Внутрішній сумісник & лікарняний: що враховувати?

Зауважимо, що відповідно до ч. 1 ст 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) працівники — внутрішні сумісники мають право на оплату перших 5 днів хвороби за рахунок коштів роботодавця, і право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності з коштів ФСС як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Але певні особливості в призначенні їм лікарняних все ж є.

Підстави для призначення «непрацездатної» допомоги

Право на призначення лікарняних внутрішній сумісник має підтвердити документально. І для цього він повинен надати роботодавцю:

• за основним місцем роботи:

1) оригінал лікарняного листка, виданий у порядку, встановленому Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455;

2) копії відповідних посвідчень або інших документів, що підтверджують право працівника на пільгу «в розмірі допомоги — 100 %», установлену п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1105 (наприклад, копія посвідчення чорнобильця 1 — 3 категорій, копія посвідчення ветерана війни, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII та інші);

• за внутрішнім сумісництвом:

1) копію лікарняного листка, засвідчену підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи;

2) довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи;

3) довідку про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом (якщо працівник працює за сумісництвом ще десь, крім вашої установи (п. 30 Порядку № 1266)).

Крім того, для правильного обчислення страхового стажу вам знадобляться:

• відомості з трудової книжки працівника (до 01.01.2011 р.);

• форми ОК-5, ОК-7 (див. лист Мінсоцполітики від 27.04.2018 р № 613/0/51-18/218), звіти з ЄСВ або додаток 9 (довідка «Дані про трудовий та страховий стаж» (додаток 9 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014 р. № 10-1, у редакції постанови правління ПФУ від 27.03.2018 р. № 8-1).

Якщо дані про стаж ви берете із форм ОК-5, ОК-7 або додатка 9, то в них вже відображена інформація про дні стажу за кожен місяць року вже з урахуванням сплаченого ЄСВ. Якщо інформацію про стаж працівника ви черпаєте зі своїх ЄСВ-звітів, то таку залежність стажу від сплаченого ЄСВ вам доведеться скласти самостійно (помісячно).

Коли всі зазначені документи подано до комісії (уповноваженого) із соціального страхування, створеного в установі, вона має право призначати оплату днів тимчасової працездатності. Причому в протоколі відомості про призначення такої оплати зазначають окремо за основним місцем роботи і окремо за внутрішнім сумісництвом.

Ну що, з підставами визначилися, перейдемо до розрахунку.

Розрахунок лікарняних внутрішнім сумісникам

Головним орієнтиром у питаннях розрахунку середнього заробітку для оплати лікарняних є Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266).

На підставі його норм роблять розрахунок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності і допомоги по тимчасовій непрацездатності. Відповідно до п. 30 цього Порядку лікарняні працівникам — внутрішнім сумісникам потрібно розраховувати окремо за основним місцем роботи і окремо за внутрішнім сумісництвом.

Розрахунковий період. Розрахунковий період у разі внутрішнього сумісництва визначається також за кожним місцем роботи окремо. При цьому правила визначення розрахункового періоду, як за основним місцем роботи, так і за внутрішнім сумісництвом, одні й ті ж. Але сам розрахунковий період може бути різний.

Правила визначення розрахункового періоду наведемо в табл. 1.

Правила визначення розрахункового періоду

Таблиця 1

Майте на увазі, що з розрахункового періоду виключаються дні:

• тимчасової непрацездатності;

• неоплаченого лікарняного з відміткою про алкогольне, наркотичне сп’яніння, порушення режиму;

• «дитячої» довідки;

• протягом яких документи працівника були на розгляді у МСЕК, включаючи день установлення інвалідності (див. лист Мінсоцполітики від 6 вересня 2016 р. № 293/18/99-16);

• протягом яких працівник був відсутній на роботі у зв’язку з участю у виборах на платній основі (див. лист Мінсоцполітики від 11.06.2019 р. № 311/0/247-19);

• відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

• відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6) років;

• відпустки без збереження заробітної плати, у тому числі за період карантину.

Виплати в розрахунковому періоді. У розрахунку середньоденної зарплати для оплати періоду непрацездатності бере участь нарахована в розрахунковому періоді заробітна плата, на яку був нарахований ЄСВ (пп. 3 і 32 Порядку № 1266). При визначенні виплат, які візьмуть участь у розрахунку лікарняних, Порядок № 1266 рекомендує керуватися відомостями, відображеними у звітах з ЄСВ (у таблицях 6).

При цьому врахуйте: оскільки розрахунок лікарняних проводиться окремо за основним місцем роботи і окремо за внутрішнім сумісництвом, виплати, нараховані за внутрішнім сумісництвом, беруть участь виключно в розрахунку лікарняних за внутрішнім сумісництвом, а за основним місцем роботи — відповідно тільки в розрахунку лікарняних за основним місцем роботи.

«Максимальне» обмеження (ч. 3 ст. 24 Закону № 1105 і абз. 3 п. 30 Порядку № 1266) ми розглядати не будемо, адже випадки його застосування у бюджетних установах зустрічаються досить рідко. Тому перейдемо одразу до розгляду більш популярного — «спеціального» обмеження, встановленого ч. 4 ст. 19 Закону № 1105 та п. 29 Порядку № 1266 (ср. ).

Згідно із зазначеними нормами, якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, страховий стаж працівника становив менше 6 місяців, допомогу по тимчасовій непрацездатності розраховують виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачений ЄСВ, але не більше розміру допомоги, обчисленої з МЗП, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

За наявності 6 місяців стажу за останні 12 календарних місяців за основним місцем роботи підтверджувати його за внутрішнім сумісництвом не потрібно.

Працівникам, яким дохід за місяць нараховано в розмірі менше, ніж МЗП (4723 грн), і за якими роботодавцем здійснено доплату до мінімального страхового внеску, такий місяць буде зараховано до страхового стажу як повний (див. лист ПФУ від 17.03.2017 р. № 8134/04-11).

Тобто якщо ваш працівник працював у вас за основним місцем роботи на умовах неповного робочого часу та отримував зарплату менш, ніж розмір МЗП, то завдяки сплаті ЄСВ з МЗП ви такі місяці зараховуєте працівнику до його страхового стажу як повні.

Якщо ж необхідність у підтвердженні страхового стажу протягом 6 місяців за останні 12 календарних місяців перед хворобою все ж є, тоді працівнику потрібно буде надати довідку ОК-7 (ОК-5) або ж (працівнику/роботодавцю) отримати дані з порталу ПФУ (portal.pfu.gov.ua) за додатком 9. При цьому, якщо в працівника не накопичилося 6 місяців стажу за останній рік перед (днем) настанням хвороби, суму лікарняних розраховують з урахуванням спеціального обмеження.

Спеціальне обмеження за лікарняними внутрішньому суміснику застосовується окремо за основним місцем роботи і окремо за внутрішнім сумісництвом. Для наочності розберемо умови його застосування на числовому прикладі.

У зазначеному випадку розрахунковим періодом (див. табл. 1) і за основним місцем роботи, і за сумісництвом буде лютий — травень 2020 року. Дані для розрахунку лікарняних наведемо у табл. 2.

Таблиця 2

1. Визначимо фактичну середньоденну зарплату:

• за основним місцем роботи:

15511,52 грн : 121 к. дн. = 128,19 грн;

• на роботі за сумісництвом:

4723 грн : 121 к. дн. = 39,03 грн.

2. Розрахуємо денну виплату (Д_сер):

• за основним місцем роботи:

128,19 грн х 60 % = 76,91 грн;

• на роботі за сумісництвом:

39,03 грн х 60 % = 23,42 грн,

де 60 % — відсоток середньої зарплати залежно від страхового стажу (ст. 24 Закону № 1105).

3. Знайдемо середньоденну зарплату виходячи з розміру МЗП, установленої на момент настання страхового випадку (МЗП_сер):

4723 грн : 30,44 = 155,16 грн.

4. Порівняємо денну виплату (Д_сер) з мінімальною середньоденною зарплатою (МЗП_сер):

• якщо Д_сер > МЗП_сер — розрахунок лікарняних здійснюють виходячи з МЗП_сер;

• якщо Д_сер < МЗП_сер — розрахунок лікарняних здійснюють виходячи з Д_сер.

У цьому випадку і 76,91 грн, і 23,42 грн менше 155,16 грн, отже, розрахунок лікарняних здійснюємо виходячи з денних виплат.

5. Сума оплати періоду хвороби становитиме:

• за основним місцем роботи:

76,91 грн х 5 к. дн. = 384,55 грн;

• на роботі за сумісництвом:

23,42 грн х 5 к. дн. = 117,10 грн,

де 5 — кількість календарних днів хвороби (з 1 по 5 червня 2020 року).