Перш ніж відповісти на поставлене запитання, зазначимо, що Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН від 06.12.2010 р. № 1205, не передбачено нормативів уведення в штати загальноосвітніх навчальних закладів (далі — ЗНЗ) посад учителів-логопедів.
Проте відповідно до Положення про логопедичні пункти системи освіти, затвердженого наказом МОН від 13.05.93 р. № 135 (далі — Положення № 135), для надання допомоги дітям з вадами мови при загальноосвітніх школах організовуються логопедичні пункти. Основним їх завданням є усунення різних порушень усної і писемної мови, запобігання різним відхиленням мовного розвитку учнів, пропаганда логопедичних знань серед педагогів та батьків.
Пунктом 1.3 Положення № 135 передбачено, що орган державного управління освітою за кожним логопедичним пунктом закріплює дошкільні заклади і школи, загальна кількість підготовчих груп і початкових класів у яких має бути не менш як 20, у сільській місцевості — не менш як 4 школи і дошкільні заклади незалежно від кількості дітей.
Відповідно до п. 2.1 Положення № 135 до логопедичних пунктів зараховують учнів загальноосвітніх шкіл, вихованців підготовчих груп дитячих садків, що мають різні відхилення мовного розвитку, виявлені учителем-логопедом або лікарем районної поліклініки. Учителями-логопедами логопедичних пунктів призначаються особи, які мають вищу дефектологічну освіту, в порядку, встановленому для вчителів загальноосвітніх шкіл (пп. 3.1 та 3.2 Положення № 135).
Згідно з п. 3.4 Положення № 135 праця вчителів-логопедів, які працюють у логопедичних пунктах, оплачується в установленому порядку відповідно до чинного законодавства.
Учитель-логопед виконує наступну роботу (п. 3.5 Положення № 135):
— веде заняття з дітьми з виправлення дефектів усної і писемної мови, сприяє подоланню зумовленої ними неуспішності з рідної мови;
— здійснює систематичний зв’язок із заступниками директорів шкіл з навчальної роботи і класними керівниками учнів, що відвідують логопедичний пункт, відвідує уроки у прикріплених школах, щоб виробити єдину спрямованість у роботі з учнями, які мають вади мови;
— складає щорічний звіт про роботу і подає його у районний (міський) орган державного управління освітою;
— бере участь у засіданнях методичних об’єднань учителів-логопедів;
— інформує педагогічні ради прикріплених шкіл про завдання, зміст, наслідки роботи логопедичного пункту;
— здійснює зв’язок з дошкільними закладами, школами для дітей з важкими порушеннями мови, логопедами та лікарями-спеціалістами дитячих поліклінік;
— веде пропаганду логопедичних знань серед батьків;
— періодично виступає на батьківських зборах з доповідями про завдання і специфіку логопедичної роботи щодо підвищення успішності учнів;
— надає батькам консультації, які занотовуються у журналі обліку консультацій.
Для вчителів-логопедів логопедичних пунктів чинним законодавством передбачені всі пільги і переваги, тривалість чергової відпустки і порядок пенсійного забезпечення, встановлені для вчителів спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку (п. 3.6 Положення № 135).
Згідно з п. 5.1 Положення № 135 логопедичний пункт може розміщуватися у приміщенні дитячого садка, однієї із загальноосвітніх шкіл або у приміщенні методичного кабінету районного (міського) органу державного управління освітою. Логопедичний пункт, розміщений у школі, вважається класом-комплектом при встановленні штатів школи тільки стосовно кількості ставок робітничого і обслуговуючого персоналу (п. 5.2 Положення № 135).
Тобто посади учителів-логопедів для надання допомоги учням ЗНЗ з вадами мови вводяться до штатних розписів логопедичних пунктів. Отже, саме у штаті логопедичного пункту має бути така посада, як вчитель-логопед.