Машиніст із прання та ремонту спецодягу у ЗДО: визначаємо «оплатні» умови

У першу чергу зауважимо, що правильна назва посади звучить як «машиніст із прання та ремонту спецодягу» (див. Класифікатор професій ДК 003:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327). Формальне перейменування цієї посади відбулося ще згідно з наказом Міносвіти СРСР «Про перейменування посад керівних, інженерно-технічних працівників та інших спеціалістів, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу в установах освіти» від 30.05.79 р. № 103. При цьому в повсякденному побуті для зручності продовжують використовувати термін «прачка». Це не є порушенням. Головне, щоб у штатному розписі та інших розпорядчих документах установи була зазначена саме посада машиніста із прання та ремонту спецодягу (білизни).

Згідно із Типовими штатними нормативами дошкільних навчальних закладів, затвердженими наказом МОН від 04.11.2010 р. № 1055, кількість штатних одиниць за посадою «машиніст із прання та ремонту спецодягу (білизни)» у закладах дошкільної освіти (далі — ЗДО) залежить від кількості груп в цьому закладі та становить від 0,25 до 2,5:

• 1 група — 0,25 штатної одиниці;

• 2 групи — 0,5 штатної одиниці;

• 3 групи — 0,75 штатної одиниці;

• 4 — 5 груп — 1 штатна одиниця;

• 6 — 7 груп — 1,5 штатної одиниці;

• 8 — 9 груп — 1,75 штатної одиниці;

• 10 — 11 груп — 2 штатних одиниць;

• 12 — 14 груп — 2,5 штатної одиниці.

«Оплатні» умови для машиніста із прання та ремонту спецодягу (білизни) визначені нормами наказу МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557 (далі — наказ № 557) та Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом МОН від 15.04.93 р. № 102 (далі — Інструкція № 102).

Відповідно до додатку 12 до наказу № 557 машиністу із прання та ремонту спецодягу (білизни) встановлюється 2-й тарифний розряд за ЄТС.

При визначенні доплати за роботу у важких та шкідливих умовах праці, у тому числі працівників ЗДО, слід керуватися п. 33 Інструкції № 102. Згідно із зазначеною нормою, керівники закладів освіти за погодженням з профспілковими комітетами можуть установлювати доплати працівникам, що зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, у розмірі до 12 % тарифної ставки (посадового окладу) і до 24 % тарифної ставки (посадового окладу) на роботах з особливо важкими та шкідливими умовами праці в порядку і на підставі переліку робіт, передбачених у додатку № 9 до Інструкції № 102.

Згідно з пп. 1.151 та 1.156 Переліку робіт з несприятливими умовами праці, на яких встановлюються доплати робітникам, спеціалістам і службовцям з важкими і шкідливими, особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці, наведеного у зазначеному додатку, прання, сушіння і прасування спецодягу та роботи з прання білизни вручну з використанням миючих і дезінфікуючих засобів віднесено до видів робіт з важкими і шкідливими умовами праці, на яких встановлюються доплати в розмірі до 12 % посадового окладу.

Отже, машиніст з прання та ремонту спецодягу (білизни) має право на доплату за роботу з важкими та шкідливими умовами праці у розмірі до 12 % посадового окладу.

При наступній раціоналізації робочих місць і поліпшенні умов праці доплати зменшуються або скасовуються повністю (абз. 2 Положення про доплати за «шкідливість»).

Слід взяти до уваги, що право на встановлення доплати за шкідливі умови праці виникає в працівника не за посадою, яку він обіймає, а за виконання відповідних видів робіт, на яких визнано важкі та шкідливі чи особливо важкі та особливо шкідливі умови праці згідно з атестацією робочого місця. Про це, зокрема, зазначено у листі ЦК Профспілки працівників освіти та науки від 16.04.2010 р. № 02-5/169 (ср. ). Із нього випливає наступне: якщо машиніст із прання та ремонту спецодягу (білизни) ЗДО фактично не працює у шкідливих умовах праці (не виконує свої трудові обов’язки), наприклад, перебуває у щорічній відпустці або тимчасово переведений на іншу роботу (без шкідливих умов праці), то підстав для виплати йому доплати «за шкідливість» немає.

Аналогічну норму містить і абз.1 Положення про доплати за «шкідливість», а саме: доплата нараховується за час фактичної зайнятості працівників на таких робочих місцях або в таких умовах праці.

Також слід звернути увагу на той факт, що доплата встановлюється при умові, що робота з прання білизни виконується вручну.

Якщо ж в ЗДО прання проводиться за допомогою автоматичних пральних машин, або білизна здається для прання до спеціалізованої пральні, доплата не проводиться.

Також слід пам’ятати, що у випадку, коли працівнику встановлені доплати за роботу у важких і шкідливих умовах праці, які виплачуються за результатами атестації робочих місць, то вони мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 3¹ Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР). Про це, зокрема, зазначено у листі Мінсоцполітики від 15.02.2017 р. № 356/0/101-17/282.