Період трудових відносин із застрахованою особою, яка померла, відображається у графі 11 таблиці 5 «Відомості про трудові відносини осіб» додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435 (далі — Порядок № 435).
Припинення трудових відносин із застрахованою особою у зв’язку зі смертю здійснюється на підставі наказу (розпорядження) підприємства про виключення померлої застрахованої особи з особового складу, що видається на підставі копії свідоцтва про смерть, де зазначено дату смерті, яка не повинна співпадати з датою видання наказу.
Відповідно до п. 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58, зі змінами і доповненнями, днем звільнення вважається останній день роботи.
У разі якщо дата смерті припадає на вихідний день, на час перебування у відпустці, хвороби тощо, датою припинення трудових відносин є фактична дата смерті застрахованої особи незалежно від дати видання наказу (розпорядження) підприємства про виключення її з особового складу підприємства.
Тобто у графі 11 «Період трудових відносин, відносин за договорами цивільно-правового характеру та відпусток» таблиці 5 додатка 4 до Порядку № 435, зокрема в колонці «дата закінчення», страхувальником (роботодавцем) зазначається фактична дата смерті застрахованої особи незалежно від дати видання наказу (розпорядження) підприємства про виключення померлої застрахованої особи з особового складу підприємства.
За матеріалами, розміщеними на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі
Державної фіскальної служби України (zir.minrd.gov.ua)