23.09.2013
ВРАХУВАННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ У ВАРТОСТІ ПЛАТНИХ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ
Катерина КЛИМАК, головний спеціаліст відділу нормування і оплати праці та роботи з місцевими бюджетами Управління планування, фінансування видатків бюджету та оплати праці Департаменту економіки та ресурсного забезпечення
Медичний заклад є неприбутковою бюджетною організацією, яка надає платні медичні послуги. При розрахунку вартості таких послуг після визначення всіх видів витрат, які складають собівартість певної послуги, закладається прибуток на підставі заданого рівня рентабельності. Зокрема, розпорядженням голови обласної державної адміністрації встановлена гранична рентабельність у розмірі 20 % на платні послуги, що надають лікувально-профілактичні та санітарно-профілактичні заклади охорони здоров’я.
Під час перевірки медичного закладу обласним відділенням Антимонопольного комітету визнано неправомірними дії медичного закладу в частині включення до вартості послуг прибутку. Представники Антимонопольного комітету вважають, що це призводить до завищення вартості платних послуг. Чи правильно це?
(Житомирська обл.)
Медичні заклади можуть надавати лише ті види платних послуг, які визначені у Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затвердженому постановою КМУ від 17.09.96 р. № 1138.
Порядку надання платних послуг медичними закладами та порядку встановлення плати за медичні послуги на сьогодні, на жаль, не існує. У зв’язку з цим у медичних закладів виникають численні запитання з приводу встановлення вартості платних медичних послуг.
Зазначимо, що загальний порядок надання платних послуг бюджетними установами різних сфер однаковий.
По-перше, бюджетні установи мають право надавати лише ті види платних послуг, які визначені і дозволені для надання законодавством.
По-друге, базою для визначення ціни послуги є розрахунок валових витрат, пов’язаних з безпосереднім наданням послуги.
Виходячи зі ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-VI (далі — Закон № 5007) на всі види продукції, товарів і послуг ціну встановлює сама установа (за винятком таких, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів).
До вартості платної послуги необхідно включати всі витрати, пов’язані з її наданням.
Відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов’язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:
— прямих матеріальних витрат;
— прямих витрат на оплату праці;
— амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
— вартості придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
— інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Зазначимо, що для деяких інших бюджетних сфер можливість уключення прибутку до вартості платних послуг передбачена законодавством.
Так, у п. 2.3 Порядку надання платних послуг закладами культури і мистецтв, затвердженого спільним наказом Мінкультури, Мінфіну та Мінекономіки від 21.12.99 р. № 732/306/152, визначено, що вартість (ціна) послуг формується, виходячи з витрат (собівартості) та прибутку з урахуванням попиту та платоспроможності покупців.
Хоча для сфери охорони здоров’я порядок визначення вартості платних послуг не затверджений, не бачимо перешкод для включення рентабельності до вартості платних медичних послуг.
Зверніть увагу на лист Державної податкової адміністрації України від 18.02.2004 р. № 1452/5/15-13. У ньому зазначено: не буде порушенням чинного законодавства закладення неприбутковими організаціями — закладами охорони здоров’я граничних розмірів рентабельності при формуванні вартості платних медичних послуг з подальшим зарахуванням коштів, отриманих від їх надання, до складу кошторисів (на спецрахунок) на утримання таких неприбуткових організацій, у разі якщо розміри рентабельності для формування тарифів на медичні послуги будуть установлені відповідним нормативним актом Міністерства охорони здоров’я.
На сьогоднішній день граничні розмірі рентабельності щодо послуг, які надають установи та заклади охорони здоров’я, встановлюються органами виконавчої влади та виконавчими органами міських рад відповідно до п. 12 додатка до постанови КМУ «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25.12.96 р. № 1548.
Відповідно до п. 12 додатка до цієї постанови Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють) тарифи на платні послуги, що надають лікувально-профілактичні державні і комунальні заклади охорони здоров’я.
Також згідно з п.п. 1 п. 1 ст. 13 Закону № 5007 державне регулювання цін здійснюється Кабміном, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:
— фіксованих цін;
— граничних цін;
— граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);
— граничних нормативів рентабельності;
— розміру постачальницької винагороди;
— розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів).
Таким чином, тарифи на платні медичні послуги, що надаються державними і комунальними закладами охорони здоров’я, визначаються лікувально-профілактичними закладами, які безпосередньо надають такі послуги. Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації затверджують визначені тарифи, а також здійснюють їх регулювання шляхом установлення граничного розміру рентабельності.
Також звернемо увагу на лист Держінспекції з контролю за цінами від 17.05.2008 р. № 200/6-10/1799. У ньому зазначено: в тих випадках, коли державне регулювання тарифів на платні медичні послуги, що надають лікувально-профілактичні державні та комунальні заклади охорони здоров’я, не запроваджено, тарифи на платні медичні послуги встановлюються на ринкових засадах.
Наприкінці відповіді розглянемо особливості оподаткування неприбуткових організацій, які надають платні послуги.
Так, відповідно до п. 157.2 ст. 157 ПКУ від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у п.п. «а» п. 157.1 ст. 157 (у тому числі організацій, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів), зокрема отримані у вигляді коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, у тому числі доходів державних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, у тому числі від надання платних послуг, пов’язаних з їх основною статутною діяльністю.
Доходи неприбуткових організацій, визначених у п.п. «а» п. 157.1 ст. 157 ПКУ, у тому числі доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров’я, а також архівних установ та реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають відповідну ліцензію, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) для утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (у тому числі фінансування господарської діяльності згідно з їх статутами), розрахованого та затвердженого в порядку, встановленому Кабміном.
У разі якщо за наслідками звітного (податкового) року доходи, зараховані до кошторису для утримання зазначених організацій, перевищують суму визначених кошторисом витрат, сума перевищення враховується у складі кошторису наступного року.
При цьому із суми перевищення доходів над витратами зазначених неприбуткових організацій податок, передбачений у п. 151.1 ст. 151 ПКУ, не сплачується.
Перевищення доходів над передбаченими у кошторисі витратами може бути лише у випадку, коли до вартості платних послуг закладено рентабельність.
Отже, як бачимо, норми ПКУ також передбачають закладення рентабельності у вартість платних послуг, які надаються неприбутковими організаціями.