Частиною 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 БКУ для здійснення програм заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.
Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів (розд. 4), затвердженим наказом Мінфіну від 23.08.2012 р. № 938, передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів.
Отже, комунальне підприємство може отримувати фінансову підтримку з сільського бюджету лише як одержувач бюджетних коштів у мережі головного розпорядника у рамках виконання відповідної програми, затвердженої сільською радою. При цьому одержувач бюджетних коштів відкриває рахунок в органах Казначейства і забезпечує використання коштів на підставі плану використання бюджетних коштів ( ч. 6 ст. 22 БКУ).
Такі видатки сільського бюджету повинні відображатися з урахуванням галузевої ознаки та основних груп видатків, визначених бюджетною класифікацією, затвердженою наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11. У цьому випадку мова йде за водогін, тож слід застосовувати КТКВК 100202 «Водопровідно-каналізаційне господарство» та КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)», оскільки це поточні видатки.