Визначаємо тривалість відпустки соціального працівника психоневрологічного інтернату

Визначаємо тривалість відпустки соціального працівника психоневрологічного інтернату

 

Олена УСЕНКО, головний спеціаліст відділу умов та режимів праці, нормування і професійної класифікації Департаменту заробітної плати та умов праці

Яка тривалість щорічної основної відпустки соціального працівника психоневрологічного інтернату? Чи має він право на додаткову щорічну відпустку?

(Львівська обл.)

 

Психоневрологічний інтернат є стаціонарною соціально-медичною установою, призначеною для постійного проживання громадян із психоневрологічними захворюваннями, які потребують стороннього догляду, побутового та медичного обслуговування (п. 1.1 Типового положення про психоневрологічний інтернат, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2001 р. № 549).

Відпустки особам, які перебувають у трудових відносинах із психоневрологічним інтернатом, надають згідно із Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

Як передбачено ст. 4 цього Закону, щорічна відпустка складається з:

— основної відпустки (ст. 6 Закону про відпустки);

— додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки), за особливий характер праці (ст. 8 Закону про відпустки);

— інших щорічних додаткових відпусток, передбачених законодавством.

Що стосується щорічної основної відпустки, то її тривалість становить 24 календарні дні.

Щорічні додаткові відпустки, передбачені ст. 7 і п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки, надають згідно зі Списками виробництв, робіт, цехів, професій та посад, які затверджуються Кабміном.

Постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290 затверджено Списки виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особ­ливий характер праці (додатки 1 і 2 до зазначеної постанови).

Згідно з пп. 17 — 31«б» розд. XVII «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Списку, наведеного в додатку 1 до постанови КМУ від 17.11.97 р. № 1290, окремі категорії працівників психоневрологічного інтернату, безпосередньо зайняті обслуговуванням хворих, мають право на щорічну додаткову відпустку у зв’язку із шкідливими і важкими умовами праці.

Тому соціальний працівник не має права на додаткову відпустку у зв’язку із шкідливими і важкими умовами праці (незважаючи на те, що він безпосередньо обслуговує хворих).

На умовах, визначених колективним договором або трудовим договором, соціальному працівнику може бути надана щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день тривалістю до 7 календарних днів, залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (за винятком випадку, коли соціальний працівник працює за сумісництвом).