14.11.2011

Щодо посади гардеробника у штатному розписі загальноосвітнього навчального закладу

Лист від 30.08.2011 р. № 1/12-4663

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЩОДО ПОСАДИ ГАРДЕРОБНИКА У ШТАТНОМУ РОЗПИСІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Лист від 30.08.2011 р. № 1/12-4663

 

У Міністерстві розглянули звернення щодо правомірності утримання протягом календарного року в загальноосвітніх навчальних закладах посад гардеробника та повідомляємо наступне.

На цей час формування штатів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до діючих Методичних рекомендацій з питань порядку формування штатів загальноосвітніх навчально-виховних закладів, які були доведені для виконання до управлінь освіти обласних державних адміністрацій листом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2001 р. № 1/9-234 (із змінами, лист від 10.08.2001 р. № 1/9-282).

Зазначені Методичні рекомендації передбачають формування штатів у межах затвердженого фонду оплати праці та залучених коштів з урахуванням типу навчального закладу, контингенту учнів, кількості класів, режиму роботи навчального закладу, площі та санітарного стану приміщень, будівель та споруд.

При цьому чисельність штатних одиниць у навчальних закладах затверджується відповідними органами державного управління освітою по підпорядкуванню після прийняття закону про державний бюджет на поточний рік та відповідних постанов місцевих Рад.

Починаючи з вересня 2012 року штатні розписи загальноосвітніх навчальних закладів будуть формуватися відповідно до Типових штатних нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 р. № 1205 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції 22.12.2010 р. за № 1208/18603.

І в чинних Методичних рекомендаціях, і в нових Типових штатних нормативах передбачено, що посада гардеробника вводиться в загальноосвітніх навчальних закладах за наявності обладнаного гардероба на 200 окремих місць. За наявності другої зміни вводиться додаткова кількість гардеробників з розрахунку 1 штатна одиниця на 200 учнів, які навчаються у другу зміну і забезпечені місцями у гардеробі.

Вищезазначеними документами не передбачено, що ця посада є сезонною. Такої норми не було передбачено й попередніми типовими штатними нормативами, які були чинні до введення в дію Методичних рекомендацій (наказ Міністерства освіти України від 09.08.96 р. № 264).

Крім того, Списком сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.97 р. № 278, також не передбачено роботи і посади гардеробника.

Отже, виходячи з вищевикладеного вважаємо, що посада гардеробника у загальноосвітньому навчальному закладі не є сезонною. Визначена Методичними рекомендаціями та Типовими штатними нормативами кількість таких працівників вводиться в школі на цілий рік. Протягом навчального року такі працівники, коли в них є потреба, виконують свої безпосередні обов’язки, а влітку та міжсезонний період (за винятком відпустки) згідно зі статтями 33 та 34 Кодексу законів про працю України (із змінами) можуть виконувати іншу роботу та доручення керівника навчального закладу відповідно до потреб закладу.

 

Заступник Міністра — керівник апарату П. Куліков

 

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

ОФОРМЛЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН З ГАРДЕРОБНИКОМ
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Оформлення трудових відносин з гардеробником загальноосвітнього навчального закладу (далі — ЗНЗ) має свою специфіку насамперед тому, що навчальний заклад потребує послуг такого працівника не цілий рік, а тільки в осінньо-зимово-весняний період.

Ураховуючи це, в листі, що коментується, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту (далі — МОНМС) надало роз’яснення щодо правомірності утримання посад гардеробників у ЗНЗ впродовж усього календарного року. Перш ніж розглянути точку зору фахівців МОНМС, зазначимо таке.

Згідно з п. 3.2 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63, у будівлях ЗНЗ передбачаються функціональні групи приміщень, одним із яких є гардероб.

Гардероб розміщується на перших поверхах блоків навчального закладу з обов’язковим обладнанням секцій для кожного класу та спеціального місця для зберігання взуття. Приміщення гардероба має утримуватися в чистоті та порядку.

Роботу гардероба забезпечує гардеробник, який виконує такі посадові обов’язки:

приймає на зберігання верхній одяг, головні убори та інші особисті речі від працівників школи, учнів, батьків учнів (або осіб, які їх замінюють) та відвідувачів школи;

видає працівникам школи, учням, батькам учнів (або особам, які їх замінюють) або відвідувачам школи жетони із зазначенням номера місця зберігання речей, а також одяг та інші речі при пред’явленні жетона;

— утримує в чистоті та порядку приміщення гардеробної;

— надає допомогу інвалідам, відвідувачам літнього віку при роздяганні та одяганні;

забезпечує схоронність речей, зданих на зберігання. Негайно повідомляє адміністрації школи про втрату речей, зданих на зберігання, та вживає заходів щодо їх виявлення.

Згідно з чинними на сьогодні Методичними рекомендаціями з питань порядку формування штатів загальноосвітніх навчально-виховних закладів, наведеними в листі Міносвіти від 19.06.2001 р. № 1/9-234, а також Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом Міносвіти від 06.12.2010 р. № 1205, які наберуть чинності з 01.09.2012 р., посада гардеробника вводиться за наявності обладнаного гардероба з розрахунку 1 посада на 200 осіб. За наявності другої зміни вводиться додаткова кількість гардеробників з розрахунку 1 посада на 200 учнів, які навчаються у другу зміну та забезпечені місцями в гардеробі.

Виходячи з режиму роботи як самого навчального закладу, так і гардероба (осінньо-зимово-весняний період), гардеробник не має можливості виконувати свої обов’язки в період міжсезоння. Оплачувати гардеробнику час, коли гардероб фактично не працює, виходячи з його тарифної ставки (посадового окладу) неможливо, оскільки оплата праці працівників повинна здійснюватися за фактично відпрацьований ними час. Фактично відпрацьованим гардеробником часом вважаються години, проставлені в табелі обліку використання робочого часу, коли він виконує свої посадові обов’язки.

У зв’язку з цим виникає запитання: кількість гардеробників у ЗНЗ повинна вводитися на весь рік чи тільки на осінньо-зимово-весняний період?

У листі, що коментується, МОНМС підкреслило: посада гардеробника ЗНЗ не є сезонною, тому кількість таких працівників вводиться в школі на цілий рік. Протягом навчального року такі працівники, коли в них є необхідність, виконують свої безпосередні обов’язки, а влітку та в міжсезонний період (за винятком відпустки) згідно зі ст. 33 і 34 КЗпП можуть виконувати іншу роботу та доручення керівника навчального закладу відповідно до потреб закладу.

Дійсно, посада гардеробника не є сезонною. Це випливає з того, що:

— згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.74 р. № 310-IX сезонними вважаються роботи, які в результаті природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує 6 місяців. Оскільки гардеробники працюють протягом 8 — 9 місяців, вони не можуть розглядатися як сезонні працівники;

— посаду гардеробника не передбачено Списком сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженим постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278.

Однак той факт, що посада гардеробника не є сезонною, не дає підстав однозначно стверджувати, що таку посаду має бути введено до штатного розпису на цілий рік.

Вважаємо, що під час оформлення трудових відносин з гардеробником ЗНЗ можливі два варіанти:

перший варіант, який пропонує МОНМС, полягає в тому, що посада гардеробника вводиться на цілий рік. При цьому влітку та в міжсезонний період гардеробника переводять на іншу роботу або оформляють простій;

другий варіант (раціональний) полягає в тому, що з гардеробником укладається строковий трудовий договір на підставі ст. 23 КЗпП, тобто тільки на період роботи гардероба.

Розглянемо їх докладніше.

Перший варіант

При введенні посади гардеробника до штатного розпису ЗНЗ на цілий рік керівнику навчального закладу потрібно вирішити питання щодо оформлення трудових відносин з гардеробником у міжсезонний період та влітку (за винятком відпустки), коли гардероб не працює.

У цьому випадку гардеробнику може бути оформлено простій. Простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою чи іншими обставинами (ст. 34 КЗпП). Оплату простою здійснюють відповідно до ст. 113 КЗпП, згідно з якою час простою не з вини працівника оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу).

На час простою не з вини працівника оформляються акт простою (фіксуються причини, які зумовили призупинення роботи) та наказ роботодавця. Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, роботодавець повинен у наказі застерегти необхідність присутності або відсутності працівника на роботі. Питання необхідності присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою може бути вирішене в Правилах внутрішнього трудового розпорядку установи (див. лист Мінпраці від 23.10.2007 р. № 257/06/187-07).

Крім того, згідно зі ст. 34 КЗпП у разі простою працівників може бути переведено за їх згодою з урахуванням спеціальності та кваліфікації на іншу роботу в цій самій установі, організації, не обумовлену трудовим договором, строком до одного місяця.

Інакше кажучи, простій не з вини працівника є підставою для його тимчасового переведення за його згодою на іншу роботу (наприклад, прибиральника службових приміщень або двірника). У цьому випадку простій не оформляється та порядок оплати праці згідно зі ст. 113 КЗпП не застосовується.

На жаль, у КЗпП прямо не зазначено розмір оплати праці при тимчасовому переведенні на іншу роботу в разі простою, що здійснюється згідно зі ст. 34 КЗпП. У листі від 23.01.2009 р. № 57/13/84-09 Мінпраці роз’яснило, що в цьому випадку слід керуватися нормою ч. 2 ст. 33 КЗпП, тобто оплату праці необхідно здійснювати за виконану роботу, але не нижче ніж середній заробіток за попередньою роботою.

У посадовій інструкції гардеробника має бути записано, що в разі простою (відсутності роботи в гардеробній) його може бути тимчасово переведено на іншу роботу для виконання обов’язків прибиральника службових приміщень (або двірника) за розпорядженням заступника директора школи з адміністративно-господарської частини.

Якщо посади прибиральника службових приміщень або двірника ЗНЗ не є вакантними, то тимчасове переведення гардеробника для виконання обов’язків таких працівників можливе тільки на період відсутності основного працівника (перебування його в щорічній відпустці). Це означає, що графік відпусток прибиральників службових приміщень у літній період необхідно оформляти так, щоб була можливість тимчасового переведення гардеробника для виконання їх обов’язків.

Що ж до строку переведення, то він обмежений строком в один місяць. При цьому обмеження кількості переведень протягом календарного року або їх загальної тривалості протягом року законодавством не встановлено. У зв’язку з цим у літній період гардеробника може бути переведено на іншу роботу для виконання обов’язків прибиральника службових приміщень (або двірника) кілька разів.

Записи щодо тимчасового переведення до трудової книжки не вносяться. Так, згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Мінпраці, Мінсоцзахисту і Мін’юсту від 29.07.93 р. № 58 (далі — Інструкція № 58), до трудової книжки вносяться тільки відомості щодо переведення на іншу постійну роботу.

Крім того, гардеробник не обійматиме штатну посаду прибиральника службових приміщень (або двірника), оскільки вона не є вакантною (основний працівник перебуває у відпустці). Однак оплату за свою працю він отримуватиме виходячи з умов оплати праці прибиральника службових приміщень (або двірника).

Виходячи з викладеного, потреба в коштах на заробітну плату гардеробника в цьому випадку розраховується:

— в осінньо-зимово-весняний період — виходячи з умов оплати праці гардеробника;

— у літній період — виходячи з умов оплати за тією посадою, на яку буде тимчасово переведено працівника.

Як бачимо, в такому оформленні трудових відносин з гардеробником є два істотні недоліки:

по-перше, додаткова кадрова робота, пов’язана з оформленням тимчасового переведення гардеробника на іншу роботу;

по-друге, неекономне витрачання бюджетних коштів. Так, якщо гардеробника переведено для виконання обов’язків прибиральника на період перебування останнього в щорічній відпустці, то за цей період установа виплачує і середній заробіток основному працівнику за час перебування в щорічній відпустці і заробітну плату гардеробнику за виконання його обов’язків в цей період.

У зв’язку з цим вважаємо, що більш раціональним варіантом є укладення з гардеробником строкового трудового договору на період роботи гардероба.

Другий варіант

Незважаючи та те що посада гардеробника не належить до сезонних, такі роботи все ж мають сезонний характер, оскільки виконуються в певний період. Це, у свою чергу, передбачає, що трудові відносини з такими працівниками якщо і може бути встановлено на невизначений строк, то тільки з дотриманням усіх умов, перелічених вище.

У цьому випадку з працівником простіше укласти строковий трудовий договір, строк якого встановити за погодженням сторін (п. 2 ст. 23 КЗпП).

Строковий трудовий договір — це різновид трудового договору, який укладається між працівником та установою на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір може укладатися як при прийнятті на роботу, так і згодом, якщо є підстави для укладення (переукладення) строкового трудового договору.

Відповідно до п. 2 ст. 23 КЗпП строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не може бути встановлено на невизначений строк з урахуванням характеру подальшої роботи, умов її виконання або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Такий трудовий договір краще оформляти у письмовій формі.

Укладення строкового трудового договору оформляється наказом або розпорядженням керівника органу про прийняття працівника на роботу.

У наказі про прийняття на роботу, а також у трудовому договорі необхідно в обов’язковому порядку вказати строк, на який приймається працівник, оскільки без зазначення тривалості роботи працівника вважатимуть прийнятим на невизначений строк.

Тривалість трудових відносин доцільно вказати в місяцях та днях — це відповідатиме вимогам ст. 2411 КЗпП, якою передбачено правила обчислення строків виникнення і припинення трудових прав та обов’язків. Водночас можна також чітко вказати дату закінчення трудових відносин.

Згідно зі ст. 48 КЗпП та п. 1.1 Інструкції № 58 трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють за трудовими договорами більше 5 днів, у тому числі й на працівників, прийнятих за строковим трудовим договором.

Працівники, які уклали строковий трудовий договір, мають ті самі трудові права й обов’язки, що встановлені для працівників, з якими укладено договір на невизначений строк. Вони повинні підпорядковуватися правилам внутрішнього трудового розпорядку, мають право на щорічну відпустку, допомогу по тимчасовій непрацездатності, тривалість і розміри яких визначаються залежно від відпрацьованого часу (див. лист Мінпраці від 01.06.2005 р. № 36-211).

У зв’язку з цим потреба в коштах на заробітну плату таких працівників має бути розрахована тільки на період дії строкового трудового договору.

Порядок розірвання строкового трудового договору має свої особливості. Зокрема, підставою для припинення трудових відносин згідно з п. 2 ст. 39 КЗпП є закінчення строку трудового договору. Тому в останній день дії строкового трудового договору працівника має бути звільнено на підставі п. 2 ст. 39 КЗпП. В іншому разі, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія строкового трудового договору вважається продовженою на невизначений строк (ч. 1 ст. 391 КЗпП).

Підбиваючи підсумок викладеному, зауважимо: обидва розглянуті вище варіанти оформлення трудових відносин з гардеробником ЗНЗ не суперечать чинному законодавству. Однак вважаємо, що укладення строкового трудового договору з гардеробником — найбільш прийнятний варіант для навчального закладу.

 

Світлана МЕРЕНКОВА, провідний контролер-ревізор КРВ у м. Харкові