Згідно з п. 2 ст. 85 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ), який введено в дію з 01.01.2011 р., було заборонено здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на функціонування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів.
З метою вирішення проблемних питань, які виникають у бюджетному процесі, Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 16.10.2012 р. № 5428-VI друге речення ч. 2 ст. 85 БКУ доповнено словами: «або за рішенням Кабінету Міністрів України». Тобто відповідно до зазначених змін забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені БКУ до місцевих бюджетів, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України.
Рішенням Кабінету Міністрів України (п. 2 постанови «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» від 23.01.2015 р. № 11) дозволено здійснювати протягом бюджетного періоду видатки на фінансування закладів охорони здоров’я та програм у сфері охорони здоров’я, визначених у ст. 1034 БКУ, одночасно з державного та місцевого бюджетів та/або одночасно з різних бюджетів.
Крім цього, згідно із ст. 82 та 83 БКУ видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання АР Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності, а також видатки на реалізацію прав та обов’язків АР Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України.
Відтак, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 89, п. 3 ч. 1 ст. 90 БКУ, видатки, на здійснення яких спрямовується медична субвенція з державного бюджету, належать до видатків місцевих бюджетів. При цьому заклади охорони здоров’я є комунальною власністю або мають бути передані з державної у комунальну власність (згідно з додатком 10 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»).
З огляду на викладене, утримання зазначених закладів забезпечується з місцевих бюджетів, одним із джерел доходів яких визначається медична субвенція з державного бюджету або з інших місцевих бюджетів, як трансферт, що надається з одного бюджету іншому.
Враховуючи зазначене, питання здійснення впродовж бюджетного періоду видатків на утримання закладів охорони здоров’я та програм у сфері охорони здоров’я, визначених у ст. 1034 БКУ, одночасно з різних бюджетів повністю врегульоване.