Міністерство фінансів України розглянуло лист Державної казначейської служби України від 30.03.2017 р. № 16-05/327-5279 щодо надання роз’яснення стосовно повторного застосування заходу впливу у вигляді зупинення операцій з бюджетними коштами та повідомляє.
Відносини, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України (далі — Кодекс).
Положеннями глави 18 Кодексу визначено поняття та види порушень бюджетного законодавства, порядок застосування заходів впливу за вчинені порушення, а також органи, уповноважені на прийняття рішення про застосування заходів впливу. Зокрема, відповідно до пункту 22 частини першої статті 116 Кодексу одним із порушень бюджетного законодавства є порушення вимог Кодексу при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати.
Пунктами 2 та 3 частини першої статті 117 Кодексу за вищезазначене порушення бюджетного законодавства передбачено застосування зупинення операцій з бюджетними коштами (стаття 120 Кодексу, Порядок зупинення операцій з бюджетними коштами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 р. № 21) або призупинення бюджетних асигнувань (Порядок призупинення бюджетних асигнувань, затверджений наказом Мінфіну від 15.05.2002 р. № 319).
Частиною другою статті 118 Кодексу визначено, що рішення про застосування вказаних заходів впливу за порушення бюджетного законодавства приймається уповноваженими органами, зокрема органами Казначейства України, у межах установлених ним повноважень на підставі протоколу про порушення бюджетного законодавства або акта ревізії та доданих до них матеріалів.
Відповідно до пункту 3 Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами, зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунків розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, за винятком: сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; виконання рішень органів, яким відповідно до закону надано право стягнення коштів; здійснення захищених видатків.
При цьому згідно з пунктом 14 зазначеного Порядку відновлення операцій з бюджетними коштами не позбавляє уповноважені органи права повторного застосування такого заходу впливу за порушення вимог бюджетного законодавства, як зупинення операцій з бюджетними коштами, до тих же розпорядників та/або одержувачів у разі неусунення або вчинення зазначених порушень у подальшому.
З огляду на зазначене вище, при прийнятті органами Казначейства рішення про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства слід керуватися нормами чинного законодавства.
Коментар редакції
Зупинення операцій з бюджетними коштами: чи можливе повторне застосування
У листі, що коментується, Мінфін роз’яснює аспекти повторного застосування такого заходу впливу за порушення вимог бюджетного законодавства, як зупинення операцій з бюджетними коштами.
Зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій зі здійснення платежів з рахунків розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, за винятком: сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; виконання рішень органів, яким відповідно до закону надано право стягнення коштів; здійснення захищених видатків.
Давайте спочатку згадаємо, взагалі за які порушення застосовується цей захід впливу.
Для цього звернемося до Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами, затвердженого постановою КМУ від 19.01.2011 р. № 21 (далі — Порядок № 21).
Так, згідно із п. 2 цього Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами застосовується у разі виявлення факту порушення вимог бюджетного законодавства, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 117 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ).
Такими порушеннями є:
1) уключення недостовірних даних до бюджетних запитів;
2) порушення встановлених строків подання бюджетних запитів або їх неподання;
3) визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників;
4) зарахування доходів бюджету на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського рахунка (за винятком коштів, що отримують установи України, які функціонують за кордоном, власних надходжень державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ та закладів культури, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти, та у випадках, передбачених абз. 3 і 4 ч. 2 ст. 78 БКУ), а також акумулювання їх на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету;
5) зарахування доходів бюджету до іншого, ніж визначено БКУ чи законом про Держбюджет, бюджету, у тому числі внаслідок здійснення поділу податків і зборів та інших доходів між бюджетами з порушенням визначених розмірів;
6) розміщення тимчасово вільних коштів бюджету з порушенням вимог БКУ;
7) створення позабюджетних фондів, порушення вимог БКУ щодо відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів;
8) порушення порядку або строків подання, розгляду і затвердження кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, затвердження у кошторисах показників, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями;
9) порушення вимог БКУ щодо затвердження головними розпорядниками бюджетних коштів порядків використання бюджетних коштів;
10) порушення порядку або строків подання і затвердження паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);
11) порушення встановлених строків доведення документів про обсяги бюджетних асигнувань до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня або одержувачів бюджетних коштів;
12) порушення порядку та строків відкриття (закриття) рахунків в органах Казначейства;
13) взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених БКУ чи законом про Держбюджет;
14) порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань, уключаючи необґрунтовану відмову в реєстрації або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов’язань;
15) порушення вимог БКУ при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і строків здійснення такої оплати;
16) здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов’язань, за відсутності підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також безпідставна відмова у проведенні платежу органами Казначейства;
17) нецільове використання бюджетних коштів;
18) порушення вимог БКУ при здійсненні витрат державного бюджету (місцевого бюджету) у разі несвоєчасного набрання чинності законом про Держбюджет (несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет);
19) надання кредитів з бюджету чи повернення кредитів до бюджету з порушенням вимог БКУ та/або встановлених умов кредитування бюджету;
20) здійснення бюджетними установами запозичень у будь-якій формі або надання бюджетними установами юридичним чи фізичним особам кредитів з бюджету всупереч БКУ;
21) здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до БКУ мають проводитися з іншого бюджету;
22) здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без установлених бюджетних призначень або з їх перевищенням усупереч БКУ чи закону про Держбюджет;
23) уключення недостовірних даних до звітів про виконання державного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Держбюджет (рішення про місцевий бюджет), а також порушення порядку та строків подання таких звітів;
24) порушення встановлених вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів;
25) порушення встановлених порядку або строків подання фінансової і бюджетної звітності бюджетних установ, а також подання такої звітності в неповному обсязі;
26) невідповідність даних, наведених у фінансовій і бюджетній звітності бюджетних установ, даним бухгалтерського обліку;
27) уключення недостовірних даних до звітів про виконання паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), а також порушення порядку та строків подання таких звітів;
28) здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів усупереч БКУ чи закону про Держбюджет;
29) інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу.
Як бачимо, видів порушень, за які застосовується такий захід пливу, як зупинення операцій з бюджетними коштами, досить багато, хоча це зовсім не повний перелік порушень бюджетного законодавства. Повний перелік порушень бюджетного законодавства ви можете переглянути у ст. 116 БКУ.
Особливу увагу Мінфін звертає на порушення щодо здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і строків здійснення такої оплати.
Нагадаємо: вимоги до проведення попередньої оплати визначені постановою КМУ «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 23.04.2014 р. № 117 (далі — постанова № 117).
При виявленні порушення бюджетного законодавства складається протокол про порушення бюджетного законодавства.
У випадку якщо факт порушення вимог бюджетного законодавства зафіксовано в акті ревізії контролюючого органу, то протокол про порушення вимог бюджетного законодавства не складається.
На підставі зазначеного протоколу або акту ревізії уповноважений орган приймає протягом трьох робочих днів з дня його надходження розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 21.
При цьому уповноваженими органами є Мінфін, органи Державної казначейської служби, Держаудитслужби, місцеві фінансові органи, головні розпорядники бюджетних коштів.
У листі, що коментується, Мінфін звертає особливу увагу на те, що такий захід впливу, як зупинення операцій з бюджетними коштами, може бути застосовуваний повторно.
Так, відповідно до п. 14 Порядку № 21 відновлення операцій з бюджетними коштами не позбавляє уповноважені органи права повторного застосування такого заходу впливу за порушення вимог бюджетного законодавства, як зупинення операцій з бюджетними коштами, до тих же розпорядників та/або одержувачів у разі неусунення або вчинення зазначених порушень у подальшому.
Тому будьте уважні. Якщо, наприклад, бюджетна установа проведе попередню оплату за товар вартістю 200 тис. грн. строком на три місяці, чим порушить умови п.п. 1 п. 1 постанови № 117, до такої бюджетної установи буде застосовано зупинення операцій з бюджетними коштами. Якщо ж та сама бюджетна установа в подальшому ще раз допустить порушення та «проавансує» товари, роботи чи послуги з порушенням строків та умов, передбачених постановою № 117, то уповноважений орган повторно зупинить операції з бюджетними коштами на рахунках такої бюджетної установи — порушника.