24.04.2017

Екоподаток-2017: звітуємо за I квартал

Ось і завершився I квартал 2017 року. Саме час скласти податкові декларації та вчасно їх подати. Так, ті бюджетні установи, які мають стаціонарні джерела забруднення, зобов’язані сплачувати екологічний податок. На що необхідно звернути увагу платникам такого податку у I кварталі 2017 року, ми й розповімо вам у цьому матеріалі.

Коли бюджетні установи є платниками екоподатку

Відразу зазначимо, що суттєвих змін у порядку розрахунку екологічного податку за I квартал 2017 року не відбулось. Отже, розраховувати екоподаток за цей період ви будете за тими ж правилами, що і в минулому році. Але у цьому кварталі є певні моменти, які варто взяти до уваги.

Почнемо з того, за яких умов бюджетні установи є платниками цього податку.

Так, суб’єкти господарювання, зокрема бюджетні установи, є платниками цього податку, лише коли здійснюють:

— викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення ( п.п. 240.1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, далі — ПКУ);

— скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти ( п.п. 240.1.2 ПКУ).

Поряд з цим інколи виникає запитання: чи є бюджетна установа платником екоподатку за розміщення відходів ( п.п. 240.1.3 ПКУ)? Таке, скоріше за все, виникає у виняткових ситуаціях.

Річ у тім, що екоподаток за розміщення відходів сплачують лише суб’єкти господарювання, які мають спеціальні дозволи на розміщення відходів.

Так, відповідно до п.п. 14.1.223 ПКУ розміщення відходів — постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Згідно з п.п. 242.1.3 ПКУ об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, що справляється за розміщення відходів, є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.

З огляду на це, платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, які на підставі отриманих в установленому порядку дозволів розміщують відходи на власних територіях (об’єктах) або у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, та не мають договорів з комунальними або спеціалізованими підприємствами на утилізацію та захоронення відходів.

Враховуючи вищенаведене, бюджетні установи, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів до їх видалення, шляхом вивезення відповідно до укладеного договору із спеціалізованим підприємством на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку. З цього питання фіскали висловили свою позицію, зокрема, в листах Головного управління ДФС у м. Києві від 23.05.2016 р. № 11376/10/26-15-12-03-18 та від 05.08.2016 р. № 17719/10/26-15-12-03-18 (ср. ).

Що стосується тимчасового розміщення (зберігання) небезпечних відходів, то, на думку фіскалів, сплачувати екоподаток мають також суб’єкти господарювання, які тимчасово розміщують (зберігають) відходи, зокрема небезпечні (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), якщо немає договору на видалення та утилізацію таких відходів (категорія 120.01 ЗIР ДФСУ). Тобто у разі якщо бюджетна установа має договір з комунальними або спеціалізованими підприємствами на утилізацію та захоронення відходів, така організація не є платником екологічного податку за відходи.

Як розрахувати екоподаток

Для того щоб розрахувати екоподаток, як і раніше, достатньо знати такі величини:

1) обсяг забруднюючих речовин (викинутих у атмосферне повітря чи до водойм або при розміщенні відходів).

Увага! Дізнатися інформацію про обсяг забруднюючих речовин, які викидає ваше стаціонарне джерело забруднення в атмосферне повітря, можна зі спеціального дозволу. У ньому міститься необхідна інформація про ідентифікацію видів забруднюючих речовин, їх клас небезпеки, а також величину можливих викидів тощо.

Водночас інколи у суб’єкта господарювання такий дозвіл відсутній. У цьому випадку розрахувати обсяг викидів стаціонарним джерелом забруднення (побутовим котлом) в атмосферу доведеться самостійно розрахунковим шляхом;

2) ставку екоподатку.

Зверніть увагу! При розрахунку екоподатку за I квартал 2017 року бюджетні установи мають застосовувати нові ставки екоподатку, визначені в ст. 243 — 246 ПКУ, які набрали чинності з 1 січня 2017 року. Такі ставки викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2016 році збільшені на 12 %. Їх ви знайдете нижче;

3) коригуючі коефіцієнти (за необхідності). Застосовуються такі коефіцієнти лише при скидах забруднюючих речовин у водойми або при розміщенні відходів. Відшукати їх можна у ст. 243 — 246 ПКУ.

Для правильного обчислення суми екоподатку необхідно знайти добуток фактичних обсягів розміщення відходів, ставки податку та коригуючого коефіцієнта.

За якою формою звітувати

За I квартал 2017 року бюджетні установи —платники екоподатку подають форму декларації з екологічного податку, яка затверджена наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. № 715. Сподіваємось, що у минулих роках ви вже розібралися, як її заповнювати, тому ніяких труднощів у цьому кварталі у вас не виникне.

Отже, граничний термін подання податкової декларації з екоподатку — 10.05.2017 р., а сплатити податок слід не пізніше 19.05.2017 р.

Подати її слід у випадку здійснення ( п.п. 250.2.1 ПКУ):

— викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення;

— скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти за місцем здійснення скидів у водні об’єкти;

— розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах — за місцем розміщення спеціально відведених для цього місць чи об’єктів.

При цьому в деяких випадках для платників екоподатку є певні нюанси щодо місця подання декларації з екоподатку. Розглянемо, від чого вони залежать.

Ситуація

Порядок подання звітності

Примітка

Місце подання декларації з екоподатку не збігається з вашим основним місцем перебування на податковому обліку

Подати копію декларації за основним місцем обліку

п. 250.8 ПКУ

Платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів у межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди КОАТУУ *різні)

Подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо

п.п. 250.10.1 ПКУ

Отже, коли бюджетна установа має два джерела забруднення в різних населених пунктах, які підконтрольні одному контролюючому органу, то потрібно подати дві декларації з екоподатку. Водночас форма декларації дозволяє подати одну декларацію, в якій (у додатках) можна розрахувати екоподаток щодо різних джерел забруднення, які знаходяться в різних органах місцевого самоврядування (з різними кодами за КОАТУУ). Тому контролери у листі ДФС від 15.02.2016 р. № 5161/7/99-99-15-04-02-17 рекомендували платникам екологічного податку подавати до контролюючого органу одну декларацію, до якої додавати необхідну кількість окремих додатків щодо кожного об’єкта оподаткування

Платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів у межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код КОАТУУ один і той самий)

Подавати до відповідного контролюючого органу одну декларацію за такі джерела забруднення

п.п. 250.10.2 ПКУ

Платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом

Може подавати одну декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради)

п.п. 250.10.3 ПКУ

* КОАТУУ — коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України.

Зверніть увагу! Місце сплати екоподатку визначається за тим же принципом, що і місце подання декларації.

Чи подавати звітність, якщо відсутній об’єкт забруднення

Знаємо, що 2017 року певна частина бюджетних установ (минулорічних платників екоподатку) відмовилась від стаціонарного джерела забруднення. Чи необхідно про це повідомляти фіскалів?

Так, про це обов’язково треба повідомити податківців.

Для чого це необхідно зробити? Що буде, якщо бюджетна установа не повідомить про відсутність у 2017 році стаціонарного джерела забруднення?

Насамперед зазначимо, що п. 250.9 ПКУ передбачено наступне:

«Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до цієї статті Кодексу».

Отже, для того щоб не подавати звітність з екоподатку у 2017 році, потрібно направити податківцям заяву в довільній формі про відсутність об’єкта оподаткування. Подати таку заяву слід не пізніше граничного строку подання звітності за I квартал (тобто до 10.05.2017 р.). Якщо цього не зробити, то весь рік бюджетній установі доведеться подавати декларацію з екоподатку за загальними правилами, хоча й із прокресленнями.

Звісно, остання редакція п. 49.2 ПКУ дозволяє подавати звітність лише за звітний період, в якому виникає об’єкт оподаткування, або за наявності показників, що підлягають декларуванню. Тобто якщо немає про що звітувати, то декларацію подавати не потрібно.

Але оскільки для екоподатку в ПКУ є спеціальна норма — п. 250.9, який вимагає подати повідомлення про відсутність об’єкта оподаткування, то аби не сперечатися з контролерами, радимо подати таку заяву.

До речі, вимоги п. 250.9 ПКУ стосуються бюджетних установ, які з початку звітного року не планують здійснювати забруднення (тобто з початку року відсутній об’єкт забруднення). Щодо бюджетних установ, які взагалі ніколи не мали об’єктів забруднення (ані минулого року, ані раніше), а також тих, які були створені у 2017 році, то вони не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Як відображають видатки на сплату екоподатку

Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333, видатки на сплату податкових, неподаткових та інших платежів на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством (включаючи плату за адміністративні послуги), у тому числі видатки на сплату екоподатку, здійснюють за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

У бухгалтерському обліку видатки на сплату екоподатку бюджетні установи відображають такими записами:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

дебет

кредит

1

Нараховано суму екоподатку

8411 «Інші витрати за обмінними операціями»

6311 «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»

2

Перераховано суму екоподатку до бюджету

6311 «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»

2313 «Реєстраційні рахунки»

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення ( пп. 243.1 та 243.4 ПКУ)

Таблиця 1

Найменування забруднюючої речовини

Ставка податку, гривень за 1 т

Найменування забруднюючої речовини

Ставка податку, гривень за 1 т

Азоту оксиди

2204,89

Марганець та його сполуки

17451,37

Аміак

413,53

Нікель та його сполуки

88914,54

Ангідрид сірчистий

2204,89

Озон

2204,89

Ацетон

827,06

Ртуть та її сполуки

93463,38

Бенз(о)пірен

2806850,49

Свинець та його сполуки

93463,38

Бутилацетат

496,61

Сірководень

7086,02

Ванадію п’ятиокис

8270,62

Сірковуглець

4604,82

Водень хлористий

83,07

Спирт н-бутиловий

2204,89

Вуглецю окис

83,07

Стирол

16100,62

Вуглеводні

124,61

Фенол

10007,8

Газоподібні фтористі сполуки

5458,98

Формальдегід

5458,98

Тверді речовини

83,07

Хром та його сполуки

59192,69

Кадмію сполуки

17451,37

Двоокис вуглецю

0,37

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), на які встановлено клас небезпечності ( п. 243.2 ПКУ)

Таблиця 2

Клас небезпечності

Ставка податку, гривень за 1 т

I

15770,16

II

3611,61

III

538,13

IV

124,61

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас небезпечності ( п. 243.3 ПКУ)

Таблиця 3

Орієнтовно безпечний рівень впливу речовин (сполук), міліграмів на 1 куб. метр

Ставка податку, гривень за 1 т

Менше ніж 0,0001

663838

0,0001 — 0,001 (включно)

56877,65

Понад 0,001 — 0,01 (включно)

7857,08

Понад 0,01 — 0,1 (включно)

2204,89

Понад 0,1

83,07

Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти

Таблиця 4

Окремі забруднюючі речовини ( п. 245.2 ПКУ)

Забруднюючі речовини, на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно безпечний рівень впливу ( п. 245.2 ПКУ)

Найменування забруднюючої речовини

Ставка податку, гривень за 1 т

Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин або орієнтовно безпечний рівень впливу, міліграмів на 1 л

Ставка податку, гривень за 1 т

Азот амонійний

1448,27

Органічні речовини (за показниками біохімічного споживання кисню (БСК 5))

579,68

Завислі речовини

41,54

Нафтопродукти

8519,83

Нітрати

124,61

До 0,001 (включно)

151747,75

Нітрити

7113,1

Понад 0,001 — 0,1 (включно)

110024,49

Сульфати

41,54

Понад 0,1 — 1 (включно)

18968,25

Фосфати

1157,54

Понад 1 — 10 (включно)

1930,42

Хлориди

41,54

Понад 10

386,44

Ставки податку за розміщення відходів

Таблиця 5

За розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів ( п. 246.1 ПКУ)

За розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів ( п. 246.2 ПКУ)

Найменування відходів

Ставка податку, гривень за одиницю

Клас небезпеки відходів

Рівень небезпечності відходів

Ставка податку, гривень за 1 т

обладнання та прилади, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням

778,3

I

надзвичайно небезпечні

1264,07

II

високонебезпечні

46,04

III

помірно небезпечні

11,55

люмінесцентних ламп

13,54

IV

малонебезпечні

4,5

малонебезпечні нетоксичні відходи гірничої промисловості

0,44