Мінсоцполітики щодо тривалості робочого часу напередодні святкових і неробочих днів
Мінсоцполітики у листі від 28.08.2014 р. № 395/13/116-14 нагадало, що відповідно до ст. 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст. 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.
У зазначеній статті йдеться про скорочення тривалості не робочого часу, а роботи. Тобто зазначена норма не передбачає скорочення робочого часу, а лише вимагає його перерозподілу таким чином, щоб напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи скорочувалась за умови, що норма тривалості робочого часу, передбачена законодавством (40 год на тиждень), не скорочується і відповідно оплата праці зберігається в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.
Згідно зі ст. 56 КЗпП неповний робочий час (неповний робочий день або неповний робочий тиждень) встановлюється за угодою між працівником та роботодавцем,
і оплата в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Враховуючи вищезазначене, норма ст. 53 КЗпП поширюється на працівників, які працюють за п’ятиденним чи шестиденним робочим тижнем з установленою законодавством нормою робочого часу.
Для працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, ця норма не застосовується, тобто тривалість їх роботи напередодні святкових і неробочих днів не скорочується на одну годину.
Як укладати та виконувати рамкові угоди: роз’яснення Мінекономрозвитку
Мінекономрозвитку в листі від 22.09.2014 р. № 3302-05/32566-03 роз’яснило замовникам особливості укладання та виконання рамкових угод з урахуванням пропозицій Проекту ЄС «Гармонізація систем конкуренції та державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС». Так, у листі висвітлені питання щодо:
— відмінності між поняттями замовника і генерального замовника;
— кількості учасників рамкової угоди;
— оцінки пропозицій учасників торгів, за якими планується укладення рамкової угоди;
— укладення рамкової угоди з одним учасником чи декількома;
— обсягу товару (послуги) в рамковій угоді;
— проведення відбору, конкурентного відбору для визначення постачальника для укладення договору про закупівлю;
— відміни торгів з урахуванням особливостей укладення рамкової угоди з одним учасником та з кількома учасниками;
— оформлення документів при виконанні рамкової угоди;
— відображення закупівель за рамковими угодами у річному плані закупівель;
— оприлюднення інформації за укладеною рамковою угодою.
Також у додатках до листа наведено 7 зразків документів, які оформлюються під час застосування рамкових угод та правила застосування кожного з них. Але такі зразки документів не є обов’язковими як такі, що встановлені законодавством, та мають виключно рекомендаційний характер. Вони можуть застосовуватися замовниками як допоміжний інструментарій для документального супроводу рамкових угод.
Податкові зобов’язання: коли їх вважати сплаченими, виконаними та погашеними
ДФСУ у листі від 13.08.2014 р. № 1128/5/99-99-20-03-01-16 надала відповіді на запитання щодо термінів сплати та зарахування податкових зобов’язань. Наведемо ці відповіді.
1. Коли суми податків і зборів вважаються сплаченими?
При виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка (ЄКР), відкритого у Нацбанку.
Податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи держбюджету визнають зарахованими до держбюджету з дня зарахування коштів на ЄКР держбюджету України. Про це йдеться в ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08.10.2010 р. № 2456-VI.
Аналогічно в ч. 5 ст. 78 цього Кодексу встановлено, що податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на ЄКР.
2. Чи дійсно податкове зобов’язання вважатиметься виконаним лише із дня зарахування відповідних сум на ЄКР?
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк. Тому податкове зобов’язання буде вважатися виконаним з дня зарахування сплачених коштів на ЄКР.
3. Чи потрібно повторно здійснювати платіж, якщо кошти до бюджету так і не потрапили?
Незважаючи на причину несплати податкових зобов’язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів, Податковий кодекс не звільняє платника податків від обов’язку сплатити основну суму податкового зобов’язання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, — від стягнення такого податкового боргу.
У разі ненадходження грошових коштів на бюджетні рахунки органу державного казначейства і незарахування їх до дохідної частини державного або місцевого бюджетів податкові зобов’язання або податковий борг не можуть вважатися погашеними.