19.09.2016

Питання земельні: хто виділяє землю під забудову

У нашому місті віднедавна відсутня система централізованого теплопостачання. Відтак лікарня, як і решта бюджетних установ міста, повинна самостійно забезпечити опалення приміщень у холодну пору року. Однак коштів для будівництва та обладнання власної котельні лікарня не має.
Водночас приватне підприємство має намір побудувати на території нашої установи сучасну газову блочно-модульну котельню, яка забезпечить у подальшому теплом у тому числі й лікарню. Представники цього підприємства звернулися до адміністрації лікарні з проханням виділити земельну ділянку для забудови.
Чи може керівництво закладу охорони здоров’я (або вища за рівнем установа) надати (наприклад, за договором оренди) земельну ділянку в межах території лікарні для будівництва котельні?

Якщо відповідати на поставлене запитання коротко і по суті, то ні, жодна бюджетна установа не має права виділяти земельні ділянки для забудови. А тепер розберемося з нюансами.

Основоположним нормативним документом у сфері земельного законодавства є Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ (далі — ЗКУ). Тож у першу чергу звернемося до норм цього законодавчого акта.

Так, згідно з ч. 1 ст. 24 ЗКУ державним і комунальним установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування. У свою чергу, право постійного користування земельною ділянкою передбачає право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. На це вказує ч. 1 ст. 92 ЗКУ. Як бачимо, зміст права постійного користування проявляється у правомочностях права володіння і права користування. При цьому перше означає юридично закріплену можливість мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу. Тоді як право користування передбачає можливість господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей власником чи уповноваженими особами.

Водночас варто звернути увагу на такий важливий момент: бюджетні установи є користувачами земельних ділянок, а не власниками. Відтак вони не мають права розпорядження земельними ділянками. Це випливає з норм ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (ср. ). Інакше кажучи, бюджетні установи не можуть самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо (наприклад, продати, надати в оренду).

Отже, виділити земельну ділянку для забудови не має права ані керівництво закладу охорони здоров’я, ані керівництво вищої за рівнем установи. Ці питання не належать до їх компетенції. Закономірно виникає запитання: а хто ж тоді може це зробити?

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР регулювання земельних відносин належить до повноважень виконавчих органів місцевих рад. Зокрема, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 31 цього Закону визначення в установленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб належать до власних (самоврядних) повноважень зазначених виконавчих органів.

А от видача дозволів на виконання будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до норм ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI.

Таким чином, щоб отримати земельну ділянку для забудови, підприємство, яке має намір побудувати котельню, повинне звернутися до виконавчого органу відповідної міської ради. І єдине, як адміністрація лікарні може посприяти позитивному вирішенню цього питання, це надіслати клопотання про виділення земельної ділянки для забудови до міської ради, обґрунтувавши власну зацікавленість.