зазначеної надбавки є

обов’язковою виплатою медичним працівникам.

Надбавка за вислугу років у державному або комунальному закладі охорони здоров’я обчислюється виходячи з посадового окладу (з підвищеннями) працівника без урахування інших надбавок і доплат.

Надбавка до посадового окладу за вислугу років медичним працівникам призначається і виплачується залежно від стажу роботи у таких розмірах:

— якщо стаж 3 роки — 10 %;

— понад 10 років — 20 %;

— понад 20 років — 30 %.

Тобто у випадку, якщо вакантна посада буде зайнята протягом року, то працівнику, медичний стаж якого понад 3 роки, заклад

обов’язково має виплатити зазначену надбавку.

Ураховуючи вищенаведене, вважаємо, що планувати надбавку за вислугу років медичним працівникам

за вакантними посадами потрібно.

Розмір надбавки, яку слід запланувати, визначається в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з вакантної посади.

Так, наприклад, якщо закладу охорони здоров’я потрібен лікар-хірург вищої категорії, то можна запланувати за такою вакантною посадою надбавку за вислугу років у розмірі 20 % від посадового окладу, адже для того, щоб отримати вищу категорію, лікар-хірург має пропрацювати щонайменше 10 років.

Якщо ж заздалегідь спрогнозувати розмір надбавки за вислугу років працівника за вакантною посадою неможливо, то у зв’язку з тим, що у проекті кошторису закладу повинен забезпечуватися

суворий режим економії коштів, вважаємо, що таку надбавку слід запланувати у найменшому розмірі, тобто 10 % від посадового окладу. У випадку якщо на вакантну посаду буде прийнято працівника, який має право на отримання зазначеної надбавки у більшому розмірі, то заклад має її виплатити за рахунок економії фонду заробітної плати, а у випадку відсутності такої економії, слід звернутись до вищої за рівнем організації з проханням виділити додаткові кошти на зазначену ціль.

Наостанок нагадаємо, що неправильне планування коштів на заробітну плату, що призводить до створення залишку коштів, не свідчить про економію коштів на оплату праці і не дає змоги на виплату премій та інших заохочувальних виплат, а навпаки, такі кошти підлягають скороченню.