20.01.2014
Міністерство соціальної політики України
Про врахування доплати за чергування на дому при розрахунку лікарняних
Лист від 31.10.2013 р. № 962/13/155-13
Департамент заробітної плати та умов праці розглянув <…> лист і повідомляє.
Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок), розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Відповідно до пункту 10 Порядку, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, що зазначені у пункті 4 Порядку (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.
У разі коли середня заробітна плата (грошове забезпечення) обчислюється відповідно до пункту 10 цього Порядку, середньоденна заробітна плата (грошове забезпечення) за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини па середньомісячну кількість календарних днів (30,44), а за один робочий день (годину) — на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи).
Середньомісячна кількість робочих днів (годин) обчислюється шляхом ділення кількості робочих днів (годин) за балансом робочого часу підприємства в розрахунковому періоді на кількість місяців розрахункового періоду.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. Таким періодом є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Згідно з пунктом 7 Порядку середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється, виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (в тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктами 14 та 16 Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п’ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи).
Враховуючи зазначене та норми п. 5.1 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 р. № 308/519, при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності лікарям, які чергують на дому, враховується час, який вони відпрацювали за встановленою нормою робочого часу (за робочий день), фактично відпрацьовані на виклик години під час чергування вдома та години чергування вдома в половинному розмірі, якщо викликів не було.
Директор Департаменту О. Товстенко
Коментар редакції
Чи враховувати оплату чергувань удома при розрахунку лікарняних? Мінсоцполітики говорить: «Так!»
Лист, що коментується, адресовано тим закладам охорони здоров’я, які залучають медпрацівників до чергувань удома. У ньому надано роз’яснення щодо такого запитання: «Чи враховувати при розрахунку лікарняних лікарям години їх чергувань удома (час, витрачений на виклик та години чергування, якщо викликів не було), а також оплату таких чергувань?».
Зауважимо: нашим читачам відповідь на нього вже відома (див. консультацію фахівця Мінсоцполітики в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 29, с. 30). Але, що важливо, тепер такі роз’яснення підкріплено офіційним листом. Далі розглянемо найважливіше.
Насамперед з’ясуємо, що є чергуванням удома. На жаль, визначення цьому поняттю законодавство не дає. Єдину згадку про нього ми знайшли в п. 5.1 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519 (далі — Умови № 308/519), присвяченому оплаті чергувань удома.
Отже, лікарі можуть чергувати вдома як у ме-жах місячної норми робочого часу за обліковий період, так і за її межами. При цьому чергування понад місячну норму робочого часу не є сумісництвом (п. 8 Переліку робіт, які не є сумісництвом, затвердженого спільним наказом Мін-праці, Мінфіну і Мін’юсту від 28.06.93 р. № 43).
Облік та оплата чергувань удома такі:
— чергування вдома в денний та нічний час враховують як півгодини за кожну годину чергування та оплачують виходячи з посадового окладу, визначеного згідно з пп. 2.1, 2.2 Умов № 308/519, з урахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію;
— час, витрачений на виклик під час чергування (до закладу, на місце події та додому до хворого), оплачують за фактично відпрацьовані години з розрахунку посадового окладу працівника зі збереженням оплати праці в нічний час.
Отже, чергування вдома (у тому числі якщо викликів не було) — це не час відпочинку, а своєрідний робочий час із властивим йому виконанням працівником визначених трудових обов’язків. Із цього робимо висновок: чергування є складовою частиною нормального робочого часу або надурочної роботи (якщо виходить за межі норми). Утім, оскільки працівник чергує «вдома», тобто не на робочому місці, використовуючи встановлений час поза викликом для своїх потреб, то облік та оплата таких чергувань має свої особливості, зазначені вище.
Такий висновок важливий при вирішенні питання про включення часу чергувань та їх оплати до розрахунку лікарняних. Особливий інтерес викликають чергування понад норму робочого часу, якщо викликів не було.
Середню зарплату для виплати лікарняних розраховують згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266).
Розрахунковий період у загальному випадку становить 6 календарних місяців перед настанням тимчасової непрацездатності.
По-перше, середньоденна (середньогодинна) зарплата для розрахунку лікарняних обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період зарплати на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді (пп. 14 і 16 Порядку № 1266).
По-друге, щоб виплати, нараховані працівнику в розрахунковому періоді, потрапили до розрахунку, вони повинні:
1) входити до складу основної та додаткової зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Інакше кажучи, ідеться про зарплатні виплати. І хоча про оплату чергувань не згадується в Інструкції зі статистики зарплати, затвердженій наказом Держстату від 13.01.2004 р. № 5, такі виплати, безумовно, до них належать;
2) уключатися до бази для нарахування та утримання єдиного внеску;
3) бути нарахованими за відпрацьований час.
Чи можна вважати години чергувань (у тому числі якщо викликів не було) відпрацьованими? Як зазначалося вище — безсумнівно. Як бачимо, з нами погоджується і Мінсоцполітики. Так, у листі, що коментується, фахівці цього Міністерства зазначили, що при розрахунку лікарняних лікарям, які чергують удома, враховується:
1) час, який вони відпрацювали за встановленою нормою робочого часу (за робочий день);
2) фактично відпрацьовані під час виклику години чергування;
3) години чергування вдома в половинному розмірі, якщо викликів не було.
Це також означає, що при оплаті годин роботи, пропущених через хворобу, слід урахувати і години чергування вдома.
Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик