20.02.2012

Щодо надання працівникам, які навчаються на останніх курсах ВНЗ, вільного від роботи дня

Лист від 01.12.2011 р. № 1084/13/84-11

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЩОДО НАДАННЯ ПРАЦІВНИКАМ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ НА ОСТАННІХ КУРСАХ ВНЗ, ВІЛЬНОГО ВІД РОБОТИ ДНЯ

Лист від 01.12.2011 р. № 1084/13/84-11

 

У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто звернення та повідомляється.

Статтею 218 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівникам, які навчаються на останніх курсах вищих навчальних закладів, протягом десяти учбових місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів надається щотижнево при шестиденному робочому тижні один вільний від роботи день для підготовки до занять з оплатою його в розмірі 50 відсотків одержуваної заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати.

При п’ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни за умови збереження загальної кількості вільних від роботи годин.

Слід зазначити, що відповідно до статті 57 КЗпП України при шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати: 7 годин — при тижневій нормі 40 годин; 6 годин — при тижневій нормі 36 годин і 4 години — при тижневій нормі 24 години.

Крім того, згідно зі статтею 53 КЗпП України напередодні святкових і неробочих днів (передбачених ст. 73 КЗпП України) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст. 51 КЗпП України, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Тобто на підставі зазначених критеріїв має бути визначена загальна кількість вільних від роботи годин, призначених для підготовки до занять (далі — вільних годин), з оплатою їх у розмірі 50 % одержуваної заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати.

Отже, кількість вихідних днів при п’ятиденному робочому тижні чи при підсумованому обліку робочого часу визначається так. Загальна кількість вільних годин (упродовж десяти навчальних місяців перед початком виконання дипломної роботи або складання державних іспитів) за графіком шестиденного робочого тижня ділиться на тривалість зміни або щоденної роботи (норма кількості годин у зміну або в робочому дні) при інших режимах роботи.

Наприклад, установа працює за п’ятиденним (40 годин) робочим тижнем із двома вихідними днями (субота та неділя) та однаковою щоденною тривалістю робочого часу (8 годин).

Щоб обчислити кількість вільних днів, спочатку потрібно визначити кількість вільних годин за графіком шестиденного робочого тижня упродовж десяти навчальних місяців із вересня 2011 року по червень 2012 року:

40 годин (на тиждень) : 6 (робочих днів тижня) х 43,4 тижня (з вересня по червень — 304 : 7днів/тиждень) = 289 годин.

Отриманий результат ділимо на тривалість щоденної роботи й отримуємо кількість вільного від роботи часу для підготовки до занять (далі — вільний час):

289 годин : 8 годин = 36 днів 1 година.

Таким чином, у розглянутому прикладі загальна кількість вільного часу, який установа може надати працівникові протягом 10 навчальних місяців з оплатою в розмірі 50 % заробітної плати (але не нижче її мінімального розміру), становить 36 днів і 1 годину.

 

Директор Департаменту О. Товстенко

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

НАДАННЯ ВІЛЬНИХ ВІД РОБОТИ ДНІВ ПРАЦІВНИКАМ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ
НА ОСТАННІХ КУРСАХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Як відомо, працівникам, які поєднують роботу з навчанням, роботодавець зобов’язаний надати додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням. Право на відпустку працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, закріплено ст. 215, 216, 217 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) та ст. 15 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Особливості надання такого виду відпусток розглянуто фахівцем Мінсоцполітики на с. 22 цього номера.

Крім збереження середнього заробітку на час відпустки у зв’язку з навчанням, для працівників, які навчаються, законодавством передбачено інші додаткові гарантії.

Так, згідно з ч. 1 ст. 218 КЗпП працівникам, які навчаються на останніх курсах вищих навчальних закладів, протягом 10 навчальних місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів надається один вільний від роботи день щотижня (при шестиденному робочому тижні), з його оплатою в розмірі 50 % одержуваної заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати.

При п’ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни за умови збереження загальної кількості вільних від роботи годин (ч. 2 ст. 218 КЗпП).

Слід зауважити, що ця норма є обов’язковою для виконання роботодавцем, оскільки ст. 202 КЗпП покладає на роботодавця обов’язок створювати працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, умови для суміщення роботи з навчанням.

При цьому використання вільних від роботи днів є правом, а не обов’язком працівника, тобто працівник сам вирішує, скористатися йому своїм правом чи ні та в якому обсязі. Для цього він повинен подати роботодавцю відповідну заяву, де зазначити, яку кількість вільних від роботи днів він має намір використати. Проте вважаємо, що однієї заяви буде недостатньо. Пояснимо чому.

Як випливає зі ст. 218 КЗпП, вільні від роботи дні надаються:

1) якщо працівник навчається на останніх курсах вищих навчальних закладів;

2) протягом 10 навчальних місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів;

3) щотижня, якщо працівник працює за графіком шестиденного робочого тижня.

Далі розглянемо ці умови по черзі.

 

Умова № 1: навчання на останніх курсах вищих навчальних закладів

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III до вищих навчальних закладів належать: університет, академія, інститут, консерваторія (музична академія), коледж та технікум (училище).

При цьому встановлено чотири рівні акредитації вищих навчальних закладів:

— перший рівень — технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади;

— другий рівень — коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади;

— третій і четвертий рівні (залежно від результатів акредитації) — інститут, академія, університет.

Також визначено, що вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст; магістр.

Нормативний строк навчання за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями встановлено Положенням про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженим постановою КМУ від 20.01.98 р. № 65 (далі — Положення № 65). Наведемо його в таблиці на с. 20.

Освітньо-кваліфікаційний рівень

Які вищі навчальні заклади забезпечують

Нормативний строк навчання (Положення № 65)*

Молодший спеціаліст

Технікуми, училища, інші вищі навчальні заклади І рівня акредитації

Не може перевищувати на базі:— повної загальної середньої освіти — 3 років;— базової загальної середньої освіти — 4 років

Бакалавр

Коледжі, інші вищі навчальні заклади ІІ — ІV рівнів акредитації

Визначається програмою підготовки, але не може перевищувати 4 років

Спеціаліст

Вищі навчальні заклади ІІІ і ІV рівнів акредитації

Визначається програмою підготовки, але не може перевищувати 1 року (для окремих спеціальностей за погодженням з МОНмолодьспорту може бути встановлено строк 1,5 року)

Магістр

Вищі навчальні заклади ІV рівня акредитації

* Нормативний строк навчання — це встановлений освітньо-професійною програмою строк викладання нормативної і вибіркової частин змісту освітньо-професійної програми для очної форми навчання. Строк викладання для заочної та інших форм навчання визначається навчальним закладом і може перевищувати нормативний строк навчання не більше ніж на 20 % (п. 7 Положення № 65).

 

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженим наказом Міносвіти від 02.06.93 р. № 161 (далі — Положення № 161), навчальний курс — це завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Початок та закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців, починається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових та канікулярних днів.

Слід зауважити, що інформацію про те, на якому курсі навчається працівник, містить довідка-виклик на сесію з навчального закладу.

Таким чином, якщо працівник навчається на останньому курсі вищого навчального закладу для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр, то він може скористатися правом на отримання вільних від роботи днів, установленим ст. 218 КЗпП.

 

Умова № 2: вільний від роботи день надається протягом 10 навчальних місяців

Період, протягом якого надаються вільні від роботи дні, становить 10 навчальних місяців. Вони повинні передувати початку виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

Слід зауважити: ані Положення № 161, ані будь-який інший нормативний документ не містять визначення поняття «навчальний місяць». Якщо наслідувати логіку, то це — 10 календарних місяців навчання працівника, що передують початку виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів. Проте в ці місяці не повинен включатися період наданих працівнику в цей час навчальних відпусток.

Також певні труднощі викликає визначення вихідної точки відліку 10 навчальних місяців. Так, якщо йдеться про складання держіспитів — це 10 навчальних місяців до початку відпустки для їх складання.

Складніша справа з визначенням початку 10-місячного періоду перед початком виконання дипломної роботи (проекту). Початком виконання дипломної роботи вважається дата видачі керівником завдання студенту на її виконання. Щоб працівник міг використати своє право на додаткові вільні дні протягом 10 навчальних місяців, цей період повинен розпочатися до видачі завдання. При цьому період, що становить 10 навчальних місяців, повинен починатися з таким розрахунком, щоб він міг завершитися до відпустки для підготовки та захисту дипломного проекту (роботи), передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 15 Закону про відпустки. Дату початку виконання працівником дипломної роботи роботодавець може дізнатися тільки від працівника, якщо він надасть підтвердний документ.

Визначення періоду, протягом якого працівник має право на отримання вільного від роботи дня, залежить від навчального плану. Планування ж навчального процесу належить виключно до компетенції навчальних закладів. Тому тільки вищий навчальний заклад здатний точно визначити період у 10 навчальних місяців перед початком державних іспитів (підготовки дипломної роботи (проекту)).

У зв’язку з цим доцільно, щоб працівник надав довідку (інший документ) з навчального закладу, в якому буде вказано період тривалістю в 10 навчальних місяців перед початком державних іспитів (підготовки дипломної роботи (проекту)).

 

Умова № 3: один вільний день на тиждень надається при шестиденному робочому тижні

Один вільний від роботи день надається щотижня при шестиденному робочому тижні.

При п’ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни за умови збереження загальної кількості вільних від роботи годин.

Отже, при п’ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів установа повинна визначити самостійно. Кількість таких днів залежить від тривалості робочої зміни (дня), але при цьому загальна кількість вільних від роботи годин (як при шестиденному робочому тижні, так і при п’ятиденному) має бути однаковою.

Як правильно визначити кількість вільних від роботи днів при п’ятиденному робочому тижні, роз’яснило Мінсоцполітики в листі, що коментується.

Так, загальна кількість вільних днів (протягом навчальних місяців перед початком виконання дипломної роботи або складання державних іспитів) за графіком шестиденного робочого тижня ділиться на тривалість зміни або щоденної роботи (норма кількості годин у зміні або в робочому дні) при інших режимах роботи.

Приклад. В установі встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота і неділя) та 8-годинним робочим днем. Згідно з довідкою, наданою працівником з навчального закладу, 10 навчальних місяців перед початком державних іспитів припадають на вересень 2011 року — червень 2012 року.

Для розрахунку вільних від роботи днів при 5-денному робочому тижні необхідно виконати такі арифметичні дії:

1. Визначити кількість вільних від роботи годин за графіком шестиденного робочого тижня:

40 год. на тиждень : 6 роб. дн. тижня х 43,4 тижня = 289 год.,

де 43,4 тижня — результат ділення 304 к. дн. (з вересня 2011 року по червень 2012 року) на кількість днів на тиждень.

2. Отриману суму розділити на тривалість робочого дня при 5-денному 40-годинному робочому тижні:

289 год. : 8 год. = 36 днів і 1 година,

де 8 годин — тривалість щоденної роботи при п’ятиденному робочому тижні.

Таким чином, протягом 10 навчальних місяців установа може надати працівникові 36 днів і 1 годину вільного від роботи часу. З урахуванням цього має бути складено графік надання вільних від роботи днів.

 

Оплата вільних від роботи днів

Статтею 218 КЗпП передбачено, що вільні від роботи дні оплачуються в розмірі 50 % одержуваної працівником заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати.

Приклад. У лютому 2012 року працівнику надано 4 вільні від роботи дні. Кількість робочих днів у цьому місяці — 21. Заробітна плата працівника — 1500 грн. Розмір мінімальної заробітної плати в лютому 2012 року дорівнює 1073 грн.

Розрахуємо, в якому розмірі оплачуватимуться вільні від роботи дні.

1. Визначимо зарплату працівника в розрахунку на день у лютому 2012 року:

1500 грн. : 21 роб. дн. = 71,43 грн.

2. Визначимо розмір оплати вільних від роботи днів з розрахунку 50 % одержуваної працівником зарплати:

71,43 грн. х 4 дн. х 50 % = 142,86 грн.

3. Визначимо розмір оплати вільних від роботи днів з розрахунку мінімальної заробітної плати:

1073 грн. : 21 роб. дн. х 4 дн. = 204,38 грн.

Оскільки розмір оплати вільних від роботи днів з розрахунку мінімальної заробітної плати (204,38 грн.) більше, ніж розмір оплати вільних від роботи днів з розрахунку 50 % одержуваної працівником зарплати (142,86 грн.), то вільний від роботи день оплачується у розмірі 204,38 грн.

 

На завершення зауважимо: крім вільних від роботи днів, які підлягають оплаті, ч. 3 ст. 218 КЗпП передбачає, що за бажанням працівника протягом 10 навчальних місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів працівнику може бути надано додатково ще 1 — 2 вільні від роботи дні на тиждень без збереження заробітної плати.

 

Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик