04.11.2013
ОПЕРАТОРИ КОТЕЛЬНІ: ОСОБЛИВОСТІ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
Сьогодні практично кожна бюджетна установа споживає послуги теплопостачання централізовано згідно з укладеними договорами з комунальними службами. Водночас деякі установи мають власну котельню, для обслуговування якої залучаються спеціальні працівники — оператори котельні.
Порядок трудових відносин з такими працівниками має свої особливості, про які розповімо в цій статті.
Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Згідно з кваліфікаційними характеристиками професії «оператор котельні», що визначені в розділі 2 Довідника № 336, оператори котельні — це робітники, зайняті обслуговуванням водогрійних та парових котлів, що працюють на газоподібному, рідкому паливі або електронагріванні, тепломережних бойлерних установок. Вони забезпечують безперервну роботу устаткування котельні, беруть участь у ремонті устаткування, яке обслуговують, ведуть облік теплоти тощо.
У Класифікаторі професій професія «оператор котельні» зазначена за кодом 8162.2.
РОЗРАХУНОК ЧИСЕЛЬНОСТІ ОПЕРАТОРІВ КОТЕЛЬНІ
При розрахунку чисельності операторів котельні слід керуватися галузевими типовими штатами. Розглянемо це питання на прикладі навчальних закладів та закладів охорони здоров’я.
Навчальні заклади . Зауважимо: незалежно від типу навчального закладу підхід до розрахунку чисельності операторів котельні в них приблизно однаковий. У табл. 1 покажемо, у чому він полягає.
Таблиця 1
| Оператор котельні | Норматив | Примітка |
| — у котельнях з газовим опаленням | 1 штатна одиниця на зміну | Посади операторів котельні вводяться на опалювальний сезон. За певних умов може вводитися додатково 1 або |
| — у котельнях без автоматики безпеки | 2 штатні одиниці на зміну |
Заклади охорони здоров’я . Згідно з п. 10.9 таблиці 10 Типових штатів адміністративно-управлінського та господарсько-обслуговувального персоналу закладів охорони здоров’я (крім аптечних), наведених у додатку 46 до наказу № 33, посади робітників служби опалення вводяться згідно з Міжгалузевими нормами № 105.
Відповідно до цих Норм загальна кількість операторів котельні розраховується за формулою:
Чзс = Чн х Кн,
де Кн — коефіцієнт, що враховує невиходи (щорічні відпустки, хвороби тощо). Прийнято вважати Кн = 1,15;
Чн — нормативна чисельність за картою 28 до Міжгалузевих норм № 105, осіб (див. табл. 2).
Таблиця 2
| № з/п | Кількість котлів, що працюють, | Продуктивність котлів, які працюють, Гкал/год, до | |||||
| 1 | 8 | 15 | 30 | 50 | 75 | ||
| Чисельність операторів на обслуговування котлів у зміну, осіб | |||||||
| 1 | 1 | 0,69 | 0,86 | 0,90 | — | — | — |
| 2 | 2 | 0,86 | 1,08 | 1,13 | 1,20 | — | — |
| 3 | 3 | 1,29 | 1,61 | 1,65 | 1,73 | 1,84 | — |
| 4 | 4 | — | 2,13 | 2,18 | 2,25 | 2,37 | 2,52 |
| 5 | 5 | — | 2,65 | 2,70 | 2,77 | 2,89 | 3,04 |
Наприклад, якщо в закладі охорони здоров’я працюють 2 котли сумарною теплопродуктівністю до 15 Гкал/год, то Чн дорівнює 1,13. Тоді кількість операторів котельні становитиме 1,30 (1,13 х 1,15). З урахуванням правил округлення виходить, що на зміну можна ввести 1,5 штатної одиниці операторів котельні.
Підкреслимо : як для навчальних закладів, так і для закладів охорони здоров’я типовими штатами встановлена кількість штатних одиниць на зміну. Нагадаємо: змінна робота — це робота у дві, три або чотири зміни. Її запроваджують, коли тривалість виробничого процесу перевищує допустиму тривалість щоденної роботи. У свою чергу, загальна кількість штатних одиниць визначається самостійно виходячи з:
а) періоду роботи котельні. В установах, де за роботою устаткування котельні потрібно постійне спостереження, оператори працюють цілорічно. Проте здебільшого оператори котельні, як правило, залучаються на один сезон — сезон опалення. На міжопалювальний період котельня закривається, при цьому здійснюється перевірка лічильника та його опломбування до наступного опалювального сезону;
б) режиму обслуговування котельні. Якщо устаткування котельні потребує цілодобового обслуговування та спостереження, запроваджується цілодобова робота операторів. Тоді саме з розрахунку цілодобового перебування на робочому місці має бути визначена кількість операторів. Відповідно якщо газове устаткування не потребує цілодобового обслуговування та спостереження, змінна робота операторів котельні не запроваджується;
в) планового фонду робочого часу, якщо розрахунок здійснюється при цілодобовому спостереженні за газовим устаткуванням.
Пояснимо на прикладах.
Приклад 1. Навчальний заклад опалюється автономно газовою котельнею, що працює тільки в опалювальний сезон (з 15 жовтня по 15 квітня). Трудовий договір з оператором укладається з 15.10.2013 р. по 15.04.2014 р. Газове устаткування потребує цілодобового спостереження. Режим роботи установи — п’ятиденний робочий тиждень (вихідні — субота і неділя).
1. Розрахуємо плановий фонд робочого часу на опалювальний сезон. Для цього скористаємося роз’ясненнями Мінсоцполітики, наведеними в листах від 21.08.2012 р. № 9050/0/14-12/13 та від 04.09.2013 р. № 9884/0/14-13/13. Так, при 40-годинному робочому тижні норма тривалості робочого часу (з 15 жовтня по 15 квітня) становитиме 1021 год.
2. У загальному випадку, щоб забезпечити постійне перебування працівника на робочому місці протягом усього дня впродовж опалювального сезону, необхідно 4,3 посади (183 к. дн. х 24 год : 1021 год), де 183 к. дн. — кількість календарних днів, що припадають на опалювальний сезон.
Проте слід мати на увазі, що сезонні працівники мають право на щорічні відпустки (пропорційно відпрацьованому часу), а тому корисний фонд їх робочого часу менше ніж 1021 год. Отже, у разі надання таких відпусток необхідна кількість працівників для заміщення однієї «цілодобової» посади збільшиться. Оскільки оператори котельні приймаються тільки на опалювальний сезон, вважаємо за доцільне виплатити їм компенсацію за невикористану відпустку при звільненні (або надати відпустку з подальшим звільненням) та подібні коригування фонду робочого часу не проводити.
Завданням адміністрації установи є розподіл кількості працівників у межах опалювального сезону так, щоб забезпечити відпрацювання ними норми робочого часу. Як правило, графік змінності визначається виходячи з 4 посад працівників. Тому саме з цією кількістю працівників укладають трудові договори для виконання трудових обов’язків на «повну ставку».
Приклад 2. У міській дитячій лікарні встановлено власну котельню: гаряча вода подається цілий рік, а обігрів приміщень — у міру необхідності. Оператори котельні працюють цілорічно. Режим роботи закладу — п’ятиденний робочий тиждень (вихідні — субота і неділя).
1. Розрахуємо плановий фонд робочого часу на 2014 рік. Згідно з листом Мінсоцполітики від 04.09.2013 р. № 9884/0/14-13/13 при 40-годинному робочому тижні встановлено норму тривалості робочого часу — 2002 год.
2. Фонд робочого часу з урахуванням щорічної відпустки становить 1858 год (2002 год - 18 роб. дн. х 8 год), де 18 роб. дн. — примірна тривалість щорічної відпустки в робочих днях; 8 год — тривалість робочого дня.
3. Необхідна кількість операторів котельні — 4,7 особи (365 к. дн. х 24 год : 1858 год).
Таким чином, для цілорічного обслуговування устаткування котельні потрібно п’ять операторів (з ураху-ванням округлення). Питання про те, яку кількість осіб приймати на посаду — 4 чи 5 — вирішує керівник закладу, адже тут можливі варіанти. Наприклад, можна взяти на роботу чотирьох операторів і для розподілу залишку робочого часу оформити сумісництво кожному (інакше оператори працюватимуть надурочно).
Приклад 3. У навчальному закладі встановлено новий енергоощадний газовий котел КОЛВІ СЕ-100, оснащений хімводоочищенням, гідроджет-насосом для підтримки в автоматичному режимі тиску в системі опалення, що не потребує цілодобового обслуговування.
У цьому випадку для обслуговування газового устаткування достатньо однієї штатної одиниці оператора котельні, який працюватиме в одну зміну.
Оскільки робота оператора котельні пов’язана з підвищеною відповідальністю та увагою, то до претендента на зайняття посади оператора котельні висувається низка вимог. Розглянемо їх.
ДОПУСК ДО РОБОТИ
Для управління та обслуговування котлів (трубопроводів та іншого допоміжного устаткування) адміністрація установи повинна призначити операторів, які пройшли навчання та мають посвідчення на право обслуговування котлів, приладів безпеки, контрольно-вимірювальних приладів, химводоочищення, пристроїв живлення та іншого допоміжного устаткування.
Зверніть увагу: для роботи з котлами допускаються тільки особи старше 18 років, які пройшли навчання та інструктажі з охорони праці (п.1.2 Інструкції № 74).
Крім того, оператор котельні повинен пройти медичне обстеження з метою визначення фізичного стану на відповідність вимогам цієї професії, а саме:
1) попередній медичний огляд (п. 6 Переліку № 246), за результатами якого видається Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників за формою, наведеною в додатку 9 до наказу МОЗ від 21.05.2007 р. № 246. Надалі такий огляд оператор котельні повинен проходити один раз на два роки;
2) первинний наркологічний огляд (п. 16 Переліку № 1238), за результатами якого видається Сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду, форму якого наведено в додатку до постанови КМУ від 06.11.97 р. № 1238. Надалі такий огляд оператор котельні повинен проходити не рідше ніж один раз на два роки.
Щодо первинного психіатричного огляду зазначимо таке. Раніше оператори котельні проходили такий огляд, оскільки посада оператора була передбачена п. 8 Переліку № 1465. Але наприкінці 2012 року до цього документа було внесено зміни постановою КМУ від 10.10.2012 р. № 924 . Тепер прямої вказівки про те, що оператори котельні повинні проходити психіатричний огляд, у Переліку № 1465 немає. Установлено, що обов’язкові попередні та періодичні психіатричні огляди працівників проводяться за списками виробництв, робіт, професій і посад, що затверджуються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з уповноваженими представниками всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців. Наскільки нам відомо, на сьогодні затвердженого списку, де була б зазначена посада оператора котельні, немає.
Професія оператора котельні передбачає періодичну перевірку знань, яка повинна проводитися не рідше ніж один раз на 12 місяців, про що йдеться в п. 1.6 Інструкції № 74. Така перевірка проводиться комісією, яка призначається наказом по установі. До участі в її роботі можуть бути залучені інспектори Держнагляд-охоронпраці.
Кваліфікаційні вимоги до посади, а також завдання та обов’язки оператора котельні залежно від розряду визначені Довідником № 336.
Зверніть увагу: Нормами безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам окремих виробництв, затвердженими наказом МНС від 06.11.2012 р. № 1308, на відміну від попередніх норм, затверджених постановою Держкомпраці СРСР від 12.02.81 р. № 47/П-2 (втратили чинність 17.12.2012 р.), не передбачено видачу безплатного спеціального одягу операторам котельні.
Далі розглянемо особливості трудових відносин з операторами котельні, які приймаються на опалювальний сезон.
ПРИЙМАЄМО ОПЕРАТОРА КОТЕЛЬНІ НА ОПАЛЮВАЛЬНИЙ СЕЗОН
Насамперед зауважимо: робота на посаді оператора котельні не належить до категорії сезонних. Річ у тім, що Списком сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженим постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278, посада оператора котельні не передбачена.
Незважаючи на те, що робота оператора котельні не належить до сезонної, такі роботи все ж мають сезонний характер, оскільки здійснюються в певний період — сезон опалення. Це, у свою чергу, передбачає, що трудові відносини з такими працівниками не можуть бути встановлені на невизначений строк. Як же правильно оформити трудові відносини з оператором котельні на один сезон?
У цьому випадку з працівником необхідно укласти строковий трудовий договір, строк дії якого встановити за угодою сторін (п. 2 ст. 23 КЗпП). Такий договір може бути оформлено як у письмовій, так і в усній формі.
Прийняття операторів котельні оформляється в загальновстановленому порядку:
— або шляхом укладення трудового договору, на підставі якого роботодавець видає наказ про прийняття на роботу (при цьому працівник не пише заяву про прийняття на роботу);
— або шляхом подання працівником заяви про прийняття на роботу, на підставі якої роботодавець видає відповідний наказ (трудовий договір у цьому випадку сторонами не підписується).
У наказі про прийняття на роботу необхідно в обов’язковому порядку вказати строк, на який приймається працівник, оскільки без зазначення тривалості його роботи такий працівник вважається прийнятим на невизначений строк.
Тривалість трудових відносин доцільно вказати в місяцях і днях — це відповідає вимогам ст. 2411 КЗпП, якою встановлено правила обчислення строків виникнення та припинення трудових прав і обов’язків. Водночас можна чітко вказати дату закінчення трудових відносин. Наприклад: «…прийняти Чуба Івана Івановича за професією оператор котельні з 15.10.2013 р. по 15.04.2014 р.». Водночас при визначенні строку договору можна не обмежувати його конкретною датою (адже природні умови можуть внести корективи), а зазначити: «…прийняти Чуба Івана Івановича за професією оператор котельні з 15.10.2013 р. до дати фактичного закінчення опалювального сезону».
Згідно зі ст. 48 КЗпП і п. 1.1 Інструкції № 58 трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють за трудовими договорами понад 5 днів, у тому числі і працівників, прийнятих за строковим трудовим договором. Тому в обов’язковому порядку у трудовій книжці оператора котельні потрібно зробити запис про прийняття на роботу (якщо, звісно, у працівника немає іншого основного місця роботи). При цьому те, що трудові відносини мають строковий характер, у трудовій книжці не вказується. Запис у трудовій книжці може бути таким: «Прийнятий оператором котельні газової 2 розряду».
Трудові гарантії
Працівники, які уклали строковий трудовий договір, мають ті самі трудові права та обов’язки, що встановлені для працівників, з якими укладено договір на невизначений строк.
Вони повинні підпорядковуватися правилам внутрішнього трудового розпорядку, мають право на щорічну відпустку, допомогу по тимчасовій непрацездатності (див. лист Мінпраці від 01.06.2005 р. № 36-211).
Операторам котельні за рішенням керівника в межах фонду оплати праці може бути виплачена матеріальна допомога (у тому числі на оздоровлення), оскільки законодавством не встановлені обмеження щодо виплати такої допомоги працівникам, які працюють на умовах строкового трудового договору.
Згідно з вимогами чинного законодавства умови праці операторів котельні не віднесено до категорії шкідливих та важких, тобто характеризуються таким рівнем чинників середовища та трудового процесу, що не перевищує встановлених гігієнічних нормативів. Оскільки ця професія не передбачена ані Списками виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затвердженими постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290, ані Переліком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163 , відповідні працівники правом на пільги та компенсації за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці не користуються. Це підтверджується і роз’ясненнями фахівців Мінсоцполітики (див. «Праця і зарплата», 2013, № 19, с.19).
Отже, тривалість:
— робочого тижня оператора котельні становить 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП);
— щорічної основної відпустки — 24 календарні дні (ст. 6 Закону про відпустки).
Зверніть увагу: працівникам, щодо яких застосовується підсумований облік робочого часу (у тому числі операторам котельні), не може бути встановлено ненормований робочий день, відповідно їм не надається відпустка за ненормований робочий день. Підсумований облік робочого часу здійснюється за затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період, тобто в цьому випадку у працівників немає можливості працювати понад нормальну тривалість робочого часу. При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП.
Операторам котельні в загальному порядку надаються додаткові соціальні відпустки.
ЗВІЛЬНЕННЯ ОПЕРАТОРІВ КОТЕЛЬНІ
Порядок розірвання строкового трудового договору має свої особливості. Зокрема, підставою для припинення трудових відносин згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП є закінчення строку трудового договору . Тому в останній день дії строкового трудового договору працівника має бути звільнено на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП. Якщо цього не зробити, дія трудового договору вважатиметься продовженою на невизначений строк (ч. 1 ст. 391 КЗпП).
Якщо звільнення припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку дії трудового договору, а отже, днем звільнення буде найближчий (наступний за вихідним або святковим) робочий день (ч. 5 ст. 2411 КЗпП).
Якщо конкретний день закінчення трудових відносин не було визначено, тобто із працівником укладався строковий трудовий договір до «дати фактичного закінчення опалювального сезону», то в цьому випадку датою звільнення буде дата закінчення опалювального сезону, зазначена у відповідному наказі керівника установи.
Припинення трудового договору після закінчення строку не потребує заяви чи будь-якого волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він вже висловив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. Одночасно він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який його було укладено (див. лист Мінсоцполітики від 31.01.2012 р. № 30/13/133-12).
У трудовій книжці працівника роблять запис: «Звільнений у зв’язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України».
Пам’ятайте: звільняти вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до 3 і 6 років, одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда, батьків, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників), прийомних батьків, з якими укладено строковий трудовий договір, слід з обов’язковим їх працевлаштуванням. На період працевлаштування за ними зберігається середня зарплата не більше трьох місяців із дня закінчення трудового договору (ст. 184 і 1861 КЗпП).
На підставі ст. 39 КЗпП строковий трудовий договір може бути достроково розірваний з ініціативи працівника. Дозволено це зробити тільки у випадках, передбачених ст. 39 КЗпП, а саме:
— хвороба або інвалідність працівника, які перешкоджають виконанню роботи за договором;
— порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених ч.1 ст. 38 КЗпП.
У день звільнення з працівником має бути здійснено остаточний розрахунок. При цьому йому має бути:
а) виплачено зарплату за фактично відпрацьований час та компенсацію за невикористану відпустку. Якщо в день звільнення оператор котельні відсутній, ці суми слід виплатити не пізніше наступного дня після пред’явлення ним вимоги про розрахунок;
б) видано трудову книжку із записом про звільнення та інші документи, пов’язані з роботою, які роботодавець зобов’язаний надати працівнику. Працівник повинен розписатися в Книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них. Якщо він у день звільнення відсутній, йому слід надіслати повідомлення рекомендованим листом про необхідність отримати трудову книжку.
Якщо працівник перед звільненням бере відпустку
Піти у відпустку з подальшим звільненням працівник може навіть у тому випадку, якщо час відпустки повністю або частково виходить за межі строку трудового договору. Тоді дія трудового договору подовжується до закінчення відпустки (ч. 2 ст. 3 Закону про відпустки).
Для цього працівнику необхідно написати заяву. Проте, звертаючись до роботодавця з цим проханням, працівник повинен пам’ятати: надання відпустки з подальшим звільненням є правом, а не обов’язком роботодавця. Тобто роботодавець має повне право йому відмовити. Так вважає і Мінсоцполітики (див. лист від 31.01.2012 р. № 30/13/133-12).
Днем звільнення в ситуації, що розглядається, вважається останній день відпустки, який вноситься до трудової книжки як дата звільнення. Використання працівником відпустки за межами строку дії трудового договору не є підставою для його перетворення на безстроковий трудовий договір.
При наданні працівнику відпустки з подальшим звільненням всі розрахунки з ним потрібно здійснити до його виходу у відпустку, оскільки після її закінчення сторони вже не будуть пов’язані зобов’язаннями. Так само слід вчинити і з трудовою книжкою та іншими документами — їх потрібно видати працівнику перед виходом у відпустку, тобто в останній день роботи. Інакше кажучи, фактично трудові відносини з працівником припиняються з моменту початку відпустки.
Тривалість відпустки розраховується пропорційно відпрацьованому часу. Якщо працівник звільняється у зв’язку із закінченням строкового трудового договору і не бере належну йому відпустку, йому виплачується грошова компенсація за дні невикористаної щорічної відпустки.
Якщо в день звільнення працівник хворіє
Підкреслимо: звільнити працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору можна як у період тимчасової непрацездатності, так і в період перебування його у відпустці, оскільки ч. 3 ст. 40 КЗпП установлено заборону на звільнення працівників у період тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці тільки з ініціативи роботодавця, тобто за підставами, передбаченими у ст. 40 і 41 КЗпП.
Якщо ж працівника не звільнити в день закінчення строкового трудового договору, він автоматично стане безстроковим. І тоді звільнити його в подальшому на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП буде не можна.
Отже, працівник має бути звільнений у день закінчення строку трудового договору, навіть якщо він цього дня перебуває на лікарняному.
Право на допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виникає з настанням страхового випадку в період роботи, включаючи і час випробування та день звільнення (п. 1 ст. 4 Закону № 2240). При цьому допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується за рахунок коштів ФССТВП починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (див. лист ФССТВП від 06.08.2004 р. № 03-31-1137).
При вирішенні питання про оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності слід скористатися роз’ясненнями, наданими Мінсоцполітики в листі від 19.01.2012 р. № 26/18/99-12.
Згідно з п. 2 Порядку № 439 оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі здійснюється за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату зарплати за робочі дні (години) за графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.
Отже, якщо хвороба настала, наприклад, в останній день строкового трудового договору, то за рахунок коштів роботодавця здійснюється оплата працівникові тільки одного дня тимчасової непрацездатності.
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон № 2240 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2011 р. 2240-III.
Довідник № 336 — Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затверджений наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. № 336.
Класифікатор професій — Класифікатор професій ДК 2003:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327.
Наказ № 33 — наказ МОЗ «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я» від 23.02.2000 р. № 33.
Міжгалузеві норми № 105 — Міжгалузеві норми чисельності робітників, що обслуговують громадські будівлі (будівлі управлінь, конструкторські і проектні організації), затверджені наказом Мінпраці від 11.05.2004 р. № 105.
Інструкція № 74 — Типова інструкція для операторів (машиністів) парових та водогрійних котлів, затверджена наказом Держкомітету з нагляду за охороною праці від 30.04.96 р. № 74.
Перелік № 246 — Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників, затверджений наказом МОЗ від 21.05.2007 р. № 246.
Перелік № 1238 — Перелік професій та видів діяльності, для яких є обов’язковим первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд, затверджений постановою КМУ від 06.11.97 р. № 1238.
Перелік № 1465 — Перелік медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих, затверджений постановою КМУ від 27.09.2000 р. № 1465.
Інструкція № 58 — Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мін’юсту, Мінпраці та Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58.
Порядок № 439 — Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 439.