Робота на різних посадах: чи можна встановити ненормований робочий день

РОБОТА НА РІЗНИХ ПОСАДАХ: ЧИ МОЖНА ВСТАНОВИТИ НЕНОРМОВАНИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ

 

Тетяна СТАШКІВ, заступник директора Департаменту заробітної плати та умов праці — начальник відділу умов та режимів праці, нормування та професійної класифікації

 

У терцентрі працівник працює на 0,5 ставки інструктора з трудової адаптації та 0,5 ставки соціального працівника. Усього він працює щодня по 8 годин. Іноді виконує обов’язки соціального працівника понад нормальну тривалість робочого часу.

Чи має він право на відпустку за ненормований робочий день, якщо колективним договором посаду соціального працівника внесено до переліку посад працівників з ненормованим робочим днем?

(м. Бахчисарай)

 

Установлення ненормованого робочого дня повинне здійснюватися з дотриманням Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7 (далі — Рекомендації № 7).

Згідно з п. 1 цих Рекомендацій ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який установлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. За необхідності ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці в цьому випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, а й колом обов’язків та обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Інакше кажучи, працівники, яким установлено ненормований робочий день, можуть залучатися до роботи понад нормальну тривалість робочого часу. При цьому години, відпрацьовані понад нормальну тривалість робочого часу за такого режиму роботи, не відображаються в табелі обліку та додатково не оплачуються.

Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором (п. 7 Рекомендацій № 7).

Ненормований робочий день може застосовуватися для керівників, спеціалістів і робітників, а саме (п. 5 Рекомендацій № 7):

— осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі;

— осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство);

— осіб, які розподіляють час роботи на свій розсуд.

Ненормований робочий день може застосовуватися для працівників, яким установлено неповний робочий тиждень, а для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем, — ні (п. 2 Рекомендацій № 7).

Таким чином, оскільки за обома посадами працівник працює на 0,5 ставки в режимі неповного робочого дня, то підстав для встановлення ненормованого робочого дня за жодною з цих посад немає .

Пунктом 3 Рекомендацій № 7 передбачено надання відпустки за ненормований робочий день. Нагадаємо: додаткова відпустка за ненормований робочий день належить до щорічних відпусток та надається на підставі ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР. Згідно зі ст. 8 цього Закону і п. 3 Рекомендацій № 7 максимальна тривалість відпустки за ненормований робочий день — 7 календарних днів. Конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним договором щодо кожного виду робіт, професій та посад або трудовим договором.

Виходячи з викладеного, працівник не має права на додаткову відпустку за ненормований робочий день.